К. е. н.  Бобирь О.І., Єлісєєва А.В.

Дніпропетровський національний університет

Розвиток системи довгострокового страхування життя в Україні

 

У рейтингу життєвих цінностей здоров’я, по праву, займає головне місце, бо воно багато в чому визначає благополуччя самої людини і його близьких. Страхування життя – один із самих популярних видів страхових послуг у світі, тому що це найефективніший спосіб захисту особистих інтересів.

Необхідність особистого страхування зумовлена ризиковим характером процесу відтворення робочої сили в умо­вах зростаючої насиченості виробництва складними техніко-технологічними системами, в умовах погіршення дов­кілля. Все актуальнаішею в розвинутих країнах, та й в Укра­їні, стає проблема матеріального забезпечення людей похи­лого віку, питома вага котрих у загальній чисельності населення неухильно зростає.

Бурхливий розвиток накопичувального страхування в Україні викликано очевидними перевагами договорів довгострокового страхування життя, наданими як страхувальникам, так і застрахованим особам, перед нагромадженням грошей у банках. Майже чверть компаній працюють з рентабельністю 50-100%.  Перспективи тут далеко не вичерпані. За прогнозами фахівців, у найближче п’ятиріччя очікують надзвичайно високі темпи росту.

В Україні накопичувальне страхування життя тільки починає формуватися. Основними факторами, що визначають розвиток ринку страхових послуг у цілому і ринку довгострокового страхування життя, зокрема є: рівень доходів населення; довіра до страхової компанії; „страхова культура” населення; податковий режим – надання стимулів населенню для розвитку соціально-орієнтованих видів страхування та обов’язкового страхування.

Сучасний страховий ринок формується в умовах поступового підвищення базових макроекономічних показників, зокрема зростання валового внутрішнього продукту, низькі темпи інфляції, стабільність національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток.

Крім макроекономічних показників, існують такі позитиві передумови розвитку національного страхового ринку: поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності; підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів; збільшення кількості прибуткових підприємств; законодавче запровадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; розвиток ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування; запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.

Однак існують також негативні чинники, які стримують розвиток ринку страхових послуг: недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг; незначна клієнтська база страховиків, зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб; нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов’язкового медичного страхування; велика кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації, слабкий розвиток національного перестрахового ринку; використання страхового ринку суб'єктами господарювання для витоку коштів за кордон; недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку.

Позитивними тенденціями розвитку осо­бистого страхування в Україні є: збільшення обсягів страхових резервів на один договір; вирівнювання темпів зростання стра­хових премій та страхових резервів; збільшення рівня страхових виплат як свідчення зростання повноти виконання своїх зобов’язань перед страхувальником; пожвавлення конкуренції між стра­ховими компаніями.

Однак існує загроза втрати ринку для вітчизняних опе­раторів у зв’язку з відкриттям його для іноземних страхових компаній, перед якими вітчизняні компанії залишаються незахищеними. Краще, якщо прихід іноземних компаній здійснюватиметься через участь у капіталі або викуп вітчизняних страховиків.

Рушійною силою реорганізації довгострокового страхування життя в  Україні виступає необхідність модернізації страхування в цілому (скорочення витрат, підвищення прозорості і інвестиційної привабливості страхового бізнесу, якості страхових продуктів, посилення конкурентноздатності).

Українським страховикам не вистачає іміджу надійного фінансового інституту, а також державних  гарантій на випадок банкрутства. Тому важливим моментом у розвитку ринку страхування життя може послужити твердження методики формування резервів страховиків.

Потребують свого вирішення питання вироблення та закріплення механізмів стимулювання укладання угод з довгострокового страхування життя. Одним із таких заходів могло б бути законодавче закріплення порядку, коли з доходу громадянина, що підлягає оподаткуванню, виключалася б сума страхового внеску під час укладання угод страхування, наприклад, на 5 років.

Удосконалити систему довгострокового страхування життя можна заходами: для підвищення захисту інтересів споживачів страхових послуг; для забезпечення стабільності розвитку страхового ринку на підставі удосконалення системи правового забезпечення та системи регулювання, нагляду і контролю за діяльністю учасників страхового ринку; для посилення державного регулювання та нагляду за перестраховою діяльністю; для підвищення прозорості діяльності учасників страхового ринку; для формування адекватної системи фахової підготовки і сертифікації фахівців із страхування та забезпечення державної підтримки проведення науково-дослідних робіт.

Недопущення стихійного розвитку страхування життя в Україні та створення економічно сприятли­вих умов для його функціонування згодом дасть змо­гу покращити рівень пенсійного забезпечення в Укра­їні, перекласти частину функцій держави з пенсійного забезпечення на страхові компанії та інші фінансові інституції, акумулювати і спрямовувати тимчасово вільні кошти населення для реальних інвестицій в економіку України.