Экономіка / 11. Логістика

К. е. н. Герасимова Л.М.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

ЕТАПИ в ЛогістичнІМ менеджментІ

Світова криза, загострення конкуренції обумовлює в якості найважливого фактора підвищення конкурентоспроможності підприємств впровадження в їх практичну діяльність логістичного менеджменту.

Логістичний менеджмент може бути розглянуто, як комплексна система менеджменту в логістичних системах, яка грунтується на засадах теорії логістики. Іншими словами, логістичний менеджмент це є оптимальні рішення для управління матеріальними та інформаційними потоками підприємства як логістичної системи.

В загалі у промислово розвинутих країнах відбувається теоретична розбудова логістики в напрямі формування відповідного інструментарію, уніфікованих логістичних рішень, тому що сучасні умови підтверджують тезу, що виробничий процес досить істотно реагує на помилки логістики. Дійсно, коли необхідні як безпосередньо, так і опосередковано матеріали та інформація не будуть вчасно і у повному обсязі та якості отримані, то найкращі виробничі системи не зможуть функціонувати.

Якщо розглянути логічну послідовність реалізації концепції логістичного управління, то вона визначалась певним рівнем теоретичного осмислення та практичного застосування передовими компаніями, починаючи від управління окремим логістичним процесом, далі - інтегрованим логістичним процесом та управління логістичного системою загалом, а саме: від фрагментарного і закінчуючи інтегрованим об'єктом управління.

Таке розуміння динаміки масштабу та цілій об'єкта логістичного управління надає можливість надати наступну етапність розвитку логістичного управління.

Сутність першого етапу стосується прийняття та реалізації логістичних рішень у межах лише окремих фрагментів логістичної діяльності на підприємстві: це передусім мінімізація запасів. В загалі, підвищення зацікавленості до проблеми запасів з метою оптимізації їх рівня у збуті, у постачанні обумовлено структурою активів підприємства, їх прибутковістю. А це вимагає управління процесами закупівлі, транспортування, складування та утримання запасів у сфері постачання, в мережі дистрибуції тощо. Так, реалізація систем управління запасами забезпечить їх мінімально необхідний рівень встановленням процедур закупівлі (що, коли, скільки) та поповнення запасів матеріалів, сировини, готових виробів, а це буде гарантуватиме мінімізацію витрат запасів на підприємстві. Ці цілі нашли своє відображення у системах MRP, DRP.

Мінімізації витрат запасів найшла логічне завершення сприйняттям концепції з «нулевим запасом». Ця концепція найповніше була реалізована в принципі JIТ ("точно в строк") - який успішно пройшов випробування часом. Згідно JIТ кожна дія має відбуватися саме тоді, коли в ній виникає потреба . Це означає відсутність виробництва чи замовлення на виробництво до моменту появи потреби. В традиційних системах, навпаки, між різними діями, сферами створюються так звані "буфери", тобто запаси.

Для другого етапу суттєвим є інтеграція логістичного управління на рівні підприємства, що передбачає інтеграцію функцій і процесів сфер постачання, виробництва і збуту. Це означає розгляд логістики як функціональної сфери діяльності підприємства, для якої також є характерним і необхідним: формування логістичних цілей підприємства, його логістичної стратегії , формування також концепції логістичних рішень, прийняття та організація виконання управлінських рішень з логістичного менеджменту та, нарешті, оцінка та контроль за результатами логістичної діяльності. Цілями другого етапу є мінімізація усіх запасів підприємства. Вони реалізуються за допомогою інтегрованого управління запасами по вже відомої системи JIТ спільно з DRP-ІІ.

Наступний етап - етап інтеграції в ланцюзі поставок (управління часом виконання замовлення, управління запасами у ланцюгу поставок) - має за ціль мінімізацію рівня запасів при максимізації рівня обслуговування споживача. Цій етап в практиці провідних компаній світу відбувається через вертикальну інтеграцію постачальників, виробників і дистрибуторів. Для отримання стратегічного ефекту від такого інтегрованого логістичного управління ланцюгом поставок необхідні такі радикальні трансформації як перехід: від функції до процесу; від прибутку до прибутковості; під продукту до клієнта; від трансакції до зв'язків; від запасів до інформації.

Серед загальних принципів та підходів до реалізації логістичного управління інтегрованим ланцюгом поставок, як показує досвід провідних світових підприємств, є наступні:

1. На рівні вибору стратегії: пріоритетна ціль полягає у підвищенні рівня обслуговування споживача шляхом зростання здатності своєчасного реагування на попит з одночасним охопленням усього життєвого циклу продукту від розробки до утилізації відпрацьованих частин.

2. На рівні планування: впровадження спільного інтегрованого планування діяльності учасників логістичного ланцюга у розрізі інтегрованих параметрів циклу замовлення, рівня запасів, планової інформації тощо.

3. На рівні реалізації логістичних процесів: інтегроване управління часовим переміщенням матеріальних благ, що вимагає повної інтеграції функцій і процесів у ланцюзі поставок.

Підвищенню ефективності функціонування логістичних ланцюгів поставок сприяла система швидкого реагування як осучаснена реалізація принципу JIТ, системами поповнення запасів (QR, ECR), а також розвиток інформаційних технологій, передусім електронного обміну даними (EDI), електронних пунктів продажу (EPOS - electronic point for sale) та транспортних технологій.

Черговий етап - формування системи логістично зорієнтованого управління підприємством, логістичною кооперацією організацій, інтегрованим ланцюгом поставок - необхідно вважати етапом найвищої інтеграції .

Мова йде про ототожнення системи управління із системою логістичного управління як такою, в якій принципи, концепція, стратегія логістики виконують функції генеральних (корпоративних), а організаційна одиниця логістики є головним структурним підрозділом в системі управління. Тому метою цього етапу є формування конкурентних переваг, підвищення прибутковості капіталу, формування економічного потенціалу,

при використанні стратегічного та операційного логістичного управління.

Розглянута етапність розвитку теорії та практики використання концепції логістичного менеджменту існує одночасно і цьому є об'єктивні причини. Тому ця етапність окреслює напрям поглиблення впровадження логістичного управління та забезпечення (майнового, організаційного, інформаційного) його ефективної реалізації.

В загалі XXI століття актуалізує значення логістики не тільки як концепції, але і як філософії управління. Водночас для більшості країн, серед яких є і Україна, все ще притаманне фрагментарна логістика, тобто використовуються традиційно лише логістичні рішення щодо прогнозування попиту, закупівлі, планування матеріальних потреб, планування виробництва, створення запасів, складування, планування дистрибуції, транспортування, опрацювання замовлень, системи пакування, обслуговування клієнта. Набагато рідше використовується логістична концепція щодо управління матеріальними та зв`язуваними з ними інформаційними потоками у цілісному вигляді тобто наскрізними потоками в окремих функціональних сферах (наприклад, транспортування, складування) чи фазах трансформації ресурсів (постачання, виробництво, збут ), не кажучи вже про концепцію логістики в межах всього підприємства.

На сучасному етапі в України впровадження логістики переважно здійснується на підприємствах з іноземними інвестиціями, у разі участі іноземного партнера як стратегічного інвестора. Такі підприємства функціонують, як правило, на засадах логістичної системи. Це створює реальні передумови для поетапної логістичної інтеграції учасників логістичного ланцюга постачання та учасників мережі дистрибуції в спільні логістичні системи і на їх основі повної логістичної інтеграції учасників : від первинного джерела ресурсів до кінцевого споживача.

У статті розглянути питання щодо актуальності впровадження логістичного менеджменту для управління підприємствами України у сучасних умовах. Розглянуті етапи, які притаманні логістичному управлінню, ії сутність та цілі. Обкреслені проблеми щодо сучасного стану розвитку логістичного менеджменту для українських підприємств.