Ст. викладач Сіренко О.В.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Інвестування розвитку цукрового виробництва

У ринковій економіці інвестиції відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку національного виробництва. Завдяки їм здійснюється технічне переоснащення підприємств, поповнюються товарні запаси і вдосконалюється товар, здійснюються науково-дослідні роботи тощо. Саме поняття "інвестиції" є чи не найуживанішим поняттям в економічній літературі. Огляд періодичних видань, як зарубіжних, так і вітчизняних, свідчить про винятковий інтерес дослідників до цієї ключової економічної категорії. Але детальніший аналіз переконує нас у тому, що економічна наука на сьогодні не виробила універсального визначення категорії "інвестиції", яке відповідало б потребам як теорії, так і практики.

Термін "інвестиції" першочергово ототожнюється з латинським "investire", що означає "вкладати" або з англійського "investments", що означає "капітальні вкладення".

Закон України "Про інвестиційну діяльність" намагається найповніше визначити сутність інвестицій: " Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект" Метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії суб'єктів господарювання на окремих етапах їх розвитку.

Виходячи з основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:

- визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів, розвитку галузей інвестиційного комплексу, що дозволяє забезпечувати стійкі темпи економічного зростання, запроваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу та реалізовувати масштабні соціально-економічні завдання.

- забезпечення високих темпів економічного розвитку суб'єкта господарювання, оскільки у процесі інвестиційної діяльності реалізуються довгострокові стратегічні цілі цього суб'єкта.

- забезпечення максимізації доходів (прибутку) від інвестиційної діяльності.

- забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків, оскільки за певних несприятливих умов ці ризики можуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від інвестицій, але і частини інвестованого капіталу.

- забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності суб'єктів господарювання у процесі здійснення інвестиційної діяльності

В економічній літературі зустрічаються різноманітні за обсягом інформації та ступенем деталізації підходи щодо класифікації інвестицій. Це пов'язано з тим, що у кожному конкретному випадку аналітики чи інвестори переслідують різні цілі

Розглянемо більш детально окремі види інвестицій (рис1.1).

Україна в теперішній час знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень, а за таких умов налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення. Головне в інвестиційному процесі – це наявність джерел фінансування, раціональне використання інвестицій та повернення юридичним та фізичним особам.

На початку ринкових відносин державне регулювання поширювалося не тільки на галузі пріоритетного розвитку, а й на збиткові підприємства. Це залишало їх поза колом ринкових відносин і забезпечувало надійний захист навіть тим, хто не дуже дбав про ефективність та якість виробництва підприємства. А тому зараз інвестиційна ситуація в Україні великою мірою залежить від державного фінансування. Приватний інвестор почувається невпевнено через відсутність захищеності з боку держави.

Деякі кроки на шляху вдосконалення державного управління інвестиційною діяльністю в Україні вже зроблено. Так, наприклад, основні положення інвестиційної політики держави були закладені в Постанові Кабінету Міністрів України від 01.06.1995 р. № 384, якою затверджено «Концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки» та в Указі Президента України «Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні» від 11.06.1996 р

Отже, завданнями держави в створенні сприятливого інвестиційного клімату є:

- проведення централізованої оцінки податкоспроможності регіонів і визначення механізму оподаткування на підставі цієї оцінки;

- розробка та використання обґрунтованих податкових пільг для підприємств та осіб, які впроваджують інноваційну та інвестиційну діяльність;

- здійснення бюджетної підтримки інвестицій у різних формах (централізовані бюджетні капіталовкладення, бюджетні кредити,
інвестиційні премії тощо);

- проведення стимулюючої амортизаційної політики щодо підприємств незалежно від форми власності. Це дуже важлива проблема з точки зору джерел інвестиційних ресурсів. Насамперед треба відмовитися від оподаткування доходу, який виникає внаслідок індексації вартості основних фондів, ввести диференційовану норму прискореної амортизації, скасувати понижуючий коефіцієнт амортизаційних відрахувань і перерахування частини амортизаційних відрахувань до бюджету

Україну можна вважати потенційно привабливою країною для інвестування, що пояснюється такими факторами:

Наявність значного природно-ресурсного потенціалу, насиченість та різноманітність якого створює базу для широкої інвестиційної діяльності.

Культурна спорідненість з іншими європейськими і північноамериканськими країнами.

Демографічний фактор, адже Україна має високий рівень освіти населення і високу професійну підготовку інженерно-технічних працівників і робітників.

Серед позитивних ознак інвестиційного клімату України часто називають наявність дешевої робочої сили. Однак практика довела, що дешеві трудові ресурси не завжди приваблюють іноземні інвестиції. Сьогодні половина загальної кількості інвестицій надходить до багатих країн, що мають високу вартість робочої сили: Великобританії, Нідерландів, Данії, Німеччини, Швейцарії, США, Канади та Сінгапуру.

Великий споживчий ринок, що швидко наздоганяє ринки розвинених країн. Науково-технічний комплекс України за своїм обсягом і потенціалом залишається одним із найбільших в Європі і другим після Росії серед країн СНД. Країна заслужено набула статусу атомної і космічної держави (має власне Національне космічне агентство). Українські вчені високо цінуються у всіх розвинених країнах світу.

Обгрунтування потреби в інвестиціях може мати різні методичні підходи залежно від поставленої мети інвестування, рівня соціально-економічного розвитку, інвестиційних можливостей, підготовленостей до освоєння інвестицій, виробничого напряму та структури об’єкта, що інвестується. При визначенні потреби в інвестиціях для розвитку буряківництва важливе значення має доступність інформаційної бази щодо наявності виробничих засобів, їх структурного і якісного складу, особливо їх активної частини: тракторів, автомобілів, бурякозбиральних комбайнів, сівалок точного висіву, інших спеціальних робочих машин і устаткування, що використовуються у виробничому процесі.

Обсяги потреби в інвестиціях цукробурякове виробництво будуть неоднаковими у кожному господарстві й залежатимуть від рівня оснащеності основними виробничими засобами, їх зношеності.

Визначення потреби в інвестиціях у розвитку цукробурякового виробництва пов’язано з відпрацюванням і прийняттям на високому державному рівні стратегії розвитку цукробурякового під комплексу у взаємозв’язку з стратегією розвитку аграрно-промислового комплексу в цілому на окреслені періоди його розвитку: короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (до 3-х років), довгостроковий (понад 3 роки) в контексті науковообгрунтованої стратегії соціально-економічного розвитку країни.

Буряківництво – одна з небагатьох галузей, що за рівнем використання природно-економічного потенціалу є найбільш інтенсивною і для свого відродження потребує певних інвестицій.

Основні потоки інвестицій мають бути направлені на:

- матеріально-технічне й технологічне оснащення галузі для забезпечення її розвитку на інноваційній основі;

- формування сприятливого ринкового середовища;

- відтворення на селі трудових ресурсів високого рівня професіональної підготовки й духовності, що необхідно для освоєння і впровадження новітніх технологій, забезпечення зростання продуктивності праці, збереження екологічної безпеки в природі й рівноваги в суспільстві.

Зважаючи на пріоритетність цукробурякового виробництва розрахунок прогнозного обсягу і темпів приросту інвестицій в основний капітал галузі проводять із урахуванням необхідності як найшвидшого її техніко-технологічного оновлення.

Література:

1. Коденська М.Ю. До розробки стратегії інвестування розвитку цукробурякового виробництва // АгроІнКом. -2005. -№11-12. –с.6-11.

2. Трегобчук В.І. Інноваційно-інвестиційний розвиток національного АПК: проблеми, напрями і механізми // Економіка АПК.-2006.-№2.-с.7-11.

3. Методичні підходи щодо інвестування розвитку цукрового виробництва /М.Ю. Каденська, Л.І. Грохольська .-К.: ННЦ ІАЕ.-2005.-46с.