Економічні
науки
Воронська Мар’яна Юріївна
Науковий керівник: Попадюк
Олена Василівна
Буковинська Державна
Фінансова Академія, Україна
Проблеми розвитку малих підприємств в Україні.
Протягом
довгого історичного періоду економісти, історики й політичні діячі всіляко
занижували роль малого бізнесу в економіці. А сьогодні саме з малим
підприємництвом держава пов’язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в
економіці, вихід з економічної кризи та створення умов для розширення
впровадження ринкових реформ. Малі підприємства забезпечують вирішення проблем
створення нових робочих місць, формування конкурентного ринкового середовища та
відповідної кон’юнктури ринкової економіки.
Поміж
сучасних вітчизняних науковців, які досліджують проблеми розвитку малих
підприємств, необхідно відзначити українських та зарубіжних вчених, а саме:
Виговська В.В.[1], Подсолонко В.А., Процай А.Ф.[2], Комарницький І., Офік М.[3], Гетьман О.О., Шаповал В.М.[4],
Четвернина Т.П.[7], Свідерський Є.І., Свідерський Д.Є.[6], Прокопов Ф.Ю.[8].
У світовій господарській системі, за даними
ООН, малі й середні підприємства забезпечують робочими місцями майже 50%
працюючого населення усього світу, а обсяг виробництва у цьому секторі у різних
країнах складає від 33 до 66% валового внутрішнього продукту[3; 50-58]. В
Україні за останні роки спостерігається тенденція до зменшення кількості
працівників зайнятих в малому бізнесі, а це в свою чергу гальмує розвиток
малого бізнесу, що спричинено низкою проблем.
Негативно
на стан розвитку малого бізнесу впливають такі фактори, як:
- відсутність фінансових ресурсів для
інвестиційного розвитку, а значить і сповільнення розвитку інвестиційних
процесів, які є рушійною силою економічного зростання;
-
несприятлива (тобто фіскальна) податкова політика;
-
переважно деклеративний характер державної підтримки підприємства;
-
концентрація малих підприємств довкола промислових центрів і майже відсутність
їх у віддалених районах і селах;
-
слабкість інфраструктури малого підприємництва;
- доволі громіздка система
бухгалтерського обліку та звітності;
- недостатність професійних
знань та досвіду керівників;
- обмежені можливості для
захисту від протиправних посягань;
-
корупція;
- високий
рівень інфляції;
-
низька платоспроможність населення тощо[8;40].
Мале
підприємство являє собою особливий тип діяльності, заснований на ініціативній,
інноваційній, ризиковій основі з метою отримання прибутку, а такою є досить
поширена й ефективна форма господарювання[2,55-61].
Світовий
досвід доводить, що найбільшої ефективності мале підприємство досягає при
спеціалізації за певним видом діяльності. Спеціалізація дозволяє більш
продуктивно використовувати різноманітні здібності працівників, що призводить
до збільшення загального обсягу виробництва. У свою чергу це призводить до
збільшення реальних прибутків підприємства, що позитивно впливає на його
фінансовий стан[1,59-64].
Слід
зауважити, що дана проблема стає все більш важливою, оскільки саме мале
підприємництво воно виступає інвестором вітчизняної економіки, сприяє
розширенню експортних можливостей держави, а також є фундаментальною основою у
формуванні середнього класу.
Аналіз стану малого підприємництва
показує, що сектор малого бізнесу в Україні характеризується високим ступенем
неефективності. В умовах існуючої фінансової системи, підвищення рівня
інфляції, зменшення обсягів матеріального виробництва малі і середні
підприємства практично не в змозі, не порушуючи закону, самостійно нагромадити
достатні кошти для розвитку власного бізнесу. Саме тому, потрібно розробляти
нові методи і різні механізми, які будуть спрямовані на забезпечення
ефективного розвитку малого бізнесу в Україні, а також, і на формування
економічної стабільності в Україні.
Цей напрямок потребує ефективної державної
підтримки, яка повинна бути спрямована на створення позитивного економічного та
правового клімату. Здійснення державної підтримки підприємництва регламентовано
в ГКУ ст.48, відповідно до якої з метою створення сприятливих організаційних та
економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в
порядку, передбачених законом надають підприємцям земельні ділянки, сприяють в
організації матеріально-технічного забезпечення, стимулюють модернізацію технології,
інноваційну діяльність тощо[5].
Державна фінансова допомога реалізується через Український фонд
підтримки підприємництва, Український державний фонд підтримки фермерських
господарств та державний інноваційний фонд. Але ці фонди не стали дійовим
інструментом реалізації державної програми підтримки бізнесу, так як формуються
з тих же обмежених інвестиційних ресурсів, які в державі відсутні[4,74-78].
Отже,
основними напрямами розвитку малих підприємств повинні бути:
- створення відповідної нормативно-правової бази;
- впровадження спрощеної
системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;
- внесення відповідних змін та доповнень до
законів України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про
власність» тощо[7;35];
А
також, вирішити
питання
щодо організаційного забезпечення малого підприємництва;
- створити спеціалізовану банківську установу або
установи з кредитування малого підприємництва;
- впровадити порядок кредитування малого
підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;
- забезпечити надання малим підприємствам, що
підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва,
державних гарантій;
- організувати
інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення.
Отже,
можна зробити висновок, що необхідною є дієва державна політика, яка
сприяє проблем, оскільки мале
підприємство в Україні має великі резерви і великі перспективи, адже нема
іншого способу становлення і зміцнення держави, окрім розвитку ринкової економіки,
яка грунтується насамперед на приватному бізнесі, особистій ініціативі, що й
дає кожному можливість самореалізації і самоутвердження.
Список
використаної літератури:
1.
Виговська В.В. Малий бізнес України: сучасний стан і
тенденції розвитку // Актуальні проблеми економіки №1(91), 2009 - с 59.
2.
Подсолонко В.А., Процай А.Ф. Підприємництво:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів. – Київ – 2006, с 450.
3.
Комарницький І.,
Офік М. Проблеми розвитку малого та середнього підприємництва // Регіональна економіка. – 2005. - №4, с 320.
4.
Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка
підприємства:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. –
Київ, Центр навчальної літератури, 2006, с 290.
5.
Стаття 48: Господарський Кодекс України вiд
16.01.2003 № 435-IV.
6.
Свідерський Є.І., Свідерський Д.Є. Облік діяльності суб’єктів малого
підприємництва: Навчальний посібник. – Київ – 2008, с 400.
7.
Четвернина
Т.П. Розвиток малих підприємств // Персонал. - 2007. - №6, с
200.
8.
Прокопов
Ф.Ю. Причини гальмування розвитку підприємництва в Україні // Економіка,
фінанси, право. – 2005, с 360.