Экономические науки/3. Финансовые отношения

К.е.н., проф. Карпінський Б.А.

Львівська державна фінансова академія, Україна

Державотворчий патріотизм нації:

оцінювання податкової складової

Пріоритетне значення серед економічних важелів за допомогою яких державні інституції впливають на формування та розвиток економічного середовища в ринковій економіці відводиться податкам. Згідно ст. 6 Податкового кодексу України „Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу” [1].

За своєю фінансово-економічною сутністю оподаткування являє собою встановлений законодавством держави дієвий механізм вилучення частини прибутків підприємств, організацій та громадян на користь держави для оплати видатків державних та місцевих органів влади, тобто уніфікований метод перерозподілу отриманих прибутків між громадянами, господарюючими суб’єктами та державою. Оподаткування виступає фундаментальним методом державного регулювання, оскільки від його ефективності залежить забезпечення програмних цілей фінансової, економічної та соціальної політики як на державному так і місцевому рівнях.

Об’єктивно, що оцінювання рівня оподаткування є невіддільним від розрахунку податкового потенціалу держави, а можливості її динаміки від стабільних податкових надходжень. В цілому проблематика податкового потенціалу знайшла своє відбиття як у працях російських дослідників (зокрема, Горського Н., Кашина Н., Коломійця А., Мельника А., Паскачова О.), так і українських (Азарова М., Каламбета С., Копилова В., Мельника П., Онишко С., Тарангул Л., Ярошенка Ф.) [2-19].

Проблема відмінності підходів щодо оцінювання податкового потенціалу з методологічної точки зору полягає в тому, що дослідники по-різному розуміють, що лежить в його основі. Так, Н. Кашина має на увазі під даною оцінкою сумарну величину від потенціалів окремих податків [17]. Водночас, Н.В. Горський не заперечуючи такий підхід вважає, що доцільно виділяти потенціал прямих, непрямих, майнових та інших груп податків [5]. Зокрема, з його варіанту оцінки випливає, що податковий потенціал регіону (ППР), це сума податкових потенціалів Державного (ППДБ) та місцевих (ППМБ) бюджетів, тобто:

ППР = ППДБ + ППМБ. (1)

Більш чіткіший сутнісний варіант запропоновано в дослідженні [6], де зазначено, що податковий потенціал регіону доцільно розглядати у широкому та вузькому розумінні. Так, у широкому розумінні поняття „податковий потенціал” – це обсяг наявних і потенційних ресурсів, які підлягають оподаткуванню та можуть бути об’єктом оподаткування при розширенні податкової бази. У вузькому розумінні даний потенціал – це реальний обсяг податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які надходять до бюджетів усіх рівнів при використанні всіх ресурсів за умов чинного податкового законодавства [6, с. 163].

Не зважаючи на фундаментальність та посилену увагу до проблематики оподаткування в науковій літературі за рядом важливих дефініцій (наприклад, в частині розгляду як податкового механізму так і механізму оподаткування) наявні наукові суперечності, зокрема, як це слідує з [7, с. 369-371]. Водночас, практично відсутні наукові публікації, які б давали змогу на кількісній основі оцінювати державотворчу позицію платника податку. Останнє і стало передумовою для проведення окремого дослідження в частині визначення можливості оцінювання державотворчого патріотизму нації зі сторони податкової складової.

Податковий потенціал в системі оцінки. Напевне однією з найбільш вагомих складових для формування вірогідної верхньої межі податкових надходжень є зважена оцінка їхнього податкового потенціалу, починаючи від окремого потенціалу податку та завершуючи податковим потенціалом адміністративно-територіальної одиниці.

Так, потенціал податку – максимально можлива сума надходжень від конкретного податку за певний період, виходячи з установлених податковим законодавством податкової бази і ставки (ставок) цього податку [8, с. 700-701].

Податковий потенціал це:

1) сума податків, яку можна зібрати, не позбавляючи суб’єктів господарювання стимулів для їхнього подальшого розвитку [8, с. 700];

2) можливість отримання максимально доцільної величини сукупних податків [6, с. 166].

Податковий потенціал адміністративно-територіальної одиниці – загальна сума податків, яку можна мобілізувати за рахунок усіх платників на певній території. Є одним зі складників фінансового потенціалу території і характеризує її податкові можливості. Одиницею виміру податкового потенціалу, яку використовують у практиці бюджетного регулювання є податкові збори на душу населення [8, с. 700].

Загальний податковий потенціал регіону (ППр) дорівнює сумі потенціалів за кожним податком (ППо), тобто [6, с. 168].

, (2)

де n – кількість різновидів податків.

На сумарне значення податкового потенціалу впливають різні фактори, зокрема: податкове законодавство, рівень розвитку регіону, його галузева (чи за різновидами діяльності) структура, рівень і динаміка цін, обсяг і структура експорту та імпорту, а також кількість та обсяг наданих пільг, податкових канікул, відстрочок тощо.

Державотворчий патріотизм нації та його оцінювання. Властиво, на думку автора, податки є кількісним мірилом фактичного державотворчого патріотизму нації щодо конкретизації реальної участі платників податків у забезпеченні фінансової складової життєзабезпечення й розвитку держави. Практично податки забезпечують належне фінансове функціонування держави, а виходячи з означеного, наскільки сформовано та забезпечено у конкретних платників податків патріотичне розуміння національної важливості безпосереднього фінансового внеску у становлення і розвиток фінансової складової держави то від цього залежать подальші фінансові можливості держави виконувати свої управлінські функції. Водночас податки є дієвим регулятивним інструментом управління економікою в ринкових умовах і саме через оптимальність побудови системи оподаткування залежить результативність національного господарства.

Виходячи з наведеного означення можливо запропонувати наступну формулу щодо визначення коефіцієнта державотворчого патріотизму нації:

(3)

де – коефіцієнт державотворчого патріотизму нації у час t; – податковий потенціал держави; – фактичні податкові надходження; n – потенційна кількість різновидів податків; m – фактична кількість різновидів податків (між n та m можуть бути відмінності, зокрема, за рахунок пільг, відстрочок).

Зазначимо, що ; .

Об’єктивно, що при проведенні аналітичних розрахунків щодо державотворчого патріотизму необхідно проводити це диференційовано, зокрема, в розрізах груп податку з доходів фізичних осіб. На думку автора, доходи: до 25 тис. грн. на рік – низькі; 25 тис. грн. – 500 тис грн. – середні; понад 500 тис грн. на рік – високі (даний розподіл можливо також проводити на групуванні через неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Зазначимо також, що найбільш просто було б ув’язати податковий потенціал з валовим регіональним продуктом, проте аналіз показує, що наявні суттєві регіональні відмінності у формуванні податкової бази, а з нею й даного потенціалу.

Визначення державотворчого патріотизму можливо проводити й за допомогою варіанту оцінювання змін у динаміці кількості порушень щодо термінів подання податкових декларацій та відповідно штрафних санкцій. Так, на основі даних, наведених в табл. 1-2 можливо стверджувати, що державотворча патріотична складова в Україні зростає, оскільки кількість порушень платниками податків в частині своєчасно поданих податкових декларацій зменшується. Правда, і відповідальність, за рахунок санкцій росте (табл. 3-4).

Таблиця 1

Динаміка своєчасно поданих податкових декларацій,

внесених до бази даних (одиниць)

Своєчасно подані податкові декларації, внесені до бази даних	2005	2006	2007	2008	2009	І півріччя 2010	2010	І півріччя 2011
Всього, у т.ч.:	468 281	10471173	12091069	11573463	10784649	5499299	10482214	5402992
з податку на прибуток	-	1 957 644	2 126 232	2 284 973	1 898 732	992 643	1 967 437	1 016 105
з податку з доходів фізичних осіб	468 281	4 348 861	5 879 038	5 468 785	5 871 342	3 036 241	5 640 693	2 959 388
- громадян	468 281	426 069	464 001	542 442	561 024	542 780	601 862	605 201
- фізичних осіб – СГ	-	3 922 792	5 415 037	4 926 343	5 310 318	2 493 461	5 038 831	2 354 187
з податку на додану вартість	-	4 159 526	4 079 776	3 814 084	3 008 994	1 467 524	2 868 280	1 424 490
з акцизного збору	-	5 142	6 023	5 621	5 581	2 891	5 804	3 009

Таблиця 2

Кількість прострочених або неповних платежів платниками податків в Україні

Простро-чені або неповні платежі	2006	2007	2008	2009	І півріччя 2010	2010	І півріччя 2011
Всього, у т.ч.:	539 465	573 958	417 190	413 995	195 630	380 984	206 046
податку на прибуток	81 794	131 031	105 763	73 113	34 210	67 088	39 591
податку з доходів фізичних осіб	121 824	124 128	102 859	129 030	72 315	128 417	58 808
податку на додану вартість	335 033	317 999	207 843	211 251	88 804	185018	107 476
акцизного збору	814	800	725	601	301	461	171

Таблиця 3

Санкції за несвоєчасне подання або неподання податкової звітності

зі cторони податкових органів України (одиниць)

Санкції за несвоєчасне подання або неподання податкової звітності	2006	2007	2008	2009	І півріччя 2010	2010	І півріччя 2011
Всього, у т.ч.:	1 028 141	1 554 785	1 679 041	1 958 495	1 029 878	2 150 827	600 029
штрафні санкції	114 124	159 112	171 562	185 827	110 606	227 422	95 791
адміністра-тивні штрафи	-	117 435	113 925	310 857	209 241	430 747	41 327
несвоєчас-ний або не-повний платіж	725 176	1 089 322	1 176 093	1 225 333	581 385	1 251 520	378 976
інше	188 841	188 916	217 461	236 478	128 646	241 138	83 935

Підкреслимо, що у формулі (3), коли зменшується знаменник (тобто якщо фактичні податкові надходження наближаються до доцільного податкового потенціалу), то зростає . Можливо стверджувати, якщо .є більшим за попередній період то даний патріотизм зростає. Об’єктивно, якщо у динаміці зростає, то ми можемо говорити за позитивні тенденції у формуванні державотворчого патріотизму нації.

Таблиця 4

Стан боротьби з податковими шахрайствами (кількість)

Боротьба з податковими шахрайствами	2005	2006	2007	2008	2009	І півріччя 2010	2010	І півріччя 2011
Кількість порушених кримінальних справ	4 309	3 179	3 606	3 099	2 953	1 846	3 096	2 078
Кількість засуджених *	579	756	777	602	454	215	425	180
Кількість виправданих судом **	5	2	9	13	4	1	2	3

* Сума кримінальних справ прийнятих до провадження у звітний період слідчими та органами дізнання податкової міліції.

** З урахуванням кількості засуджених осіб по кримінальних справах минулих років.

Водночас, для більш коректного аналізу державотворчого патріотизму зі сторони податкової складової доцільно проводити його через розрахунок специфічних коефіцієнтів, зокрема:

1) державотворчої податкової свідомості:

, (4)

де – коефіцієнт державотворчої податкової свідомості у час t, – своєчасно подані податкові декларації, – потенційна кількість декларацій;

2) виховання через санкції щодо порушників сплати податків:

, (5)

де – коефіцієнт виховання державотворчої свідомості платників податків санкціями зі сторони податкових органів у час t, – кількість своєчасно поданих податкових декларацій, – загальна кількість платників податків;

3) виховання через порушення кримінальних справ щодо порушників сплати податків:

, (6)

де – коефіцієнт державотворчого виховання платників податків через порушення кримінальних справ зі сторони податкових органів у час t, – кількість кримінальних справ порушених щодо платників податків, – загальна кількість платників податків.

Даний формульний апарат щодо державотворчого патріотизму може бути дещо складнішим коли робити аналіз в регіональному, галузевому розрізах, доходах платників податків тощо.

Висновки. Кількісною ознакою фактичного державотворчого патріотизму нації щодо конкретизації реальної участі населення у забезпеченні фінансової складової життєзабезпечення й розвитку держави є податки.

Рівень державотворчого патріотизму нації з позиції податків в Україні має тенденцію на повільне зростання.

За допомогою оцінювання коефіцієнта державотворчого патріотизму нації зі сторони податкової складової можливо визначати як його рівень, динаміку, впливовість внутрішніх та зовнішніх чинників, так і формувати цілеспрямовані управлінські заходи. Рейтингові оцінювання необхідно проводити не лише на рівні адміністративно-територіальних одиниць окремої держави, а їх сукупностей для порівняння особливостей прояву окремих аспектів формування державотворчого патріотизму нації щодо сплати податків. Оцінювання даного рівня додатково дозволяє виявляти лідерів та відповідно методи за допомогою яких їм вдається створювати та підтримувати оптимальні рівні державотворчого патріотизму серед платників податків.

Література

1. Податковий кодекс України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.rada.gov.ua.

2. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Податковий контроль в Україні: Т.І. Попередній контроль: [монографія]. – Львів: Простір-М, 2007. – 400 с.

3. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Білінський В.З. Податковий контроль: [підручник]. – К.: „Хай-Тек Прес”, 2007. – 608 с.

4. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Осідач О.Б. Податковий контроль в Україні: Т.ІІ. Контрольно-перевірочний процес: [монографія]. – Львів: Простір-М, 2007. – 420 с.

5. Горский Н.В. Налоговый потенциал в механизме международных отношений // Финансы. – 1999. – №6. – С. 27-30.

6. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України : монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: НДФІ, 2004. – 712 с.

7. Економічна енциклопедія. В 3-х томах. (Відп. ред. Мочерний С.В.). Т. 3. – К.: КНЕУ, 2001. – 848 с.

8. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.

9. Каламбет С.В. Податковий потенціал: теорія, практика, управління: [монографія]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 304 с.

10. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Напрями розвитку управління людськими ресурсами в органах Державної податкової служби// Україна: аспекти праці. – 2007. – №2. – С. 46-51.

11. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Основи формування стратегічного податкового менеджменту Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ, 2007. – вип. 17.5. – С. 129-136.

12. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Реалізація ресурсного потенціалу податкових органів як метод нарощування податкових надходжень до бюджету держави// Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №11. – С. 141-149.

13. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Стратегічний податковий менеджмент як механізм управління економічним розвитком держави// Стратегічні пріоритети. Науково-аналітичний щоквартальний збірник. – 2007. – №4(5). – С. 126-133.

14. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Удосконалення взаємин податкової служби з платниками податків// Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №2. – С. 128-136.

15. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Карпінська О.Б. Податки. Довідник-словник: [навчальний посібник]. – К.: ВД „Професіонал”, 2008. – 464 с.

16. Коломиец А.Л., Мельник А.Д. О понятиях налогового и финансового потенциалов регионов // Налоговый вестник. – 2000. – №1. – С. 3-5.

17. Кошина Н.В. Методика расчетов налогового потенциала //Финансы. – 2001. – №12. – С. 35-37.

18. Паскачев А.Б. Налоговый потенциал экономики России: [монография]. – М.: Издательский дом „МЕЛАП”, 2001. – 400 с.

19. Karpinski B., zalutska n. Formation and development of tax control in Ukraine: resources aspect // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakcja Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina: [monografie]. – Poland: Politechnika Lodzka, 2011. – S. 107 – 130.

Karpinsky 01@mail.ru