К.е.н Петрига О.М *, д.е.н. Сухоносенко М.Д.*, Романюк Т.М.**

*Дніпропетровський інститут МАУП

**Таврійська державна агротехнічна академія

Проблеми фінансового забезпечення інноваційних процесів сільськогосподарського підприємства та шляхи їх вирішення

Загально відомо, що головною метою любого підприємства в ринкових умовах господарювання вважається виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку.

Фінансова результативність виробництва, яку найповніше характеризує величина одержаного прибутку, найбільшою мірою залежить від масштабів та якості інноваційної діяльності підприємства.

Розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва повинні базуватися переважно на нових рішеннях у галузях техніки, технології, організаційних форм і методів господарювання. Опрацювання, прийняття і реалізація таких рішень і становлять зміст інноваційних процесів. [1.,с.108]

Інноваційні процеси сприяють прогресивним змінам виробництва, підвищенню конкурентоспроможності як продукції, так і підприємства в цілому, забезпечують постійну його фінансову стійкість.

Ринкові умови господарювання сільськогосподарських підприємств передбачають широке і активне застосування інноваційних процесів виробництва продукції, основними з яких є такі, як впровадження нової техніки і технології виробництва продукції, нових форм організації і оплати праці, нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин, засобів захисту рослин і тварин, систем удобрення рослин, науково - обґрунтованих сівозмін і нових методів управління виробництвом та ін.

Слід відмітити, що в цілому по Україні рівень рентабельності основних видів продукції сільського господарства у більшості підприємств до сих пір залишається низьким та збитковим. Так наприклад, в 2005 р. рівень рентабельності зерна становив лише 3,1%, цукрових буряків-4,8%, овочів-16,1%, насіння соняшнику-24,3%, молока-12,2%, м’яса великої рогатої худоби-мінус 25%, м’яса свиней-14,9%. [2.,с.148] В результаті цього переважна більшість сільськогосподарських підприємств є економічно слабими (низькорентабельними та збитковими) і неспроможні забезпечити фінансування інноваційних процесів виробництва (придбання нової техніки, впровадження нових технологій, сортів і гібридів сільськогосподарських культур та ін.) за рахунок власних коштів, здійснювати його розширене відтворення. А тому і виявлення резервів зміцнення фінансового стану аграрних підприємств є актуальним і сьогодні. Саме цим ми і керувалися при виборі теми дослідження.

Стан фінансового забезпечення інноваційних процесів підприємства та пошук шляхів його покращання нами досліджено на прикладі орендного підприємства СТОВ «Агрос» Солонянського району Дніпропетровської області. За розмірами земельних угідь воно є середнім для зони Степу-7136 га, із них ріллі-6936 га, або 97,3%. Підприємство спеціалізується на виробництві зерна (рівень спеціалізації в середньому за 3 останні роки є достатньо високим-53,7%), з розвинутим виробництвом насіння соняшнику (14,1%). Середньорічна чисельність працівників підприємства становить 218 чол. Незважаючи на те, що підприємство забезпечено достатньо всіма видами ресурсів для виробництва основних видів продукції сільського господарства, за результатами фінансово-господарської діяльності в середньому за 2003-2005 рр. воно є низькорентабельним-лише 10,8% (прибуток становив 1028,7 тис.грн.). В 2003 р. рівень рентабельності його становив лише 5,24% (прибуток-471 тис.грн.), а в 2005 р. – воно було збитковим –мінус 6,84%, збитки становили 654 тис.грн.

Такий рівень рентабельності підприємства і фінансових надходжень не може забезпечити ні процес розширеного відтворення виробництва, ні належне фінансове забезпечення його інноваційних процесів.

Основною причиною цього, як установлено нами в результаті дослідження, є не стабільність по рокам рівня урожайності, розмірів посівних площ і валових зборів основних сільськогосподарських культур та низька їх якість (зернових, насіння соняшнику, овочів та ін.) в результаті порушення сівозмін і використання в них недостатньої кількості площі чорного пару, який є гарантом отримання щорічно високого і якісного урожаю всіх культур сівозміни в умовах зони Степу, та недостатнього застосування добрив.

В результаті проведеного дослідження фінансового стану підприємства СТОВ «Агрос» нами установлено, що підприємство на сьогодні має значні резерви його зміцнення. По нашим розрахункам, використання їх потребує незначних додаткових витрат – 360 тис.грн., пов’язаних в основному з додатковим застосуванням добрив, які гарантовано окупляться прибавкою і покращанням якості урожаю сільськогосподарських культур.

Основними із них є такі:

· вдосконалення структури виробництва і реалізації продукції;

· зниження собівартості продукції;

· підвищення якості виробництва і ціни реалізації продукції та ін.

В результаті впровадження їх у виробництво, по нашим розрахункам, підприємство зможе отримати в перспективі наступні результати:

1) Будуть оптимізовані розміри посівної площі, перш за все зернових культур і насіння соняшнику, як найбільш ліквідних і конкурентоспроможних видів сільськогосподарської продукції, відповідно до наукових рекомендацій для господарств зони Степу, перш за все за рахунок освоєння в сівозмінах оптимальної площі чорного пару, яка становитиме 1000 га. Розміри посівної площі зернових культур становитимуть 4500 га-63,5% від всієї посівної площі підприємства, насіння соняшнику-1000 га-14,1%. [3., с.118]

2) Розміщення основних сільськогосподарських культур по кращим попередникам і застосування добрив в оптимальних дозах сприятиме, перш за все, збільшенню і стабілізації обсягів їх виробництва (за рахунок підвищення урожайності) та підвищенню якості продукції, що в свою чергу сприятиме зниженню собівартості і підвищенню рівня ціни реалізації одиниці продукції.

Так, обсяги виробництва зерна, в порівнянні з базовим періодом, незважаючи на зменшення його посівної площі, зростуть в 1,1 раза і становитимуть 165000 ц., в т.ч. зерна озимої пшениці-в 1,2 раза і становитимуть 20000 ц., виробництво овочів зросте в 12 разів і становитиме 27000 ц.

3) В результаті збільшення обсягів виробництва продукції в перспективі господарство матиме можливість збільшити і обсяги її реалізації, зросте її товарність, поглибиться спеціалізація підприємства на виробництві продукції рослинництва до 69,5%-проти 44,3% в базовому періоді, зерна-до 47,7%-проти 41%, соняшнику-до 62,5% проти 2,5%. Ціна реалізації 1 ц. зерна за рахунок підвищення його якості (в основному зерна озимої пшениці) зросте на 22,8 грн. і становитиме 58,84 грн., насіння соняшнику-на 36,61 грн. і становитиме 130 грн., овочів-на 11,16 грн. і становитиме 50,0 грн. за 1 ц.

4) Зі збільшенням обсягів виробництва і реалізації продукції, зниженням її собівартості і підвищенням ціни реалізації одиниці продукції обсяги грошових надходжень від реалізації продукції рослинництва зростуть в 2,8 рази і становитимуть 11138 тис.грн., а в цілому по підприємству-в 1,8 раза і становитимуть 16024 тис.грн. Обсяги прибутку в цілому по підприємству зростуть в 10,8 раза і становитимуть 4638,2 тис.грн., в тому числі від реалізації продукції рослинництва-в 13,9 раза і становитимуть 3408 тис.грн. (із них за рахунок підвищення її якості-на 2350 тис.грн. і за рахунок збільшення обсягів реалізації-на 1058 тис.грн.).

В результаті збільшення обсягів прибутку продукції зросте і рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва до 73,8%, зерна-до 80,4%, насіння соняшнику-до 62,5%, продукції тваринництва-до 8,1%. Підприємство в перспективі буде прибутковим (рівень рентабельності його становитиме 40,74%) і спроможним за рахунок власних коштів здійснювати не тільки належне фінансове забезпечення інноваційних процесів виробництва, а і подальший розвиток соціальної сфери працівників села.

Література:

1. Економіка підприємства: Підручник/ за ред. С.Ф. Покропивного-К.: КНЕУ, 2005.-325 с.

2. Статистичний щорічник України за 2005 рік, за ред.. О.Г. Осауленко-К.: «Консультант», 2006.-575с.

3. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Кол. авт.-К.: Аграрна наука, 2004.-844 с.