УДК 159.922:316.64:165. 242.2

Дмитрієнко Ю.М., канд. філос. наук, доцент, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченко

АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ У АСПЕКТІ ПРИЙОМІВ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПРАВОВОГО ВИПРАВЛЕННЯ (КОРЕЛЯЦІЇ), ДИНАМІЧНОГО СТЕРЕОТИПУ, ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇЇ НАВИЧОК

Освоєння правової діяльності відбувається через освоєння правових дій, за допомогою яких вона ідейно-світоглядно та нормативно реалізується. В кожній правовій дії виділяємо моторні (рухові), сенсорні (чуттєві) і центральні компоненти як (рухові), сенсорні (чуттєві) і центральні компоненти правової свідомості, які відповідно здійснюють її виконання, контроль і регуляцію, а також паралельне її віддзеркалення у актах правової свідомості – або як актах прямої дії, коли за перехідного слабкого статичного правостановлення правосвідомість стає єдиним механізмом правового регулювання (найголовнійший систмний елемент – правова емоція, ідея, ідіома), або як актах опосередкованої дій, створюючих письмові нормативно-правові акти статичного права як основу механізму правового регулювання сспільних відносин за розвиненого статичного права (найголовнійший структурний елемент – правова норма правової свідомості-правової культури - типова норма статичного різногалузевого права). Способи правового виконання, контролю і регуляції дій, які використовуть суб’єкти правосвідомості у процесі правової діяльності та її віддзеркалення, називаємо прийомами правової діяльності. Залежно від поставленої правової мети і рівня оволодіння правовою діяльністю (що визначаємо за циклами соціальної активності, самостійності правової свідомості та культури, щільністю національно-ментальної україноцентричної складової пропорції форми української правової ідіоми та ін.) кожна з цих функцій може бути реалізована як правоусвідомленно, так і неправоусвідомленно, наприклад, звичайна ходьба по дорозі до крамниці з правовою метою за зароблену заробітну платню щось там купити, таж сама звичайна ходьба по дорозі до крамниці з правовою метою за заробену працю купити хоча б мінімальні речі, для того, щоб фізично існувати, та сама звичайна ходьба по дорозі до крамниці з правовою (неправовою) метою за заробену працю, але невиплачену працю, попросити у борг у продавця хоча б мінімальні речі, для того, щоб далі фізично існувати, або їх вкрасти. У даному разі ми бачимо спробу переходу звичайної правової свідомості у делінквентну (намагання вкрасти), та у делінквентну правову (або злочинну) свідомість. Оволодіння правовою дією може відбуватися по різному. В одних випадках, виходячи з поставленої правової мети, суб’єкт правової свідомості сам конструює необхідну дію шляхом „сліпого” поєднання різних правових рухів (кризовий цикл соціальн сама звичайна ходьба по дорозі до крамниці з правовою метою за заробену працю купити хоча б мінімальні речі, для того, щоб фізично існувати (кризовий цикл соціальної активності правової свідомості), в інших – вона ніби „присвоює” її, сприймаючи зразки її виконання другими людьми (низький та частково середній цикл соціальної активності). Перший шлях складний і довгий, пов’язаний із значними труднощами і можливістю неуспіху. Другий шлях швидше приводить до правової мети. Тут освоєння правової дії розпочинається із типово правоусвідомленого сприймання зразка її виконання. Типово правоусвідомлюючи виконання правових дії і слухаючи словесні правові настанови, людина намагається виділити її основні моменти, опорні орієнтири, запам’ятати її хід і особливості. В неї складається рухове уявлення дії. При цьому за ідеями Є.І.Бойко в головному мозку формується своєрідна нервово-правова модель. Щоб виконати цю правову дію суб’єкту правової свідомості потрібно сприйнятий правовий образ і словесно-правові настанови перекласти на мову правової моторики (правові терміни, рухи органами тіла та ін.). Перші спроби виконання правової дії, тобто практичної реалізації нервово-правової моделі, проходять з великими труднощами: затрачається багато часу і зусиль, допускається багато помилок і найчастіше завершується безрезультатно. Як влучно стверджує народне прислів’я „Перший млинець завжди жужмом”. Пробуючи повторно виконати правову дію, правоусвідомлено помічаючи і виправляючи помилки, суб’єкти правової свідомості починають підмічати її рухові правові особливості, в неї появляються рухові правові відчуття, необхідні для регуляції правової дії. З метою закріплення правової дії суб'єкти правової свідомості починають виконувати її багато разів. Багаторазове виконання певних правових дій чи видів правової, навіть елементарної діяльності з правовою метою її регулятивного освоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням, називаємо її правовим виправленням (кореляцією), формується певна модель правової свідомості як її стала форма. В процесі ідейно-світоглядного та нормативно-правового виправлення відбуваються зміни в прийомах виконання правової дії в напрямку виправлення помилкових і поступового відсіювання зайвих рухів, у тому числі рухів маргінально-правового усвідомлення та девіантного, що закріплюється у відповідному віддзеркаленні правової дійсності та корелюється у формі првосвідомості. При цьому дія ніби згортається, прискорюється і полегшується її нормативне виконання та правоусвідомлення, виробляється певна стандартизація виконання регулятивних рухів, а тому зростає їх ідейно-світоглядна та нормативно-правова автоматизація. Часткову правоусвідомлену автоматизованість виконання і регуляції доцільних правових рухів і дій називаємо правовою навичкою або навичкою правової свідомості. Основою для формування нових навичок правової свідомості є стереотипність умов, у яких відбувається виправлення її форм як їх прогресивна модернізація чи вдосконалення. Навички нормативної свідомості виробляються і у тварин шляхом дресирування. Але навички у правосвідомості і нормативні навички у тварин суттєво відрізняються між собою: навичка легальної свідомості тварини є несвідомим умовним рефлексом, тоді як у людини це типово правоусвідомлена автоматизована правова дія, у якій правова свідомість начебто звільняється від контролю за виконанням прийомів правової дії і переключається на її правові цілі і умови виконання. Психолого-правові дослідження нейродинаміки мозкових процесів при утворенні навичок правової свідомості, за ідеями Є.І.Бойко, надають можливість нам стверджувати про те, що при виконанні суб’єктом правової свідомості правових вправ в умовах, які стереотипно повторюються, в корі головного мозку утворюється впорядкована стійка система їх ідейно-світоглядного та нормативно-правового здійснення або динамічний стереотип умовних правових реакцій, котрі ми презентуєо як динамічний стереотип правової свідомості. Вважаємо, що такий стереотип правової свідомості характеризує певний або повний рівень задоволення чинною правовою системою та законодавством, отож він характерний для періодів становлення правової свідомості. Коли його нема – то маємо цикл соціальної активності – кризовий або початково низький, або період розвитку правової свідомості [1-11]. Функціонування навичок правової свідомості ґрунтується переважно на першосигнальних динамічних її стереотипах, які працюють при мінімальному контролі з боку другої сигнальної системи. В процесі формування навички правової свідомості в її структурі відбуваються певні, перш за все ідейно-світоглядні, потім, нормативно-правові зміни, пов’язані з процесом їх автоматизації.

Література:

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности.- М., 2010.

2. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения.- М.,2009.

3. Давыдов В.В. Нерешенные проблемы теории деятельности.//Психологический журнал.- 1992. - №2

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность.- М., 2010

5. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии.- М., 2010

6. Милерян Е.А. Психология формирования общетрудовых политехнических учений.- М., 2009

7. Никуленко О.А. Некоторые проблемы теории деятельности.// Вопросы психологии.-1984. - N 4.

8. Степанов О.М. Перенос знань і вмінь як проблема педагогічної психології // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія „Педагогіка і психологія”.-1997. - №1(3).

9. Франкл В. Человек в поисках смысла.- М., 2010

10. Эльконин Д.Б. Теория игры. – М., 2009