Іртищева І.О.,
к.е.н., доцент
ПРОБЛЕМИ
ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
Миколаївський державний аграрний університет
Для України особливо важливим є
вдосконалення державної політики у сфері іноземного інвестування. Це
зумовлюється тим, що в ході політичних і економічних реформ інвестиційна
діяльність у країні значною мірою обмежується насамперед браком власних коштів
підприємств для ведення господарської діяльності. Проте проблема інвестиційних
ресурсів визначається високими процентними ставками за кредитами, низькою конкурентоспроможністю
на фінансових ринках, недосконалістю механізму довгострокового кредитування та
ін.
В умовах дефіциту власних інвестиційних ресурсів важливим
джерелом фінансових ресурсів для економіки України є іноземні інвестиції у
різних формах. Але нині, як свідчить статистика, обсяги іноземних інвестицій ще
недостатні, щоб відігравати вагому роль додаткового джерела фінансування
структурної перебудови економіки України. За даними Держкомстату України, прямі
іноземні інвестиції станом на 1 січня 2006 р. становили майже 16,4 млрд. дол. Найбільші
обсяги інвестицій надходять з таких країн, як США (19%), Кіпр (9,5%), Російська
Федерація (9,0%), Австрія (8,9%), Великобританія (6,2%), Швейцарія (4,7%),
Нідерланди (4,4%), Німеччина (3,4%). Значні обсяги іноземних інвестицій
спрямовуються у такі галузі, як внутрішня торгівля – 22,4% до загального
обсягу, харчова промисловість – 14,5%, машинобудування і металообробка – 12,8%,
чорна та кольорова металургія – 5,0%, зовнішня торгівля – 4,4%, хімічна
промисловість – 3,9%, промисловість будматеріалів та будівництво – 3,7%.
На наш погляд, основними цілями стимулювання іноземного
інвестування є залучення і нарощування обсягів іноземних інвестицій та
підвищення ефективності їх використання для зростання національного
виробництва, сприяння підвищенню науково-технічного рівня виробництва на основі впровадження нових наукомістких технічних
засобів, ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистих технологій. До
цілей стимулювання інвестицій також належить сприяння збільшенню обсягу
експорту конкурентоспроможної продукції вітчизняних товаровиробників, зниженню до
мінімуму залежності виробництв від імпортованих ресурсів, створенню виробництв
на базі місцевих ресурсів.
Як свідчить статистика, процес
залучення іноземних інвестицій просувається малими темпами. Обсяг надходжень
іноземних інвестицій не відповідає обсягу потреби в них (необхідно понад 40 млрд дол.). Мало також
середніх розмірів інвестицій у конкретні проекти,
невеликі обсяги іноземних інвестицій спрямовуються у вітчизняну виробничу
сферу, зокрема у промисловість, низький рівень залучення портфельних
інвестицій. Широке залучення іноземних інвестицій стримують такі чинники:
• несприятливий інвестиційний
клімат через недосконале законодавство, корупцію тощо;
• нестабільність вітчизняного
податкового законодавства;
• високий податковий тиск на
капітал підприємств;
• різні умови господарювання вітчизняних та іноземних
інвесторів;
• відсутність дієвої
системи страхування іноземних інвестицій;
• невисокий рівень
національного інвестиційного менеджменту;
•нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфраструктури, низька
ефективність функціонування національного фондового ринку та ін. Для того щоб
зростали обсяги і поширювалося застосування іноземних інвестицій, насамперед
необхідне таке:
• максимальне спрощення процедур,
що регламентують взаємовідносини держави і підприємців
у сфері залучення іноземних інвестицій;
• законодавче створення надійної
системи страхування та перестрахування інвестиційних ризиків, заснування за
участі держави страхової компанії і забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки;
• надання іноземному інвесторові
права оренди на земельну ділянку під розміщення підприємства
з іноземним капіталом на вигідний для нього термін;
• створення нормативно-правової
бази з питань врегулювання відносин щодо залучення іноземних інвестицій до
розробки родовищ корисних копалин;
• забезпечення реалізації
спеціальних режимів інвестиційної діяльності у вільних
економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку;
• залучення в інвестиційну сферу
заощаджень іноземних громадян з використанням гарантійних механізмів їх
повернення;
• створення системи гарантій
стабільності для забезпечення довгострокового фінансування
інвестиційних проектів.
Основними пріоритетними напрямами
розвитку іноземного інвестування, на наш погляд, мають стати:
• стабілізація політичної ситуації
у країні;
• формування стабільного
законодавчого середовища для підприємництва;
•розвиток внутрішнього інформаційного забезпечення іноземних інвесторів з
боку держави;
• розвиток інформаційного
забезпечення інвесторів за
кордоном стосовно розміщення українських інвестиційних проектів і програм;
• здійснення рекламної кампанії,
випуск спеціалізованих інформаційних бюлетенів;
• створення інфраструктури для
організаційної та правової підтримки інвестиційної
діяльності.
У зв'язку з цим доцільно
створити:
• організації, що будуть розробляти
та проводити експертизи проектів підприємств;
• страхові компанії, що
здійснюватимуть страхування комерційних і некомерційних ризиків при реалізації виробничих проектів;
• інформаційно-консалтингові
фірми, інвестиційні фонди.
Ефективне сприяння зростанню інвестицій з боку
держави приведе до збільшення надходжень платежів до бюджету. Відповідно
збільшаться фінансові ресурси для державного інвестування.