Історія / 3. Історія науки і техніки

Татарчук Л. М.

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека

Національної академії аграрних наук України, Україна

Видавнича діяльність Полтавської дослідної станції як засіб популяризації агрономічних знань.

Сільськогосподарська періодика завжди розглядалася як важливе джерело науково-практичної інформації та засіб комунікації між вченими, фахівцями та практикантами аграрної галузі та суміжних з нею сфер. Періодичні видання покликані оперативно поширювати та зберігати науково-теоретичну та оперативно-практичну інформацію з метою забезпечення поступального розвитку наукових досліджень і сприяння удосконалення практичної діяльності в аграрній сфері. Тому кожне дослідження з історії сільськогосподарської науки включає посилання на періодичні джерела певного періоду.

З розвитком сільського господарства, з появою читачів, що потребували оперативної та якісної фахової інформації актуалізувалося дослідження сільськогосподарської літератури та періодики безпосередньо. Поява спеціалізованої сільськогосподарської періодики стала нагальною потребою у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Досліджуючи значення періодичних видань сучасний дослідник відмічав: “Місцеві періодичні видання були дзеркалом громадського та наукового життя регіонів. Сільськогосподарські журнали кінця ХІХ – початку ХХ ст. мали великий вплив на розвиток аграрної науки та виробництва. На сторінках журналів та часописів публікувалося чимало рекомендацій, що базувалися на народному досвіді і визначали, певною мірою, досягнення сільськогосподарського виробництва. Поряд з цим в часописах друкували свої наукові праці визначні вчені в сільськогосподарській галузі” [1].

Розглянемо роль періодики в становленні однієї з провідних науково-дослідних установ України, Полтавського дослідного поля, згодом станції, що стала запорукою тісного об’єднання наукових досліджень з практикою подальшого сільськогосподарського виробництва.

Наближення агрономічної роботи до населення, поглиблення їхньої роботи сприяли налагодженню видавничої діяльності Полтавського дослідного поля, адже істотним завданням її була популяризація даних, добутих дослідною установою для покращення галузевої спеціалізації.

Протягом багаторічної діяльності дослідного поля результати досліджень щорічно висвітлювалися в звітах, де увага зосереджувалась, перш за все, на характеристиках метеорологічних умов року, аналізувалися результати досліджень, отримані за певний період. Першим директором дослідного поля Б.П. Черепахіним підготовлена низка робіт за перші роки роботи поля (1885-1888) [2]. Так, 8-річна діяльність дослідного поля своє відображення знайшла на шпальтах звітів за 1885, 1886, 1887, 1888, 1889, 1890, 1891, 1892 і 1893 рр. [3]. Крім того, час від часу готувалися інформаційні вісті з досвіду установи за декілька років. Наступним директором дослідного поля В.Н. Дяковим, який очолював дослідне поле з 7 березня 1891 по 15 серпня 1899р., підготовлений звіт про діяльність дослідного поля за 7 років існування установи (з 1886 - 1892 рр.) [4].

У 1899 р. було розпочато підготовку даних за 15-річний період (1885-1900 рр.) діяльності сільськогосподарського дослідного поля, однак за браком персоналу наміри не здійснилися. У 1901, 1902, 1903 рр. вийшли друком упорядковані В.О. Власовим “Метеорологические наблюдения станции Полтавского опытного поля за 1886-1900 гг.”[5] та “Очерки климатических условий Полтавского опытного поля за 15 лет (1886-1900)”[6] з двома випусками таблиць метеорологічних спостережень та опрацьований С.Ф. Третяковим (на той час помічником директора дослідного поля) матеріал з питань кормових рослин та технічних культур вип. 3 “Кормовые растения” [7]; вип.4 “Ячмень, кукуруза, картофель, горох, вика, чечевица, гречиха, лен и яровой рапс” [8]. За 20 років діяльності Полтавського дослідного поля у 1908 і 1909 рр. побачила світ підготовлена К.Г. Маньковським детальна інформація даних по культурі зернових у вигляді двох випусків “Итогов работ опытного поля за двадцать лет (1886-1906)"; вип. 2."Зерновые хлеба” [9].

Слід зазначити, що у 1901 році Полтавське дослідне поле розпочало готувати короткі ілюстровані нариси з досліджень, проведених в рамках року в порівнянні з даними попередніх років. Перший такий нарис підготовлений директором дослідного поля Ю.Ю. Соколовським і його помічником. Це видання визвало зацікавленість серед господарів і стало бібліографічною рідкістю того часу. Великий вміст матеріалів, що не входив в систематичні звіти установи, друкувався в різних періодичних виданнях так, наприклад статті: Т.В. Локоть. “Несколько данных к вопросу об определении сортов картофеля”; “Влажность почвы в связи с культурными и климатическими условиями” знайшли своє місце у журналі “Сельское хозяйство и лесоводство” за 1891 рік; Ю.Ю. Соколовський “О распространении корневой системы некоторых сельскохозяйственных растений” в “Журнал Полтавского Общества сельского хозяйства” за 1898 р. тощо [10].

Крім річних звітів і періодичних інформаційних листків Полтавське дослідне поле оприлюднювало свої наукові дослідження у російських періодичних виданнях: “Земледельческая газета”, “Хозяин”, “Южно-русская сельскохозяйственная газета”, “Журнал опытной агрономии”, “Сельское хозяйство и лесоводство”, у місцевому сільськогосподарському органі, що видавався Полтавським товариством сільського господарства “Хуторянин”, а також окремими брошурами - листівками (1907-1908 рр.) для безкоштовної роздачі селянам “Занятый пар”, “Значение севооборота”, “Как следует готовить почву под озимые”та ін.

У 1925 р. з нагоди 40-річного ювілею науково – дослідної установи з під пера тодішнього директора Полтавської дослідної станції В.І. Сазанова виходить 44-й підсумковий випуск праць Полтавської сільськогосподарської дослідної станції, де він проводить історичний екскурс створення вище згаданої установи та узагальнює науково-дослідні досягнення за 40 років її діяльності [11].

У 1929 р. окрім випусків наукових праць, з метою популяризації отриманих результатів, кращого впровадження їх в селянському середовищі станція опублікувала серію брошур “На допомогу селянству в боротьбі за кращий врожай”, “Про чисті і зайняті пари”, “Добриво і урожай”, “Цукровий і кормовий буряк” і ін. Висновки і результати робіт станції публікувалися у всіх основних сільськогосподарських журналах. З 1925 по 1930 р. Полтавська дослідна станція видає науково-популярний сільськогосподарський журнал “Полтавський селянин” [12], в 1930 г. - журнал “За нове село” [13].

Популяризація та пропаганда наукових досягнень Полтавського дослідного поля через періодичні та друковані видання зіграла велике значення для впровадження агрономічних знань серед селян – аграріїв, що сприяло збільшенню врожайності сільськогосподарських культур, розбудила інтерес господарів до наукових знань, до раціонального керівництва власним господарством.

Список літератури:

1. Коваленко С. Участь професора П.В.Будріна у редагуванні періодичних видань “Южно-русская сельско-хозяйственная газета”(1909-1912 рр.) та “Хозяйство” (1906-1918 рр.) //Українська періодика: історія і сучасність: доп.та повідом. 7-ї Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 17-18 травня 2002 р / за ред. М.М. Романюка.- Львів, 202.- С. 274-278.

2.Черепахин Б. П. Отчет по опытному полю Полтавского сельскохозяйственного общества за 1885-1887 гг. / Б. П. Черепахин. - Полтава : Типо-литография Л.Фришберга, 1888. - 154 с. : табл.

3. Дьяков  В. М Отчет по опытному полю Полтавского сельскохрзяйственного общества за 1893, 1892 и 1891 годы / В.М. Дьяков. - Полтава, 1894 - 130 с.

4. Результаты семилетних опытов на опытном поле Полтавского губернского земства с 1886 по 1892гг. / Полтавское с.-х. ово.- Полтава: Тип. Л. Фришберга, 1894.- 217 с.: карты.

5. Метеорологические наблюдения станции Полтавского опытного поля за 1886-1900 гг.: метод. рек. Вып. 1. (Давление воздуха, температура воздуха и почвы). Вып. 2 (Атмосферные осадки, испарение, абсолютная и относительная влажность воздуха, гигрометр, облачность, направление и сила ветра, солнечное сияние, примечания) /под ред. В.А. Власова.- Полтава: Типо-литография Л. Фришберга, 1902.- 287с.

6. Очерк климатических условий Полтавской сельскохозяйственной опытной станции за 40 лет (1886-1925) / под ред. В.И. Сазанова.- Полтава: Тип. Им. Петровского, 1926.- 80 с.: табл.

7. Итоги работ Полтавского опытного поля за 15 лет (1886-1900). Вып. 3. Кормовые растения / сост. С.Ф. Третьяков.- Полтава: Тип. С.Ф. Старожицкого, 1903.- 196с.: табл.

8. Итоги работ Полтавского опытного поля за 15 лет (1886-1900). Вып.4. Ячмень, кукуруза, картофель, горох, вика, чечевица, гречиха, лен и яровой рапс / сост. С.Ф. Третьяков.- Полтава: Тип. С.Ф. Старожицкого, 1904.- 169 с.: табл.

9. Итоги работ Полтавского опытного поля за двадцать лет (1886-1906). Вып. 2. Зерновые хлеба / сост. К.Г. Маньковский.- Полтава, 1909.-407 с.

10. Двадцатипятилетие Полтавской опытной станции (1884 – 1909 г.): исторические обзоры / Полтав. о-во сел. хоз-ва. Вып. 2-й .- Полтава, 1916.- 87 с.

11. 40-летний юбилей Полтавской с.- х. опытной станции – Полтава, 1925. – 110 c.

12. Полтавський селянин: с – г. попул.-наук. двотижневик.- Полтава: Вид-ня Полтав. с.-г. дослід. ст., 1925.

13. Періодичні видання з агрономії в Україні. 1918–1940 : журнали. «Бюлетені», «Вісті», «Наукові записки», «Збірники наукових праць», «Труди» : наук.-доп. ретросп. бібліогр. покажч. /УААН, ЦНСГБ ; уклад.В. А. Вергунов, О. П. Анікіна ; наук. ред. В. А. Вергунов. – К., 2002. – С. 16.