1Збаравська Л.Ю., 2Пліська Т.Ю.

1Подільський державний аграрно-технічний університет;

2Кам’янець-Подільський індустріальний коледж.

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПІД ЧАС РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ В КУРСІ ФІЗИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Постановка проблеми. Підготовка сучасного інженера досить складний і багатогранний процес. Навчити молоду людину загальним законам механіки, які напрацювало  людство за період свого розвитку, підвести її до розуміння будь-якого процесу, як до системи закономірностей, які можна диференціювати, аналізувати, відтворювати, прогнозувати, оцінювати кількісно і якісно головна задача педагога вищої школи. Забезпечення і подальше оволодіння студентами спеціальними дисциплінами та вироблення вмінь застосовувати фізичні знання для розв’язання інженерних задач є основним завданням курсу фізики у вищому аграрно-технічному навчальному закладі.

Навчальні задачі предзначені для вироблення у студентів вмінь застосовувати закони фізики до розв’язування конкретних професійних завдань. Найбільші можливості реалізації принципу професійної спрямованості мають саме на цьому етапі вивчення студентами курсу фізики. Тут, поряд з традиційними задачами, розглядаються такі, які більш наближені до інженерних задач і вимагають застосування знань з механіки, молекулярної фізики, термодинаміки та іншим розділам, до аналізу роботи машини, механізмів сільськогосподарської техніки та пристроїв.

Навчальні задачі в практиці навчання фізики застосовуються, як правило, для перевірки і закріплення знань, як стверджує А.Ф.Єсаулов [1,с.7]. Але рахувати «головною метою розв’язування задач закріплення знань – отже сильно принизити цю роль, - пише І.М. Фейгенберг. – Не задачі потрібні для закріплення знань, а, навпаки, знання потрібні для розв’язування задач. Під розв’язуванням задач ми розуміємо прийняття оптимального рішення в заданій ситуації. Розв’язування задач в процесі навчання передбачає моделювання діяльності, в якій необхідно застосовувати отримані знання» [2,с.119]. Головну мету під час розв’язування задач радянський дидакт вбачає тренуванні студентів у визначених видах діяльності, яка вимагає використання набутих знань. В умовах сучасних технологій від інженера вимагається вміння формулювати і розв’язувати професійні задачі. Отже, навчальний процес в аграрно-технічному навчальному закладі повинен бути націлений на формування цих вмінь. Тому А.Ф.Єсаулов пропонує впроваджувати такі задачі в навчальний процес, які не тільки сприяли б «закріпленню знань з застосуванням законів, які вивчаються, а тренували б дослідницький стиль розумової діяльності» [1, с.7]. А.Ф.Єсаулов, спостерігаючи «кризу в побудові навчальних задач» [1,с.15], виражає великі претензії в адрес авторів збірників задач для вищих технічних навчальних закладів: навчальні задачі складаються без розрахунку на  «інтенсивне формування поступово розвиваючої розумової активності студентів»; задачі перенасичені зайвою інформацією; розв’язування стереотипних задач не навчає вмінню «відійти» від початкового формулювання, не здійснюється професійна орієнтація студентів на майбутній фах.

Отже, аналіз змісту й структури сукупності практичних завдань, розроблених різними колективами й авторами, показав, що всі вони будуються за принципом випадкового вибору завдань як за змістом, так і за формою. Тому ми поставили головну мету - дати студентам інструмент у вигляді масиву системних завдань, за допомогою якого вони могли б якісно вдосконалювати свою теоретичну професійну підготовку, інтерес до фізичної науки.

Завданням нашого подальшого етапу є дослідження складу бланку професійно спрямованих задач і розроблення методики навчання студентів вмінню формулювати і розв’язувати ці задачі.

Виклад основного матеріалу. В якості критеріїв відбору і побудови професійно спрямованих задач вибрані наступні положення:

1.      зміст професійно спрямованих задач повинен відповідати програмі курсу фізики;

2.      професійно спрямовані задачі можна поділити на дослідницькі, конструкторські і технологічні;

3.      основна дидактична мета практичних занять – навчити студентів вмінню формулювати і розв’язувати професійно спрямовані задачі та завдання.

На основі аналізу літератури і досвіду роботи виділяємо наступні прийоми складання задач для аграрно-технічних навчальних закладів.

1-       й прийом – переформулювання навчальних задач, взятих зі збірників задач для вищих технічних навчальних закладів [3, 4, 5] на задачі з професійно спрямованим змістом.

2-       й прийом – складання задач на основі даних наукової, науково-популярної літератури.

3-       й прийом складання задач на основі використання матеріалу спеціальних дисциплін.

Розв’язування задач з врахуванням напряму  підготовки фахівців сприяє глибокому розумінню фізичної сутності процесів, які протікають в сільськогосподарських машинах, механізмах, пристроях. Наприклад під час вивчення розділу «Динаміка» для розгляду можна використовувати такі завдання:

1.          Чому в підручнику з сільськогосподарського машино­знавства є попередження, що зовнішній край планки мото­вила повинен нормально доторкатися до стебла у центрі його ваги або трохи вище?

2.          Які фізичні процеси мають місце під час вимолочу­вання зерна барабаном комбайна?

3.          Чому при збільшенні маси хліба, що надходить на очистку сортувального пристрою, треба збільшувати повіт­ряний потік від вентилятора?

4.          Чому макуходробарки установлюють на міцному фундаменті?

5.          Як водії використовують інерцію при транспор­туванні вантажів для збільшення продуктивності  праці і економії палива?

6.          У якому випадку тряска під час руху автомобіля  помітніша: коли він порожній, чи коли навантажений? Чому?

7.      Чому у просорушках била не закріплюються на­глухо?

8. Чому при буксируванні трактора під час ривка може обірва­тися навіть дуже міцний трос?

Висновок. Як показали результати педагогічного експерименту, описана методика проведення практичних завдань сприяє швидкому просуванню в засвоєнні навичок розв’язування фізичних задач професійно спрямованого змісту.

Практичні заняття по розв’язуванню професійно спрямованих задач  вносять вагомий вклад у формування системи фізичних знань майбутніх фахівців аграрно-технічної галузі.

ЛІТЕРАТУРА

1.          Есаулов А.Ф. Проблемы решения задач в науке и технике. – Л.:ЛГУ, 1979.- 200с.

2.          Фейгенберг И.М. Педагогические цели и типы учебных задач //Оптимизация педагогической работы в вузе: межвуз.сб.науч.тр. – ЧПИ, 1983. с.119-132.

3.          Волькенштейн В.С. Сборник задач по общему курсу физики. – М.: Наука, 1979. – 351с.