Гаджа Т. В.

                                                                          Науковий керівник: Кравчук В.С.

                                      Буковинська Державна Фінансова Академія м. Чернівці   

 

Деякі проблемні питання регулювання бухгалтерського обліку в Україні

 

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економіки України необхідною умовою ефективної підприємницької діяльності є реформування бухгалтерського обліку відповідно до потреб користувачів. Бухгалтерський облік – надзвичайно важлива складова економічного життя країн. Щоб створити єдині правила ведення обліку та його удосконалення, щоб захистити інтереси користувачів було запроваджено регулювання бухгалтерського обліку. Механізм регулювання розвивався і змінювався протягом тривалого часу. Регулювання бухгалтерського обліку в Україні на сучасному етапі не можна вважати досконалим, воно потребує модернізації, чим і пояснюється актуальність цієї статті.

Мета. Метою даного  дослідження є окреслити головні особливості регулювання бухгалтерського обліку в Україні, проблеми, що існують в цій сфері економічної діяльності, а також можливі варіанти  їх подолання.

Дослідження основної літератури. Серед зарубіжних вчених, що здійснили вагомий внесок в розвиток  регулювання бухгалтерського обліку на різних історичних етапах, слід назвати: В.В. Вернтца, Д. Форрестера, а серед вітчизняних вчених: О.С. Бородкіна, Ф.Ф.Бутинця, М.Я. Дем’яненка, Г.Г. Кірейцева, М.В. Кужельного, В.Г. Лінника, С.А. Николаєву, В.Д. Новодворського, П.Т. Саблука, В.В. Сопка.

Виклад основного матеріалу. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

-   досконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності [1].

Сучасна система регулювання  бухгалтерського обліку України  була запозичена з часів планової економіки, і її методи залишилися адміністративними. Це, зрозуміло, потребувало реформування. Але й проведення реформ, на думку багатьох дослідників цього питання, не дало достатнього ефекту.

Головною проблемою є  інститути регулювання. Згідно Закону України  про бухгалтерський облік та фінансову звітність в державі немає чіткого визначення суб'єкта, за яким визначена відповідальність за стан бухгалтерського обліку. Збирає та обробляє фінансову звітність Держкомстат України, визначає методологію бухгалтерського обліку і звітності - Міністерство фінансів. У правовому полі ці обмеження закладено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [1].

Пропонують декілька шляхів подолання такої невідповідності – від удосконалення роботи існуючого регулятора до створення нового регуляторного органу.

На сучасному етапі дуже важливо чітко визначити, який інститут несе головну відповідальність за регулювання бухгалтерського обліку в Україні.

Слід внести відповідні корективи в Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, нам здається вважливим зазначити необхідність саме державного регулювання бухгалтерського обліку, хоча власник підприємства  теж повинен нести за це відповідальність. Подібні рекомендації були висловлені у Звіті Світового банку про стан дотримання стандартів та кодексів у сфері бухгалтерського обліку і аудиту. Для того, щоб провести таке реформування, слід провести спеціальні дослідження, які б довели доцільність цих змін [6, 145].

Окрім зазначеного питання до основних проблем в регулюванні бухгалтерського обліку також відносять:

1. Неврахування, в повній мірі, досвіду професійних бухгалтерських організацій. Хоча вони й беруть певну участь в регулюванні бухгалтерського обліку, все ж їх співпраці з регуляторним органом не вистачає чіткості і правового визнання. На сьогодні вітчизняні професійні бухгалтерські організації мають значний науково-практичний і міжнародний потенціал для здійснення активної участі у справі регулювання бухгалтерської діяльності, хоча їх діяльність  не повинна, на нашу думку, суперечити загальній політиці держави стосовно регулювання бухгалтерського обліку [6,142].

Україна, працюючи з міжнародними фінансовими інститутами, бере на себе певні зобов’язання економічного і організаційного характеру, в тому числі у сфері бухгалтерського обліку. Існуюча система державного регулювання безнадійно застаріла й у цьому вигляді нездатна продукувати кінцевий результат – своєчасну, якісну та достовірну інформацію для прийняття рішень як на рівні підприємств, так і на рівні регіонів, галузей і держави.

2. Підготовка бухгалтерських кадрів. Міжнародний досвід і практика показують, що післядипломна підготовка й процес постійного підвищення кваліфікації практикуючих бухгалтерів – це прерогатива професійних бухгалтерських організацій.

В Україні потрібно створити систему постійного підвищення бухгалтерських кадрів, яка б відповідала міжнародним вимогам, а саме стандартам освіти Міжнародної федерації бухгалтерів. Мета такої системи – кваліфікаційний рівень професійного бухгалтера як загальноприйнятий у міжнародній практиці має відповідати європейському рівню [2].

3. Облік і звітність малих та середніх підприємств, які за своєю економічною природою не можуть вести облік і складати звітність у такому самому порядку й обсязі, як і великі. До того ж для потреб власників та інших користувачів не потрібна в такому обсязі фінансова інформація. У міжнародному бухгалтерському співтоваристві сьогодні відбувається обговорення проекту Міжнародного стандарту фінансової звітності щодо підприємств малого та середнього бізнесу. Доцільним було б включитися в таку роботу й в Україні [7, 346].

4. Галузеві особливості обліку та звітності. Сьогодні склалася ситуація, коли стандарти фінансової звітності встановлює Міністерство фінансів України, але їхнє дотримання держава не контролює.

Тому необхідне розширення суб'єктів впливу на бухгалтерську діяльність шляхом участі в регуляторних органах представників галузевих міністерств і професійних бухгалтерських організацій.

5. Регулювання бухгалтерського обліку в країні. Тобто практично в усіх країнах, на відміну від України, де законом визначений єдиний метод регулювання бухгалтерської діяльності – державний, саморегулювання бухгалтерської професії є обов’язковою складовою

Слід зазначити, що існує можливість розв'язати існуючі проблеми шляхом менших змін, наприклад, посиленням правового статусу Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Мінфіні України через розширення її повноважень і певної самостійності функціонування за окремим Статутом, а не за Положенням, як є на сучасному етапі [4].

Концептуальними підходами до такого реформування є:

1.  Посилення правового статусу національного регуляторного органу з питань бухгалтерського обліку, його можливостей та відповідальності в межах Кабінету Міністрів України чи Мінфіну України.

2.  Розширення суб'єктів впливу на бухгалтерську діяльність шляхом участі в регуляторних органах представників галузевих міністерств і професійних бухгалтерських ор­ганізацій.

3. Забезпечення відповідальності членів регуляторного органу за формування й дотримання методології бухгалтерського обліку у сферах їх впливу [5].

Висновки. Отже, можна зробити такі висновки: регулювання бухгалтерського обліку є дуже важливим для держави. На сучасному етапі в цій сфері існують певні проблеми. Вчені-економісти працюють над вирішенням цих питань, розробляючи механізми поліпшення регулювання.

В системі бухгалтерського обліку на сьогоднішній день існують ряд питань, які потребують нагального вирішення:

- нечітке визначення головного регуляторного органу і його функцій;

- проблеми правового сектору;

- недостатня увага держави до професійних бухгалтерських організацій [3].

Вирішення цих проблем допоможе вдосконалити систему державного регулювання та реформування бухгалтерського обліку, адаптація до ринкових змін, міжнародних стандартів та потреб користувачів, в системі прийняття рішень, що буде позитивною зміною для бухгалтерського обліку загалом.

                        Список використаних джерел

 

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996 – ХІV (зі змінами і доповненнями);

2.Жук В. М. Актуальні проблеми бухгалтерського обліку і їх вирішення. – Фінанси України. – 2009. - №7. – с. 100 – 113

3.Кузьмінський Р. Реформування бухгалтерського обліку // Актуальні проблеми бухгалтерського обліку. -  Фінанси України. – 2010. - №8. – с.59-63

4.Ловінська Л. Г. Уніфікація термінології бухгалтерського обліку в Україні. – Фінанси України. – 2010. - №8. – с.33-40

5.Пархоменко В.М. Проблема регулювання бухгалтерського обліку в Україні. – Бухгалтерський облік і аудит. – 2009 . – № 8-9. – с.3-20

6.Свідерський Є.І. Бухгалтерський облік у галузях економіки.  Навч. посібник.— К.: КНЕУ, 2009. — 233с.

7. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 525 с.