імені Богдана Хмельницького,
Україна
На сучасному етапі розвитку
суспільства особливої актуальності набуває проблема формування
суспільно-активної, творчої, компетентної особистості, яка самостійно генерує
нові ідеї, приймає нестандартні рішення.
Інформаційні технології –
вимога сьогодення, що дозволяє створити суспільство, яке має безмежний доступ
до знань та інформації. Новітні інформаційні технології стрімко ввірвалися в
усі сфери нашого життя, стали такою ж реальністю, як телефонний зв’язок чи
подорожування літаком. Вони спрощують спілкування та співробітництво.
Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості,
привнесені новими інформаційними технологіями, навчитися грамотно застосовувати
їх, у першу чергу, в освіті. Отже, актуальність статті видається безсумнівною.
Мета полягає у з’ясуванні ролі
сучасних інноваційних технологій у навчанні англійської мови старшокласників.
Розробкою й впровадженням у
навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі
дослідники, як В.Андрієвська, Ю.Жук, І.Зимня, Л. Морська, С.Новиков,
Е.Носенко, Ю.Пасов, Е.Полат, Т.Полілов, Б.Сліпак, Л.Стрельнікова, Л.Цвєткова.
Так, Л.Цвєткова слушно
зауважує: «Ми живемо в століття інформаційної, комп’ютерної революції, що
почалася в середині 80-х років і дотепер продовжує нарощувати темпи. От її основні віхи: поява персонального комп’ютера,
винахід технології мультимедіа, впровадження в наше життя глобальної
інформаційної комп’ютерної мережі Інтернет. Всі ці нововведення легко й
непомітно ввійшли в життя: вони широко використовуються майже у всіх
професійних сферах і в побуті» [2, с. 43].
Схожої думки дотримується й Г.Крючков,
який зазначає, що комп’ютери стрімко ввійшли в наше життя й у процес навчання
англійської мови, трохи потіснивши традиційні методики й змусивши викладачів
іноземних мов вирішувати проблеми, про існування яких кілька десятків років
тому жоден лінгвіст навіть не підозрював [3, с. 94]. Отже, не є дивним те,
що не всі викладачі виявилися
готовими до широкого впровадження комп’ютерів у таку нетрадиційну сферу, як
навчання іноземних мов.
Застосування комп’ютерів на
уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. Під
час комп’ютерного навчання засвоюється набагато більша кількість матеріалу, ніж
в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал за використання комп’ютера
засвоюється краще.
Комп’ютер забезпечує й
всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу.
Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу й виконує
функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. За умови використання
комп’ютера для контролю якості знань учнів забезпечується об’єктивність оцінки.
Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому
що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість
викладачеві приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.
Під час роботи з навчальною
програмою діє методичний прийом «перенесення» учнів в іншомовну ситуацію,
наближену до реального життя. Також у старшокласників виникає крім цього
інтерес до роботи з комп’ютером, зокрема до різноманітних комп’ютерних програм.
Актуальність питання зумовлюється
й тим, що викладання іноземних мов повинно відповідати вимогам часу, опиратися
на останні досягнення, прогресивні здобутки науки та техніки. Саме тому їх
залучення відбувається на всіх рівнях освітньої системи. Як зазначає Ю.Жук, впровадження
комп’ютерних технологій, Інтернет-технологій в навчальний процес вимагає від
ВНЗ створення спеціальних комп’ютерних класів, забезпечення закладів
комп’ютерами нового покоління, а також проведення курсів підвищення
кваліфікації викладачів (підвищення рівня комп’ютерної грамотності, навчання
створенню дистанційних навчальних курсів, створенню власної сторінки в
Інтернеті, навчання роботі в блогах тощо) [1, с. 249].
Однак, перелічивши переваги
комп’ютерів, слід звернути увагу і на недоліки. Якість цілісного навчально-виховного процесу обертається
своєю протилежністю й стає вкрай небажаним при непомірному, гіпертрофованому
прояві. Це зауваження має безпосереднє відношення до індивідуалізації навчання,
тим більше, що в умовах комп’ютеризації істотно змінюються умови взаємодії
педагога й учнів, а також учнів один з одним. Абсолютне перекладання обов’язків
і функцій вчителя на технічні засоби суперечить особистісно орієнтованому
навчанню.
Хоча передача всіх функцій
вчителя машині можлива, ідею повної автоматизації навчання, навряд чи можна
розглядати як практично реалізовану й гуманну. Навчання неможливо уявити без
впливу вчителя, що виховує особистість учнів, а для цього необхідним є їхній
безпосередній контакт.
Використання комп’ютерних
технологій повинно бути вмотивованим та доцільним. Інтернет-технології можуть
бути успішно та цілеспрямовано використані на уроках іноземної мови з метою
пошуку учнями додаткової інформації з теми, що вивчається, для збору даних для
створення комп’ютерної презентації, з метою перевірки рівня знань учнів –
робота з різноманітними онлайн-тестами, а також для роботи з онлайн-словниками.
Тож, застосування на заняттях
комп’ютерних навчальних програм – це досить ефективний та вмотивований засіб у
навчанні учнів іноземної мови, спрямований на розвиток комунікативних
здібностей. Крім цього використання комп’ютерних технологій у викладанні
іноземної мови дозволяє відійти від традиційних форм навчання й підвищити
індивідуалізацію навчальної діяльності, оптимізувати засвоєння мовних структур
та граматичних правил, а також подолати монотонність заняття у процесі формування
мовної та комунікативної компетенції старшокласників у межах навчання іноземної
мови [1, с. 252].
Отже, засоби навчання
іноземної мови мають важливе значення для забезпечення повноцінної та
ефективної організації діяльності учнів із оволодіння іншомовною діяльністю.
Література:
1.
Жук Ю. Інформаційне забезпечення навчально-виховного
процесу: Колективна монографія / Ю. Жук. – К.: Атіка, 2005. – 252 с.
2. Цветкова Л. Использование компьютера при обучении лексике в начальной школе / Л. Цветкова // Иностранные языки в школе. – 2002. – № 2. – С. 43 – 47.
3. Крючков Г. Болонський процес як гармонізація Європейської системи вищої освіти / Г. Крючков // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2009. – № 1. – С. 94.