аспірант КПУ
Гузенко О.П., Мірошниченко Г.Ю.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”
Огляд окремих аспектів проблематики мінімізації ризиків
інвестиційного проекту
Наукові доробки пов’язані з
проблематикою ризику інвестиційного проекту лежать в площині неузгодженості
різних нормативно-законодавчих актів, які здатні регламентувати зазначену
процедуру. Відомо, інвестиційний ризик має місце у підприємницькому середовищі,
але може у ряді випадків виникати і в сфері споживання. Саме таке твердження
спонукає до поглиблення результатів дослідження методів зниження рівня ризику
на всіх стадіях виконання та адаптації інвестиційних проектів різних рівнів.
Проблематика зниження
ризиків інвестиційних проектів постійно знаходиться в сфері дослідження
провідних науковців. До їх складу варто включити: І.І. Цигилика, С.О. Кропельницької, М.М. Білого,
О.І. Мозіля [1], Л.П. Батенко, О.А. Загороднього, В.В. Ліщинської [2], А.А. Пересади,
Т.В. Майорової [3] та інші. Як правило, у своїх працях науковці схиляються
до думки постійного удосконалення системи зниження ризику інвестиційного
проекту незалежно від його призначення та обсягу. Лише за таких умов,
стверджують науковці, можливо досягти позитивного результату за проектом.
Нагадаємо, ризики
інвестиційних проектів поділяються на три великі групи: фінансові, будівельні
та експлуатаційні.
На погляд А.А. Пересади, Т.В. Майорової [3], залежно від виду
проекта, його належності до того чи іншого типу портфеля розробляється система
заходів протидії ризикам: заставні операції і гарантування; диверсифікація; страхування;
лімітування; розподіл та еккаутинг.
Необхідно підкреслити, що при
інвестиційному кредиті найбільшого поширення дістали такі засоби захисту від
інвестиційного ризику, як позички під заставу та гарантовані кредити. Так, позички
під заставу представляють собою позички, забезпечені з боку позичальника
заставними активами. В свою чергу, застава виступає одним з найдавніших засобів
забезпечення позичок. Банк прагне формувати власний позичковий портфель із
забезпечених кредитів, тому він зобов'язаний дуже вимогливо оцінювати якість
застави.
Слід також додати, що в
окремих випадках, звертаються до гарантованого кредиту, а саме кредит, який
видається під письмове зобов'язання, окрім того такий вид кредиту зобов’язує третю
сторону сплатити борг у разі відмови від його сплати позичальником. Оцінка
ризиків гаранта та вимоги до якості гарантії такі самі, як і до застави,
стверджують у своїй праці Л.П. Батенко,
О.А. Загородній та В.В. Ліщинська [2].
До цього слід додати, що гарантії
можуть бути таких видів (рис. 1).
Рис. 1. Схема видів гарантії з позиції зниження ризику в контексті
використання інвестиційного кредиту
Слід відмітити, кредитори
звичайно прагнуть отримати необмежену та забезпечену гарантію, тому повинні
особливо ретельно перевіряти її. При оцінці фінансового стану гаранта,
зазначають І.І. Цигилик,
С.О. Кропельницька, М.М. Білий, О.І. Мозіль [1], слід враховувати, що гарантія
як умовне зобов'язання являє собою позабалансовий фінансовий інструмент. На їх
думку, перевіряти необхідно як балансові, так і позабалансові операції гаранта.
Безумовно, особливу відповідальність несе банк, який виступає у ролі гаранта,
оскільки гарантії, які ним видаються, так само, як і безпосередньо кредити,
забезпечуються не власними ресурсами, а коштами акціонерів або вкладників.
В сучасних трансформаційних економічних умовах, на
думку фахівців, одним з найефективніших методів збалансованості інвестиційного
портфеля є диверсифікація. Як правило, це здобувається шляхом розподілу
капіталу між пакетами цінних паперів різної якості та різних термінів погашення
для зниження портфельного ризику.
Ураховуючи
вище викладене, доходимо висновку, що проблематика мінімізації ризиків
інвестиційного проекту лежить в площині відсутності дієвого механізму,
який був би придатний до змінних ринкових умов. На наш погляд, виникла потреба розробки
більш дієвих заходів для вирішення зазначеної проблеми.
Література:
1. Цигилик І.І. Аналіз і розробка
інвестиційних проектів: [навчальний посібник] / І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька,
М.М. Білий, О.І. Мозіль. – К.: ЦНЛ, 2005. – 160 с.
2.
Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами: [навчальний
посібник] / Л.П. Батенко, О.А. Загородніх, В.В. Ліщинська. – К.: КНЕУ, 2003. –
231 с.
3.
Пересада А.А. Проектное финансирование: [ученик] / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. – К.: КНЕУ, 2007. – 767
с.