Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Богацька Н. М., Школьнік А.С, Слободянюк С.А.

Вінницький національний торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Шляхи удосконалення системи оплати праці на підприємстві

Постановка проблеми. Оплата праці як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського чинника та використання трудового потенціалу. При цьому використання наявного кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув'язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється.[1]

Актуальність теми полягає в тому, що організація оплати праці - це одна з найболючіших проблем трудових відносин. Від її оптимального розв'язання багато в чому залежить не лише рівень оплати праці працівників, але й результати господарської діяльності підприємства загалом.

Тому різні аспекти організації оплати праці працівників виробничих сфер, форм власності та підпорядкування досліджено науковцями, такими як І. Бондаром, М. Волгіним, Ю. Фокіним, А. Колотом, Е. Лібановою, А. Чухном, Р. Яковлєвим, Г. Ярошенко та ін. Ці вчені дослідили практику організації оплати праці працівників виробничої та бюджетних сфер, управлінських структур державної влади, у тому числі зміни в системі організації оплати праці та матеріального стимулювання цих категорій. Вони запропонували також нові підходи до оплати праці, напрями вдосконалення діючих підходів в організації оплати праці з урахуванням розвитку економіки, змін у господарській діяльності. [4]

Метою даної статті є дослідження теоретичних аспектів оплати праці на підприємстві та визначення шляхів щодо удосконалення.

Виклад основного матеріалу. Оплата праці є однією з основних економічних категорій, що об’єднує інтереси працівників, підприємців, держави у напрямі задоволення суспільних потреб. Рівень, динаміка оплати праці, механізм її формування безпосередньо впливає на рівень життя і соціальне самопочуття населення, ефективність виробництва, динаміку економічного зростання.[3]

В умовах ринкових відносин суть заробітної плати слід розглядати, виходячи з таких позицій: по-перше, заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відношення між власником підприємства(або його представником) і найнятим робітником з приводу розподілу знов створеної вартості(доходу. По-друге, заробітна плата – це винагорода, розрахована, як правило, в грошовому виразі, який відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Розрахунок заробітної плати є дуже відповідальною й трудомісткою роботою, яку треба виконати за короткий термін між наданням інформації та виплатою працівнику. Тому заздалегідь підготовлений порядок обліку допоможе зекономити час. [2]

Організація заробітної плати на підприємствах повинна ґрунтуватись на таких принципах:

- враховувати розмір мінімальної зарплати, що встановлюється державою;

- розмір заробітної плати кожного працівника має визначатись з врахуванням його особистого трудового внеску в загальний результат колективної праці;

- дотримання закону про випереджаючі темпи підвищення продуктивності праці порівняно з темпами росту її оплати;

- забезпечення раціонального співвідношення в оплаті складної і простої, розумової і фізичної праці;

- матеріальна зацікавленість працівників у зростанні продуктивності справедливості.

Організація оплати праці справляє великий вплив на ефективність діяльності підприємства. До основних факторів, що впливають на ефективність праці, можна віднести мотиваційні механізми. Важливу роль мотивації відіграє соціальний пакет. Що стосується ефективності праці, то це співвідношення між результативністю праці та величиною витрат, що виражається в досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Отже, збалансування цих чинників і є результатом ефективної організації оплати праці.[1]

Висновок. В організації праці підприємства завжди стоятиме питання, яким чином зацікавити людей, як спонукати їх працювати ефективно, своєчасно і якісно. Отже, основним напрямом поліпшення кризової ситуації у сфері оплати праці визначено мотивацію праці. Соціальний пакет є мотиваційним інструментом, що інтегрує методи матеріального та нематеріального стимулювання праці. Соціальний пакет має бути максимально універсальним і враховувати індивідуальні потреби працівника. Використання роботодавцями соціального пакета сприяє формуванню в Україні сучасного, конкурентного ринку праці, підвищенню конкурентоспроможності національної робочої сили.

Література

1.Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2010 р., № 3, с. 139-141

2. П. Сук Оплата праці в натуральній формі // Заработная плата: Журнал . - 2008 . - N10 . - С.66-72.

3.. Батіщев В. Форми і системи оплати праці: нелегкий вибір.// Оплата праці та інші виплати працівників - 2009, №5, с.139-145.

4.Панкова Л.А. Сучасна криза оплати праці / Л.А. Панкова // Економічний вісник. - О. : АТЗТ І РЕНТТ, 2008.