СУЧАСНИЙ СТАН СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ і АУДИТУ
Проблема визначення напрямків розвитку
системи обліку та аудиту в Україні
міститься в тому, щоб через усвідомлення її теперішнього стану та
властивих недоліків визначити шляхи збільшення інформаційних, організаційних та
інших можливостей цієї системи щодо управління прідприємствами. В останній час з’явилося чимало публікацій [1-6], в яких
зазначаються проблемні питання наслідків
реформи системи обліку і аудиту та перспектив удосконалення цієї системи, висновки яких дискусійні, що обумовлює подальше
обговорення зазначених питань.
Можна виділити певні суттєві моменти,
які не вдалося поки вирішити під час реформи
обліково-аналітичної та аудиторський діяльності в Україні.
По-перше,
суттєво зменшилась роль саме бухгалтерського обліку в управлінні
підприємствами. В діючих нормативних актах чітко не визначені
права, обов’язки та відповідальність облікових працівників [4, c. 49]. В деяких підприємствах бухгалтери основну увагу приділяють
складанню податкової звітності при недбалому веденні первинного та
бухгалтерського обліку.
По-друге, значною мірою наукова тематика досліджень з
обліку та аудиту обмежуються майже дослівним перекладом відповідних закордонних
стандартів та концепцій, ігноруючи вже існуючі власні гострі проблеми
управління підприємствами, які давно потребують вирішення, наприклад,
неузгодженості планової та облікової моделей витрат, протиріччя між
бухгалтерським та податковим обліком, недосконалості облікових регістрів тощо.
При цьому ігноруюється
обєктивна оцінка окремих „досягнень” зарубіжного досвіду - штучного
поділення єдиної облікової системи підприємств на фінансовий і
управлінський облік, впровадження давно девальвованої концепції застосування у
підрозділах підприємств внутрішніх (трансфертних) цін тощо.
По-третє, вітчизняний
аудит ще не досяг рівня інших
країн, хоча введення в дію Міжнародних стандартів аудиту певною мірою сприяло підвищенню рівня аналітичної
роботи вітчизняних аудиторів. В той же час, відсутні глибокі вітчизняні
науково-методологічні розробки в сфері аудиту, існуючий порядок проведення
аудиту у підприємствах ще мало відрізняється від традиційної документальної
ревізії. Недостатньо застосовується
економічний аналіз в практичній роботі
аудиторів та бухгалтерів.
В-четвертих,
підготовка українських бухгалтерів і аудиторів не відповідає сучасним
вимогам практики. Між
тим, роботодавцям необхідні повністю підготовлені висококваліфіковані фахівці,
які взмозі відразу після закінчення навчального закладу вирішувати численні
завдання управління підприємствами.
В
п’ятих, громадські професійні організації обліковців не є масовими,
тисячі бухгалтерів знаходяться поза їх межами, тому не відігравають ніякої ролі
в обговоренні і вирішенні проблемних
питань практики обліку та аудиту.
Для вирішення окреслених ті інших
проблемних питань доцільно здійснити такі заходи.
1. Доцільно розробити та ввести в дію
спеціальну державну програму з розвитку бухгалтерського обліку і аудиту в
Україні, як це пропонують окремі дослідники [6, с. 24] (до якої повинні бути
залучені певні державні органи, громадські організації бухгалтерів і аудиторів,
провідні вчені-обліковці) з метою посилення
інтеграції обліку з іншими фукціями управління підприємствами,
узгодження нормативних документів з планування та обліку тощо.
2. Необхідно активізувати дослідження не
тільки щодо узгодження українських облікових стандартів з міжнародними, а
головним чином розв’язувати власні теоретичні і практичні облікові та
управлінські проблеми.
Треба критично, у тому числі і в межах
професійних організацій, аналізувати доцільність і правомірність застосування у
вітчизняній обліковій системі окремих штучних елементів закордонної теорії та
практики обліку, рішуче відкидаючи ті, які не мають обґрунтованого змісту
та суперечать реальним потребам
облікових працівників. Доцільно також проводити наукові дискусії перед
прийняттям важливих нормативних та інструктивних документів.
3. Слід удосконалювати навчальні плани
підготовки обліковців у ВНЗ і максимально адаптувати їх до потреб практики,
уникати надмірного розподілу курсів, вивести надумані навчальні дисципліни [5,
с. 26-27], посилити складову творчої, самостійної роботи, особливо у програмах
підготовки магістрів.
Обов’язково необхідно посилити
підготовку студентів у сфері економічного аналізу для підвищення професійної
кваліфікації як бухгалтерів, так і аудиторів.
Треба також посилити вимоги до
аудиторьскої підготовки студентів, та щодо післядипломної сертифікації
аудиторів.
Бібліографічний список
1.
Валуев
Б.И. Возможный поход к классификации системы хозяйственного учета.
Информационный аспект // Вісник Львівської комерційної академіі. – 2004. –
Серія економічна, вип.16. – С. 15-22.
2.
Голов С. Международные стандарты финансовой
отчетности: современное состояние и применение // Бухгалтерский учет и аудит. –
2005. - № 8-9. – С. 88-100.
3.
Зубилевич С. Перспективы развития аудита // Бухгалтерский
учет и аудит. – 2005. - № 8-9. – С.
101-109.
4.
Кужельный Н. Теоретические аспекты бухгалтерського
учета // Бухгалтерский учет и аудит. – 2005. - № 8-9. – С. 45-49.
5.
Мных Е.
Проблемы профессиональной подготовки специалистов по учету и аудиту в условиях
интеграции европейского образования // Бухгалтерский учет и аудит. – 2004. - №
5. – С. 25-27.
6.
Прилипко С. Бухгалтерськая профессия в Украине - путь к международному
признанию // Бухгалтерский учет и аудит. – 2004. - № 5. – С. 20-24.