1Збаравська Л.Ю., 2Пліська Т.Ю.
1Подільський
державний аграрно-технічний університет;
2Кам’янець-Подільський
індустріальний коледж.
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПІД ЧАС
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ В КУРСІ ФІЗИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Постановка проблеми. Підготовка сучасного
інженера досить складний і багатогранний процес. Навчити молоду людину
загальним законам механіки, які напрацювало
людство за період свого розвитку, підвести її до розуміння будь-якого
процесу, як до системи закономірностей, які можна диференціювати, аналізувати,
відтворювати, прогнозувати, оцінювати кількісно і якісно головна задача
педагога вищої школи. Забезпечення і подальше
оволодіння студентами спеціальними дисциплінами та вироблення вмінь застосовувати
фізичні знання для розв’язання інженерних задач є основним завданням курсу
фізики у вищому аграрно-технічному навчальному закладі.
Навчальні
задачі предзначені для вироблення у студентів вмінь застосовувати закони фізики
до розв’язування конкретних професійних завдань. Найбільші можливості
реалізації принципу професійної спрямованості мають саме на цьому етапі
вивчення студентами курсу фізики. Тут, поряд з традиційними задачами,
розглядаються такі, які більш наближені до інженерних задач і вимагають
застосування знань з механіки, молекулярної фізики, термодинаміки та іншим
розділам, до аналізу роботи машини, механізмів сільськогосподарської техніки та
пристроїв.
Навчальні
задачі в практиці навчання фізики застосовуються, як правило, для перевірки і
закріплення знань, як стверджує А.Ф.Єсаулов [1,с.7]. Але рахувати «головною
метою розв’язування задач закріплення знань – отже сильно принизити цю роль, -
пише І.М. Фейгенберг. – Не задачі потрібні для закріплення знань, а, навпаки,
знання потрібні для розв’язування задач. Під розв’язуванням задач ми розуміємо
прийняття оптимального рішення в заданій ситуації. Розв’язування задач в
процесі навчання передбачає моделювання діяльності, в якій необхідно застосовувати
отримані знання» [2,с.119]. Головну мету під час розв’язування задач радянський
дидакт вбачає тренуванні студентів у визначених видах діяльності, яка вимагає
використання набутих знань. В умовах сучасних технологій від інженера
вимагається вміння формулювати і розв’язувати професійні задачі. Отже, навчальний
процес в аграрно-технічному навчальному закладі повинен бути націлений на формування
цих вмінь. Тому А.Ф.Єсаулов пропонує впроваджувати такі задачі в навчальний
процес, які не тільки сприяли б «закріпленню знань з застосуванням законів, які
вивчаються, а тренували б дослідницький стиль розумової діяльності» [1, с.7]. А.Ф.Єсаулов, спостерігаючи «кризу в побудові
навчальних задач» [1,с.15], виражає великі претензії в адрес авторів збірників
задач для вищих технічних навчальних закладів: навчальні задачі складаються без
розрахунку на «інтенсивне формування
поступово розвиваючої розумової активності студентів»; задачі перенасичені
зайвою інформацією; розв’язування стереотипних задач не навчає вмінню «відійти»
від початкового формулювання, не здійснюється професійна орієнтація студентів
на майбутній фах.
Отже, аналіз змісту й
структури сукупності практичних завдань, розроблених різними колективами й
авторами, показав, що всі вони будуються за принципом випадкового вибору
завдань як за змістом, так і за формою. Тому ми поставили головну мету - дати
студентам інструмент у вигляді масиву системних завдань, за допомогою якого
вони могли б якісно вдосконалювати свою теоретичну професійну підготовку, інтерес
до фізичної науки.
Завданням нашого подальшого етапу є
дослідження складу бланку професійно спрямованих задач і розроблення методики
навчання студентів вмінню формулювати і розв’язувати ці задачі.
Виклад
основного матеріалу. В якості критеріїв відбору і
побудови професійно спрямованих задач вибрані наступні положення:
1.
зміст професійно спрямованих задач повинен
відповідати програмі курсу фізики;
2.
професійно спрямовані задачі можна поділити на
дослідницькі, конструкторські і технологічні;
3.
основна дидактична мета практичних занять –
навчити студентів вмінню формулювати і розв’язувати професійно спрямовані
задачі та завдання.
На основі аналізу
літератури і досвіду роботи виділяємо наступні прийоми складання задач для аграрно-технічних
навчальних закладів.
1-
й прийом – переформулювання навчальних задач,
взятих зі збірників задач для вищих технічних навчальних закладів [3, 4, 5] на
задачі з професійно спрямованим змістом.
2-
й прийом – складання задач на основі даних
наукової, науково-популярної літератури.
3-
й прийом складання задач на основі використання
матеріалу спеціальних дисциплін.
Розв’язування
задач з врахуванням напряму підготовки
фахівців сприяє глибокому розумінню фізичної сутності процесів, які протікають
в сільськогосподарських машинах, механізмах, пристроях. Наприклад під час вивчення розділу «Динаміка» для розгляду
можна використовувати такі завдання:
1.
Чому в підручнику з сільськогосподарського
машинознавства є попередження, що зовнішній край
планки мотовила повинен нормально доторкатися до стебла у
центрі його ваги або трохи вище?
2.
Які фізичні процеси мають місце під час
вимолочування зерна барабаном комбайна?
3.
Чому при збільшенні маси хліба, що надходить
на очистку сортувального пристрою, треба збільшувати повітряний потік від
вентилятора?
4.
Чому макуходробарки установлюють на міцному фундаменті?
5.
Як водії використовують інерцію при транспортуванні
вантажів для збільшення продуктивності
праці і економії палива?
6.
У якому випадку тряска під час руху
автомобіля помітніша: коли
він порожній, чи коли навантажений? Чому?
7. Чому у просорушках била не закріплюються наглухо?
8. Чому при буксируванні трактора під час ривка може обірватися навіть дуже
міцний трос?
Висновок. Як показали результати педагогічного
експерименту, описана методика проведення практичних завдань сприяє швидкому
просуванню в засвоєнні навичок розв’язування фізичних задач професійно
спрямованого змісту.
Практичні заняття по розв’язуванню професійно
спрямованих задач вносять вагомий вклад
у формування системи фізичних знань майбутніх фахівців аграрно-технічної
галузі.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Есаулов А.Ф. Проблемы решения задач в
науке и технике. – Л.:ЛГУ, 1979.- 200с.
2.
Фейгенберг И.М. Педагогические цели и типы учебных задач //Оптимизация
педагогической работы в вузе: межвуз.сб.науч.тр. – ЧПИ,
1983. с.119-132.
3.
Волькенштейн В.С. Сборник задач по общему курсу физики. – М.: Наука, 1979.
– 351с.