К.е.н. Мехеда Н. Г.,
Мінакова Ю.
Черкаський національний
університет ім. .Б.Хмельницького Україна
ДЕМОГРАФІЧНІ
ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Соціальна безпека -
це такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і
якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх
загроз.
Законом України
"Про основи національної безпеки України" основними проблемами
соціальної безпеки визначено:
- соціальні
деформації (стрімке соціальне розшарування, збіднення широких верств населення,
руйнація трудового потенціалу суспільства), які детермінують загрози
неприпустимого відхилення від траєкторії послідовної реалізації основного
національного інтересу України. [2]
- соціальні проблеми
в умовах кризи набувають такого гострого характеру, що призводять до різкого
зростання соціально-політичної напруженості як в окремих регіонах, так і у
державі в цілому.
- соціальні деформації
унеможливлюють не тільки розбудову в Україні соціально орієнтованої ринкової
економіки, а й взагалі утвердження ефективної економіки і навіть досягнення
економічної стабілізації.
Соціальна безпека
населення не є винятком, хоча саме поняття з’явилося лише у ХХІ ст. Наслідком
цього є зниження рівня життя та якості життя населення.
Загрозою для людини
є й епідемії, засухи, деградація населення, які негативно впливають на людину
та суспільство. Тобто екологічні та соціальні небезпеки є досить поширеними як
для суспільства, так і для кожної людини зокрема.
Для оцінки стану соціальної безпеки певної
територіальної одиниці використовуються ряд показників. Проте за своїми
характеристиками та особливостями їх можна умовно об’єднати в три групи. Першу
групу становлять групи демографічного походження (природний рух населення
(народжуваність, смертність) та механічний рух населення (еміграція та
імміграція)).[3]
Демографічна
ситуація в Україні досить складна. На 1 січня 2011 р. в Україні, за оцінкою
державного комітету статистики, проживало 45778,5 тис. осіб. Упродовж 2010 р.
чисельність населення зменшилася на 184,4 тис. осіб, або на 4,0 особи в
розрахунку на 1000 жителів.
Народжуваність у 2010 р. зменшилася порівняно
з 2009 р. з 11,1 до 10,8 осіб у
розрахунку на 1000 жителів, а смертність – з 15,3 до 15,2 особи. Якщо
характеризувати природний рух України за територіальним аспектом, то коефіцієнт
народжуваності найбільший у Волинській (14,3), Рівненській (14,8) та
Закарпатській (14,7) областях. Найменший – у Донецькій, Луганській, Сумській,
Харківській та ін. (менше 10) [1]. Стан населення України за показником
народжуваності представлено на рис. 1
Рис.
1 Загальний стан народжуваності населення України (на 1000 осіб)
у
2010 році
За
коефіцієнтом смертності найвищі показники у
Чернігівській (19,6), Сумській (17,3), Полтавській (17,5) та
Кіровоградській (17,4) областях, а
найнижчі м. Києві (10,3), Львівській (12,8), Івано-Франківській (12,7) та
Закарпатській (12,0) областях [1]. Стан населення України за показником
смертності представлено на рис. 2.
Рис.
2 Стан смертності населення України (на 1000 осіб) у 2010 році
Демографічна
ситуація сильно впливає на соціальну безпеку населення.
Важливим моментом
для покращення складної демографічної ситуації, що склалася в Україні, є
політика уряду щодо цієї проблеми, а саме надання матеріальної допомоги сім’ям,
висока якість медичних послуг, державні програми для підвищення народжуваності,
які дадуть позитивні показники в майбутньому.
Соціальна безпека
повинна визначати сукупність соціальних інтересів, що спричиняють суттєвий
вплив на формування демографічної ситуації, збереження генофонду народу
України, створення умов для нормальної життєдіяльності і відтворення населення,
а також забезпечувати цілеспрямовані заходи щодо реалізації цих соціальних
інтересів.
1. Офіційний
сайт державного комітету статистики України – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
2. Навч. посіб.
/ Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005.
— 196 с. - http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&catid=122
3. Центр
перспективних соціальних досліджень - http://www.cpsr.org.ua