Економічні науки / Фінансові відношення

Ховрак І.В., Дяченко А.О.

КНУ імені Михайла Остроградського, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ

Якість життя населення значною мірою залежить від пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють. Саме пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Термін «пенсія» походить від латинського «pensio» та означає «платіж». У статті 46 Конституції України, встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що передбачає право на їх забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Вітчизняними науковцями досить докладно розглянуто питання пенсійного забезпечення і поняття «пенсія», а саме:

– періодичні виплати для матеріального забезпечення робітника чи його сім’ї , що проводяться за рахунок коштів соціального страхування [1, с.46];

– матеріальне забезпечення громадян при настанні пенсійного віку, по інвалідності чи при втраті годувальника [2, с.15];

– державна виплата, яка провадиться з Пенсійного фонду з метою матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв’язку з їх минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю у розмірах, як правило, співвіднесених з минулим заробітком пенсіонера [3, с.92];

– щомісячні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні певного віку, настанні інвалідності, в разі втрати годувальника, а також у зв’язку з тривалою професійною діяльністю [4, с.5].

Виходячи з цього, можна виділити характерні риси пенсійного забезпечення: пенсійні виплати здійснюються періодично у встановлені законом строки; розмір щомісячної пенсії залежить від трудового стажу, заробітку, умов праці; пенсія призначається лише тоді, коли настає передбачений законом страховий випадок (досягнення певного віку, інвалідність, смерть годувальника); порядок призначення та виплати пенсій регламентується нормативними актами. Основні цілі, що стоять перед системою пенсійного забезпечення, представлено на рис. 1.

Рис.1. Основні цілі пенсійного забезпечення

Формування вітчизняної пенсійної системи розпочато з набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (01.01.2004 р.), який передбачає створення в Україні трьохрівневої пенсійної системи, а саме солідарної системи (першого рівня), обов’язкової накопичувальної системи (другого рівня) та недержавного добровільного пенсійного забезпечення (третього рівня).

На систему пенсійного забезпечення України мають вплив ряд факторів, зокрема до них належать такі [5, с.176; 6, с.253]: економічні, інвестиційні, демографічні, соціальні та правові. Державною установою, призначеною для реалізації пенсійної системи та управління фінансами пенсійного забезпечення, є Пенсійний фонд України (ПФУ). На нього покладено також здійснення функцій з призначення (перерахунку) пенсій. Джерела надходжень до ПФУ наведені на рис. 2.

На сьогодні в Україні частка пенсіонерів в загальній кількості населення складає 13,73%, а в кількості економічно неактивного населення - 49,2%. Викликає занепокоєння також співвідношення кількості пенсіонерів до зайнятого населення. Динаміка зазначених показників відображена в таблиці 1.

Рис.2. Джерела надходжень до ПФУ

Таблиця 1

Основні показники демографічної ситуації в Україні (станом на 01.01)

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Кількість пенсіонерів, тис. осіб.	6992,2	6974,5	6847,4	6775,4	6688,8	6468,0	6595,0	6576,1	6433,7	6308,9
Частка пенсіонерів в населенні країни	14,29	14,39	14,26	14,23	14,15	13,78	14,14	14,18	13,94	13,73
Частка пенсіонерів в економічно неактивному населенні	52,5	51,3	50,1	49,5	49,1	47,7	48,7	49,4	49,6	49,2
Співвідношення пенсіонерів до зайнятих	0,38	0,38	0,37	0,36	0,36	0,34	0,35	0,34	0,33	0,34

*складено автором з джерела [7]

Станом на 01.01.2010 р. 72% пенсіонерів отримували пенсії не вище 1000 грн., в таблиці 2 подано середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам України протягом 2000-2009 рр., найвищий розмір пенсій встановлено Законом «Про статус народного депутата України» (15443 грн.).

Таблиця 2

Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах ПФУ, грн.*

	Роки
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Розмір пенсії	69,3	85,2	127,1	141,8	194,2	323,8	417,7	497,0	798,9	942,7

*Складно автором з джерел [7]

Понад дві третини українців незадоволені існуючою системою пенсійного забезпечення: 39,5 % респондентів, оцінюючи цю систему, назвали її швидше незадовільною, і 26 % – цілком незадовільною [7]. Повністю задовольняє пенсійна система України лише 2,5 % опитаних і швидше задовольняє, аніж ні – 18,2 %. Також понад дві третини українців вважають, що існуючу в Україні пенсійну систему потрібно реформувати, противників же пенсійної реформи в Україні лише 7 %.

Така ситуація підтверджує важливість подальшого реформування пенсійної системи з посиленням впливу особи на процеси накопичення власного пенсійного капіталу, адже перший рівень пенсійної системи, що є традиційним для нашої країни, не може виконувати фінансові зобов’язання перед пенсіонерами. Враховуючи сучасний стан вітчизняної пенсійної системи, фахівці вважають, що держава повинна забезпечити такі складові для успішного реформування пенсійної системи [8, с.4-10]: 1) збалансованість солідарної пенсійної системи; 2) залучення до розробки пенсійної реформи вчених, політиків, спеціалістів з соціальної системи; 3) забезпечення економічного зростання країни, стабільності валюти, низького рівня безробіття; 4) накопичення пенсійних ресурсів повинно вкладатися в акції, державні, муніципальні та корпоративні облігації, іпотечні цінні папери, банківські депозити тощо; 5) налагодження інформаційно-розяснювальної роботи щодо мети пенсійної реформи, переваг накопичувальної пенсійної системи та недержавного пенсійного забезпечення; 6) встановлення контролю за дотримання строків реалізації з впровадження пенсійної реформи.

Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», розроблена Комітетом з економічних реформ при Президентові України, містить необхідні кроки для стабілізації солідарної пенсійної системи та введення й розвитку накопичувальної, а також для поліпшення адміністрування пенсійної системи. Світовий досвід дає змогу сформулювати головні принципи, на яких повинна бути побудована система пенсійного забезпечення [6, с.254; 9] (табл. 3). Реалізовуючи наведені принципи в Україні також може бути побудована ефективна система пенсійного забезпечення, здатна забезпечити належний рівень життя людей пенсійного віку.

Таблиця 3

Принципи побудови системи пенсійного забезпечення

Назва принципу	Сутність принципу
законності	забезпечує функціонування системи пенсійного забезпечення на основі законодавчої бази даної країни
стабільності	пенсійні виплати виплачуються періодично у визначений термін, що забезпечує стабільний дохід пенсіонерам
обов’язкової участі у системі	кожен працездатний громадянин повинен сплачувати пенсійні внески та вибирати систему, якщо це передбачено законодавством
прозорості	вільний доступ до інформації про діяльність системи пенсійного забезпечення для учасників
загальнодоступності	інформація про систему пенсійного забезпечення та її використання є доступними для усіх громадян
справедливості	призначення та виплата пенсій здійснюється згідно з чинним законодавством, гарантом якого виступає держава
достойного рівня забезпечення у випадку непрацездатності	законодавство кожної держави передбачає розміри пенсійних виплат, котрі забезпечують гідний рівень матеріального забезпечення
диверсифікації	інвестування коштів у різні види цінних паперів, а також розширення переліку послуг з метою мінімізації ризику
відповідальності держави за організацію пенсійного забезпечення	держава виступає гарантом виплат та правильності нарахування пенсій
відповідності системи пенсійного забезпечення національним особливостям, традиціям і менталітету	кожна країна, приймаючи законодавство про систему пенсійного забезпечення, спирається на особливості суспільства

Отже, для належного функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні потрібно забезпечити формування і розвиток відповідної законодавчої та нормативно-правової бази, стимулювати вкладників для участі у системі пенсійного забезпечення, сформувати додаткові механізми захисту пенсійних накопичень з метою захисту прав та інтересів вкладів та учасників. Також необхідно створити систему надійного інвестування пенсійних коштів та систему контролю діяльності суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення, забезпечити популяризацію діяльності цих небанківських фінансових установ. Особливу увагу необхідно звернути на функціонування багаторівневих систем пенсійного забезпечення в розвинутих країнах та можливості їх запровадження в Україні. Пенсійна реформа може бути успішною за умови, якщо одночасно буде проведено реформування всіх розподільчих відносин, в першу чергу оплати праці і всього кола фундаментальних соціально-економічних складових життєдіяльності суспільства.

Література:

1. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. Навч. посіб. Курс лекцій. / М.Д. Бойко. – К.: Олан, 2005. – С.46-52.

2. Загородній А.Г. Проблеми та шляхи вдосконалення пенсійної системи України / А.Г. Загородній, Л.Д. Пилипенко // Фінанси України. – 2010. – №6. – С.15-25

3. Пенсійне та соціальне страхування // Баланс. – 2006. - №6. – С. 92-98.

4. Нові підходи до пенсійного забезпечення // Праця і зарплата. – 2008. -№2. – С.5-23.

5. Бабірад М.М. Оцінка стану недержавного пенсійного забезпечення в Україні та перспективи його розвитку / М.М. Бабірад, В.В. Оліярник. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.9. – С.174-180.

6. Загорулько І.Б. Системи пенсійного забезпечення: поняття, принципи та функції / І.Б. Загорулько. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2005. – Вип. 15.3. – С.248-256.

7. Матеріали Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Гнібіденко І. Пенсійна реформа в Україні: стан проблем, перспективи / І. Гнібіденко. // Економіка України. – 2007. - №4. – С.74.

9. Папієв Н. Міжнародний досвід реформування пенсійного забезпечення / Н. Папієв. // Україна: аспекти праці. – 2004. - №1. – С.3-11.