Економічні науки/3. Фінансові відносини

Ротар Д. А.

Науковий керівник: Чобанюк Н. В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Основні проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та шляхи їх вирішення

На сучасному етапі Україна знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень, а за таких умов – налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення. Головне в ньому – це наявність джерел фінансування, раціональне використання інвестицій та повернення коштів юридичним та фізичним особам.

Сприяння зростанню інвестицій в українську економіку – це передусім забезпечення сталого економічного розвитку, яке досягатиметься за рахунок раціонального використання наявних ресурсів, зміцнення виробничого потенціалу, створення умов для підвищення привабливості вітчизняного виробництва, для залучення власних та іноземних інвестицій. Саме рівень розвитку і динамізм інвестиційних процесів в сучасних умовах формують стратегічну основу економічного зростання країни. Актуальністю даного питання займаються багато вітчизняних науковців, зокрема С. Шосталь, С. Рум’янцева, Т. Затонацька, В. Осицький, С. Кожем’якіна та ін. [4].

Метою даної роботи є аналіз проблемних питань залучення іноземних інвестицій в Україну та відстеження основних шляхів їх вирішення.

Станом на кінець 2010 року приріст прямих іноземних інвестицій в Україну за цей рік становив 3,4 млрд. дол., а в 2009 році він дорівнював 5,6 млрд. дол. Тобто в 2010 році іноземні інвестори в економіку країни вклали близько 10 млрд. дол. (в галузевому співвідношенні: машинобудування і металообробка – 20,1%, внутрішня торгівля – 18,8%, хімічна промисловість – 8,9%, будівництво – 6,4%, чорна металургія – 5,8%, харчова промисловість – 3,8%, фінансова сфера – 3,5%, транспорт – 2,7%, інші галузі – 30%), тоді як США вдалося залучити 621 млрд. дол., Російській Федерації – 108 млрд. дол., а Китаю – 70 млрд. дол. При цьому інвестиції в Україну надходили з 114 країн світу, серед яких перші позиції належать Кіпру (25,1%), США (15,3%), Німеччині (8,2%), Нідерландам (7%), Австрії (6,4%), Великобританії (5,3%), Росії (3,7%). Все це свідчить про те, що інвестиційна ситуація в нашій державі характеризується несприятливим інвестиційним кліматом. Останнім часом не було зроблено жодних конкретних практичних кроків щодо сприяння іноземному інвестуванню в Україні. Створені урядом структурні підрозділи не отримували достатнього фінансування та повноважень для виконання своїх функцій щодо цього на міжнародному рівні [5].

В Україні існує ряд серйозних проблем у сфері залучення іноземних інвестицій. Негативна ситуація, що склалася в економіці, безпосередньо пов’язана з відсутністю стратегічного підходу до даного процесу. Україна фактично ніколи не приділяла належної уваги системі залучення інвестицій як важливого інструмента економічної стабільності. Як наслідок, наша держава не є конкурентоспроможним гравцем на світовому ринку інвестицій та не може запропонувати належні умови для стратегічних інвесторів [1, 45].

На низький рівень залучення інвестицій впливають наступні фактори:

– обмежений попит на внутрішньому ринку внаслідок зубожіння широких верств населення і втрати заощаджень;

– відсутність підтримки з боку органів державної влади;

– наявність значної кількості заборонених для приватизації об’єктів;

– відсутність підготовлених промислових ділянок або цілих промислових зон із відповідною технологічною документацією та інфраструктурою;

– нерозвиненість механізмів профілактики та зниження рівня ризику через систему взаємного захисту, гарантій і страхування інвестицій ;

– незавершеність ринкових перетворень та нестабільність законодавства;

– слабке функціонування вторинного ринку цінних паперів [4].

Визначаючи стратегічні напрямки залучення іноземних інвестицій, Україна повинна керуватися такими принципами: максимально сприяти виробництву товарів та послуг, на які існує стабільний попит на внутрішньому ринку й які не виробляються в нашій країні; всебічно підтримувати експортно-орієнтованих інвесторів; чітко визначати та стимулювати стратегічні напрями промислового виробництва, що є необхідним для національної безпеки (судно- ракето-, літакобудування, розвиток галузі високих технологій тощо) [2, 14].

Для збільшення надходжень інвестицій в Україну необхідно:

– формувати більш сприятливі умови для інвестиційної діяльності;

– розробити системи розвитку портфельного інвестування та створити спеціальний державний інститут, що контролюватиме інвестиційний процес;

– забезпечити стабілізацію економіки та поступове стале її зростання;

– активізувати всі наявні правові, організаційні, економічні передумови, форми та механізми та усунути структурні деформації в економіці;

– забезпечувати узгодження економічних інтересів потенційних інвесторів та різноманітних інтересів регіону тощо [3, 120].

Отже, для розвитку інвестиційного процесу важливо забезпечити його досконале управління. Вирішальним чинником у визначенні оптимальної стратегії інвестиційної діяльності виступає держава, одним із завдань якої є усунення структурних деформацій. Ефективна інвестиційна політика України має передбачати використання державних коштів як засобу створення первинних умов для залучення іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки. Подолання усіх проблем створить нормальні умови для роботи інвесторів та економічного зростання держави.

Література:

1. Затонацька Т. Г. Стратегія нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки / Затонацька Т. Г., Осицький В. Л // Фінанси України. – 2009. – №7. – С. 38-49.

2. Рум’янцева С. Місце України на інвестиційному ринку / С. Рум’янцева // Цінні папери України. – 2009. – №16. – С. 14-15.

3. Шосталь С. О. Активізація інвестиційного процесу в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання / С. О. Шосталь // Статистика України. – 2010. – №3. – С. 119-122.

4. Мітал О. Сучасний стан інвестиційного процесу в Україні [http://www.nbuv.gov.ua]

5. Іноземні інвестиції в Україні та світі [http://news.finance.ua]