Економічні науки / Банки та банківська
система
аспірант Філонова І. Б.
Університет банківської справи
Національного банку України, м. Київ
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ХОЛДИНГОВИХ
ГРУП В УКРАЇНІ
На сучасному етапі розвитку банківської
системи України, який характеризується посиленням конкуренції та високою
часткою іноземного капіталу (див. таблицю 1), найоптимальнішими
шляхами є зростання рівня капіталізації
вітчизняних банків та збільшення показника адекватності капіталу через
консолідацію банківської системи України (консорціумне кредитування, створення
банківських об’єднань, злиття банків та їх реорганізація). Це дало б можливість
підвищити стійкість і стабільність усієї банківської системи. Проте це не
можливо здійснити без упровадження відповідних заходів НБУ та вдосконалення
нормативної бази яка б визначала процедуру консолідації банків. Звичайно, крім
об’єктивних причин, що заважають процесу консолідації є і суб’єктивні, зокрема
- небажання головних акціонерів зливатися з іншими банками. Виходячи із цієї
ситуації може бути створення банківських об’єднань на зразок фінансових та
банківських холдингових груп, банківських корпорацій.
Таблиця 1 Частка іноземного капіталу в
банківській системі України |
||||
Показники |
Дата |
|||
01.01. 2008 |
01.012009 |
01.01. 2010 |
01.01 2011 |
|
Кількість
зареєстрованих банків |
198 |
198 |
197 |
194 |
Кількість
банків, що знаходиться у стадії ліквідації |
19 |
13 |
14 |
18 |
Кількість банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення
банківських операцій |
175 |
184 |
182 |
176 |
з
них: з іноземним капіталом |
47 |
53 |
51 |
55 |
у
т.ч. зі 100% іноземним капіталом |
17 |
17 |
18 |
20 |
Частка
іноземного капіталу у статутному капіталі банків, % |
35.0 |
36.7 |
35.8 |
40.6 |
Джерело: [1]
Як відомо, холдингова компанія — це концерн, що володіє
контрольними пакетами акцій інших компаній із метою здійснення нагляду за ними.
Холдинги створюються з метою значної економії коштів у сфері управління, при
розробці й запровадженні нової продукції й технологій виконання складних
операцій. Порівняно з іншими організаційними формами кредитних установ
банківський холдинг має вищу маневреність і конкурентоспроможність. Це
досягається завдяки таким особливостям банківського холдингу:
·
можливості оперативніше реагувати на зміну
кон'юнктури ринку: широка мережа структурних підрозділів дає змогу швидко
здійснювати перерозподіл кредитних ресурсів і тимчасово вільних коштів
відповідно до економічних умов, різних регіонів із метою задоволення потреб
клієнтури, підтримання належного рівня ліквідності й отримання додаткового
прибутку;
·
особливій привабливості банківського холдингу
для такої групи клієнтів, як організації, пов'язані єдиним технологічним
ланцюгом та розміщені в регіонах, де є філії й дочірні підрозділи холдингу;
·
можливості проведення з мінімальними втратами
операцій, пов'язаних із небанківською діяльністю, що здійснюються через
спеціалізовані дочірні підрозділи банківського холдингу — фінансові, страхові,
інвестиційні, іпотечні, лізингові, факторингові та інші компанії, у тому числі
на світових ринках;
·
можливості стягнення нижчого процента за
кредит та пропозиції вищої ставки за депозитами порівняно із середньою ринковою
ставкою за рахунок стійкого й диверсифікованого портфеля кредитів та
інвестицій, чого не може собі дозволити більшість безфілійних банків.
Перш ніж прийняти рішення про створення банківського
холдингу, необхідно визначити рівень концентрації банківського капіталу в
Україні, тобто з’ясувати чи не є ринок монополізованим. Адже подальше
укрупнення призведе до посилення негативних наслідків монополізації. Рівень
концентрації у нашому випадку доречно розраховувати за допомогою індексу
концентрації Херфендаля-Хіршмана. Цей індекс ґрунтується на обчисленні частки
ринку, яку займає кожен банк. Формула для
розрахунку має такий вигляд:
де – квадрат частки ринку і-го банку;
п – кількість
банків.
Для розрахунку ми використали
офіційні статистичні дані сайту Асоціації українських банків [2]. У результаті
було отримано індекс концентрації банківського капіталу на рівні 0.5182 що
свідчить про низьку концентрацію капіталу серед банківських установ в Україні.
Монополізованим ринок вважається за умов, якщо 1 800. Отже, можна стверджувати, що в Україні існує
значний потенціал, щодо концентрації і
консолідації банківської системи.
Таблиця 2 Індекс Херфендаля-Хіршмана для банківського ринку
України |
|||||||
Показники |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
2008р. |
2009р. |
2010р. |
|
Частка на ринку, % |
банки І групи |
53.11 |
57.74 |
62.23 |
64.78 |
67.98 |
69.43 |
банки ІІ групи |
18.05 |
17.58 |
19.07 |
17.18 |
16.64 |
15.84 |
|
банки ІІІ групи |
16.21 |
13.00 |
8.60 |
10.21 |
7.34 |
6.53 |
|
банки ІV групи |
12.62 |
11.67 |
10.09 |
7.84 |
8.04 |
8.19 |
|
Коефіцієнт концентрації |
0.3293 |
0.3447 |
0.4412 |
0.4657 |
0.5017 |
0.5182 |
Джерело: розраховано
автором за даними [1;2]
Таким чином, значного підвищення конкурентоспроможності банківського
сектора України, на наш погляд, можна досягнути шляхом формування банківських
холдингів, що дозволить з одного боку
протистояти світовим фінансовим корпораціям, які поглинають вітчизняні банки з
неймовірною швидкістю і перетворюють їх на свої функціональні підрозділи, а
по-друге – сприятиме зміцненню банківської системи України, мінімізації наявних
ризиків, підвищенню стабільності і
поверненню довіри населення до банківських установ.
Література
1.
Офіційний сайт Національного банку України: http:// www.bank.gov.ua.
2.
Офіційний сайт Асоціації українських банків: http:// www.aub.org.ua