Павинська Н.А.

м. Харків

ПРАВА ТА ГРУПОВІ ІНТЕРЕСИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ)

Розвиток українського суспільства поряд з іншими чинниками суттєво залежить від того, якою мірою воно враховує такий дієвий фактор суспільно-політичних змін, як молодь, зокрема студентство. Сприяння ініціативі й активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства поступово стає одним з найважливіших принципів політики України.

Студентство було і залишається мобільною соціальною групою, метою і сенсом існування якої є організована за певною програмою підготовка до виконання професійних та соціальних ролей у матеріально-духовному виробництві. Характеристика студентства як окремої перехідної соціальної групи вимагає аналізу його правового становища в історичній ретроспективі, зокрема в період другої половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Випускники університетів України другої половини ХІХ ст. займали певне місце у соціальній структурі суспільства, оскільки вища освіта на той час надавала не лише професійно-кваліфікаційні, але й службові та станові права. Основні положення про права та обов’язки студентів регламентувалися університетськими статутами та “Правилами для студентів”.

Правовий статус студентства стосувався всіх сфер життєдіяльності: навчальної, дозвільної, приватного життя (заборона одружуватися, вільно виїжджати за межі міста тощо).

Студенти розглядалися виключно як “окремі відвідувачі” навчальних закладів. Їм заборонялися будь-які прояви корпоративних дій, участь у таємних товариствах і гуртках тощо. За різні порушення правил навчального процесу і поведінки, в тому числі правил проживання та пересування, передбачалася низка покарань. Нагляд за студентами здійснювався за допомогою апарату інспекції.

Найбільшої регламентації життя й поведінки зазнавали студенти урядових закладів, де навчання підлягало суворому розпорядку, найменше – в закладах неурядової вищої школи, де регулювалася лише навчальна діяльність.