Аспірант Корнецький А.О.
МАЛИЙ БІЗНЕС В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
В умовах
фінансово-економічної кризи особливого значення набувають наукові дослідження
про функціонування малого підприємництва. Формування
нових підходів організації та управління діяльністю малих підприємств є
актуальною проблемою.
Підприємництво
в Україні, згідно з директивним документам, поділяється на три групи: велике,
середнє і мале. Малий бізнес як
один із секторів економіки давно став домінуючим у статистичних показниках
розвинених країн світу. Малі
підприємства забезпечують гнучкість і стабільність економічної системи,
задовольняють потреби населення і виконують важливу соціальну роль -
забезпечують робочі місця і є джерелом доходу.
Ринкові
перетворення в країнах СНД і світова економічна криза сприяли суттєвому
розвитку економічних досліджень про мале підприємництво як з боку вітчизняних,
так і з боку зарубіжних вчених. Дані
наукові роботи аналізують теоретичні аспекти існування малих підприємств і
практичні методи вирішення економічних завдань в сучасних умовах.
Необхідною
умовою розвитку країни, підвищення рівня доходів і достатку населення є
ефективний розвиток підприємництва. Підприємництво - це самостійна,
систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню
робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та
юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в
порядку, встановленому законодавством.
Згідно
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань
регулювання підприємницької діяльності» № 523-17 від 18.09.2008г. сьогодні в Україні діє великий,
середній і малий бізнес. Малий
бізнес характеризується чисельністю працюючих за звітний рік, що не перевищує
50 осіб та обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не
перевищує сімдесяти мільйонів гривень.
Згідно зі
статистичними даними за 2008 рік мале підприємництво України має частку 93,7% у
загальній кількості підприємств, але забезпечує всього 16,3% в загальному
обсязі реалізованих товарів та послуг.
Частка
малого бізнесу у ВВП України в 2008р. склала
10%, тоді як у таких країнах як Німеччина - за даними за 2008р. сфера малого бізнесу виробляє
46% ВВП; Франція - частка малих і середніх підприємств у ВВП становить близько
50%; Фінляндія - 65% частка малого бізнесу ВВП; Чехія - 53%; Туреччина - 40%;
Італія - 55%; Канада - 43% ; Великобританія - 52%. Ця цифра для Китаю сьогодні
становить 60%.
Аналіз
зарубіжних публікацій про особливості функціонування малого підприємництва
свідчить про те, що Україна перебуває на стадії становлення ефективного
приватного бізнесу. У сучасних
умовах необхідно приділяти більше уваги науковим дослідженням зарубіжних учених
щодо тенденцій розвитку підприємництва, однак основна маса статей є
неактуальною. Наприклад, британські вчені прийшли до висновку, що
національність підприємця не впливає на ефективність бізнесу, але
підприємці-азіати частіше розраховують на свій власний капітал, ніж на кредит. Іншим дослідженням було встановлено
той факт, що жінки-підприємці у Великобританії відчувають менше труднощів з
отриманням кредиту на підприємницькі потреби, ніж чоловіки-підприємці.
Дослідження кількості підприємців-азіатів або відсотка відмов у видачі кредиту
жінці-підприємцю у Великобританії, безумовно, мають сенс, але в перспективі. У
момент становлення підприємництва особливу роль мають фундаментальні теоретичні
дослідження. Український ринок
має значні можливості для розвитку підприємництва в цілому та малого
підприємництва як важливої складової економіки країни. Тільки в органічному поєднанні і
взаємозв'язку всіх форм підприємницької діяльності підприємництво, як істотний
сектор економіки, має суттєвий вплив і подальше прискорене розвиток.
Таким
чином, економічний потенціал країни безпосередньо залежить від рівня розвитку
підприємництва в цілому та малого підприємництва зокрема. Україна в 4 рази відстає від
середніх показників впливу малого бізнесу на економіку розвинених країн.
Розглядаючи
проблематику функціонування малого підприємництва в Україні, в сучасних умовах
фінансово-економічної кризи, необхідно звернути увагу на два основні аспекти. Першим є нормативно-правова база, яка,
у свою чергу, служить основою ефективного підприємництва. Держава зобов'язана забезпечити
суб'єкт підприємницької діяльності нормами, які зможуть забезпечити не тільки
стабільне надходження дохід у бюджет, а й успішне функціонування малого
бізнесу. Другим важливим аспектом
є розробка теоретико-методологічних основ підвищення фінансово-економічної
ефективності малого підприємництва. Беручи до уваги те, що національна
економіка знаходиться на шляху виходу з кризи, необхідно розробити методичні
інструменти для вирішення конкретних економічних завдань і методи підвищення
ефективності малого бізнесу використовуючи передовий зарубіжний досвід.
Мале
підприємництво як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки істотно
впливає на структурну перебудову в економіці країни, робить певний внесок у
збільшення загальних обсягів виробництва, роздрібного товарообігу, сприяє
економії та раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе
середовище для розвитку конкуренції та усунення монополізму в здійсненні
підприємницької діяльності.
Відсутність
сучасного досвіду підприємницької діяльності у підприємців - одна з основних
проблем більшості малих підприємств.
Одним із
стратегічних напрямків в організації успішного малого бізнесу в Україні повинна
бути дієва підтримка з боку держави та великих компаній, пошук нових методів
фінансування малих підприємств і створення орієнтованої на них фінансової
інфраструктури.