Наслідки світової фінансово-економічної
кризи для України, Польщі та Німеччини
Херсонський Національний
технічний університет
Федорова Олена Вікторівна
наук.керівник професор Труш Володимир Євдокимович
Економічна система будь-якої країни
перебуває під дією факторів, що формують відповідне середовище її
існування. В залежності від походження та характеру впливу фактора відбуваються
зміни в економіці, що призводять до підйому або спаду, а іноді і до
кризового стану.
Аналіз останніх публікацій показав, що питання
причин виникнення та впливу фінансових криз на економічні системи в центрі уваги багатьох експертів, таких як:
А.Блінов, Б. Кочубей, Т.Фіала, П.Порошенко, О.Плотніков та інші. Економіка України дуже чуттєва до світових процесів, тому
питання економічних криз на сьогодні є актуальним.
На основі аналізу робіт авторів можна
виділити причини уразливості національної економіки до
світових фінансових криз:
- по-перше, Україна має зовнішній борг, який кожен рік стрімко зростає і
за 2008-2009 роки збільшився на 45%;
- по-друге, існування недосконалих умов кредитування, що супроводжується
великою кількістю сумнівних позичальників та збільшення рівня проблемних
активів;
- по-третє, великий дефіцит рахунку поточних операцій.
Оцінка чутливості до макроекономічної
нестабільності показала, що з 73 країн, проаналізованих у травні 2008 року,
Україна посіла друге місце серед найуразливіших країн. Саме тому національна
економіка України в момент світової фінансової кризи перебувала в стані спаду.
Внаслідок спаду активності та збільшення витрат на заходи стимулювання бюджетні
дефіцити в країнах із розвиненою економікою досягли близько 6–7% від ВВП.
Найбільший дефіцит за підсумками 2009 р., за даними МВФ, зафіксовано: серед
країн зони євро – в Ірландії (-14,6%), Греції (-13,6%) та Іспанії, серед інших
розвинених країн Європи – у Великобританії (-10,3%). При цьому дефіцит бюджету
для розвинених країн Європи збільшився в період кризи щонайменше у 2–3 рази[3].
За даними Міністерства фінансів сукупний державний (прямий) і гарантований борг
України в листопаді 2010 року зріс на 2%, або на 1,033 млрд дол, - до 52,264
млрд дол. Згідно з ними, в січні-листопаді держборг збільшився на 31,3%, або на
12,541 млрд дол. У жовтні 2010 року сукупний держборг зріс на 0,3%, або на 140
млн дол, у вересні - на 2,785 млрд дол, в серпні - на 2,47 млрд дол. В 2011 році уряду доведеться виділити на ці потреби
близько $ 2 млрд. А от наступні три роки стануть для України дуже напруженими -
з 2012 по 2014 рік Мінфіну доведеться заплатити за зовнішніми боргами - $ 15,7
млрд.[1,2].
В Польщі приріст виробництва промислової продукції за підсумками
2009 р. знизився на 3,2%, у 2008 р. було підвищення на
9,7%. Натомість, таке зниження відбувалось на фоні низької інфляції, показник якої протягом 2009 р. коливався у межах 3,1% - 3,5% та
помірних темпів зростання заробітної плати, що підтверджує показник середньої заробітної плати у виробничому
секторі - 3 403,9 злотих (близько 1 220,0 дол. США). Криза торкнулася і показників
занятості населення. Рівень безробіття за
2009 рік склав 11,9 %. Кількість зареєстрованих безробітних станом на кінець
2009 року склала 1 893,0 тис. осіб (підвищення в середньому на 30% у порівнянні
з 2008 роком).
Зовнішній борг Республіки Польща за
результатами 11 місяців 2009 р. склав 169 343,2 млн. злотих, тобто 62 719,7
млн. дол. США (станом на кінець 2008 р. - 149 743,8 млн. злотих, тобто 62
393,25 млн. дол. США)[4] .
Після значного спаду протягом четвертого кварталу 2008
р. – першого кварталу 2009 р., завдяки ефективним заходам федерального уряду
почався процес поступового виходу економіки Німеччини з кризи. Реальний ВВП у 2009 р. зазнав спаду
на 4,9%, у
2010 р. зріс на 1,6%, а протягом 2011 р.
прогнозують зростання на 1,2%. Слід зазначити, що падіння кон’юнктури у
другий половині 2008 – першому кварталі 2009 р., на відміну від Польщі, не
вплинуло кардинально на ринок робочої сили Німеччини. За цих умов кількість безробітних може зрости з 3,4
млн. у 2009 р. до 3,8 млн. у 2010 р. та 4,2 млн. у 2011 р. Це означає зростання
квоти безробітних з 8,2 до 10,1%, що, з врахуванням обсягів падіння німецької
економіки, може розглядатися у якості тільки помірного зростання рівня безробіття.
Одночасно, очікується, що така ситуація на ринку робочої сили буде сприяти
уповільненню підвищення тарифної плати з 2,25% у 2009 р. до 1,5% у 2011 р.
Передбачається також, що реальний ВВП на одну працюючу особу після помітного
скорочення на 5% у 2009 р. протягом 2010-2011 років
збільшуватиметься щорічно на 2,5%. Слід відзначити, що це буде відбуватися не
тільки за рахунок збільшення робочого часу, а і завдяки підвищенню
продуктивності праці, що у цілому означатиме скорочення витрат на зарплату у 2010
та 2011 рр. на 2,5%. Бачимо, що на відміну від
інших країн Європи в Німеччині фінансова криза не суттєво вплинула на ринок праці. Але все ж таки здешевлення
робочої сили не для всіх є позитивним моментом.
Зростання споживчих цін у Німеччині за експертними оцінками відбуватиметься досить
повільно і складе 0,9% у 2010 р. і 1,0% у 2011 р. Так, як у Польщі ріень цін в
2009 році склав 103,5% [4].
Для зменшення
негативних наслідків світової економічної кризи уряд кожної країни розробляє
відповідні заходи. Так, наприклад, уряд Польщі прийняв «План стабільності і розвитку», в якому
передбачив наступні кроки: призначити
40 млрд. злотих на збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства РП для
банків; виділити 20 млрд. злотих для малого і середнього бізнесу з метою
забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом
Державного економічного банку РП профінансованого на суму 2 млрд. злотих);
використати фінансові інвестиції з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих; сума
вартістю 1,14 млрд. злотих буде становити т.зв. резерв суспільної солідарності
для багатодітних сімей та старших осіб.
Подолання
наслідків фінансово-економічної кризи має здійснюватися за умов інтеграції
країн світу, міжнародної координації щодо розповсюдження кризи.
Економісти стверджують, що важливим
елементом механізму саморегулювання ринкової економіки є саме криза. А основною
характеристикою економічної кризи є те, що вона негативно впливає на народне господарство і зароджує руйнівні процеси
фінансових та економічних систем. Кризові ситуації не тільки призводять до спаду, але й дають імпульс
розвитку економіки, виконуючи стимулюючу функцію.
Список використаних
джерел:
1.
Досвід країн світу щодо
подолання наслідків світової фінансової кризи – [Електронний ресурс].- Режим доступу:
http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=576
2.
П. Порошенко Кризис
подкрался незаметно.-Кореспондент.-2008, №37.
3.
Приріст державного боргу України– [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.kapitalizator.com/pryrist-derzhavnoho-borhu-ukrayiny
4.
Повідомлення прес-служби Державного
казначейства України: Україна вчасно розрахувалася з
боргами у 2010 році – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance/10jan2011/borg.html