Секція „Економічні науки”, підсекція № 4

Коваленко І.В., аспірант Херсонського Державного Аграрного Університету

Проблеми та стан інноваційного розвитку підприємств переробної галузі агропромислового комплексу України.

Забезпечення сталого розвитку національної економіки та подальше зростання всіх її показників - є першочерговим завданням керівництва України, основною метою державної інвестиційної політики, що здійснюється сьогодні. Проте досвід економічно розвинених країн свідчить: розбудова економіки держави неможлива без перегляду якісної структури процесів, що відбуваються в економіці; без збільшення обсягів інвестиційних коштів, які залучаються до всіх галузей вітчизняного виробництва; без поліпшення загального рівня інвестиційної діяльності, що може здійснюватись лише на базі інноваційних структурно – технологічних змін.

Внаслідок того, що Україна, на протязі декількох років, знаходилась у стані глибокої економічної кризи, зараз сучасний стан її виробництва характеризується високим рівнем зносу основних фондів, їх фізичною та моральною застарілістю. Особливо це стосується галузей, що відносяться до агропромислового комплексу країни, який зазнав найбільших втрат. Єдиним виходом з такого становища є переведення всіх виробництв АПК, за допомогою інноваційної моделі розвитку, на якісно новий рівень функціонування. Це допоможе стабілізувати розвиток економіки, зробити вітчизняні агропромислові підприємства конкурентноспроможними імпортерами високоякісних продуктів, розширить ринок збуту продукції національних товаровиробників на міжнародному ринку товарів та послуг.

Окремо треба наголосити на тому, що активізація інноваційної діяльності у сфері перероблення сільськогосподарської продукції саме на сучасному етапі розвитку вітчизняного агропромислового комплексу допоможе зміцнити продовольчу безпеку України, укріпити міждержавні економічні зв’язки, наблизити перспективу вступу нашої держави до Європейського Союзу. Необхідною умовою для втілення цих планів є створення відповідної законодавчої бази, яка б регулювала відносини між суб’єктами в сфері інноваційної діяльності; давала б конкретні визначення тим чи іншим поняттям або процесам, що є невід’ємною частиною інновацій.

За останні 15 років органами Вищої державної влади було розроблено та прийнято декілька нормативних документів, які ставили на меті регулювання інноваційних процесів; регламентування відносин між суб’єктами, що займаються інноваційною діяльністю, і державою; організацію, створення та впровадження у виробництво інноваційних розробок.

Державна інноваційна політика була розроблена українською владою ще на початку 90-х років ХХ сторіччя. У 1992 р. Уряд заявив про необхідність державної підтримки високотехнологічних галузей економіки. 18.02.1992р. Кабінет міністрів прийняв постанову № 77 «Про створення Державного інноваційного фонду» (ДІФ). Ця структура повинна була фінансувати інноваційні проекти, надаючи пільгові кредити. У 2000 році ДІФ було ліквідовано і його місце зайняла Українська державна інноваційна компанія (УДІК). Крім цього, Верховною Радою України було прийнято 2 законодавчих акти: Закон України № 40 – ІV від 04.07.2002 року «Про інноваційну діяльність» та Закон України № 433 - ІV від 16.01.2003 року «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності»; а Президентом України 18.08.2005р. був виданий Наказ № 1116 «Про заходи щодо поліпшення інвестиційної та інноваційної діяльності України», який передбачав створення двох суб’єктів, що повинні були займатися інноваційної політикою. На сьогоднішній день, крім вищеназваних нормативних актів, розробляється ще один проект: Концепція розвитку інноваційної системи України.

Але не дивлячись на достатню кількість прийнятих законодавчих актів та створених державних структур складна ситуація, що існує у переробній галузі, АПК на краще не змінилась. Хоча такий стан справ, який склався на переробних підприємствах, потребує негайного поглибленого аналізу, мета якого – подолання існуючих перешкод у фінансуванні інноваційних розробок і технічному переозброєнні працюючих харчових виробництв; обґрунтування пріоритетних напрямків та визначення ефективних інструментів втілення моделі інноваційно – інвестиційної розвитку переробної галузі агропромислового комплексу України. Нажаль, лише незначні обсяги інноваційної діяльності в Україні фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів. Так в 2004 році за рахунок бюджетів всіх рівнів було профінансовано 64941,4 тис. грн., що склало тільки 1,4% від всього обсягу фінансування інноваційної діяльності промисловості. У 2005 році на 126,8 % збільшився загальний показник фінансування інноваційної діяльності в Україні, але виділення бюджетних коштів знизилось з 1,4% до 0,8%. Також зменшилась кількість виданих кредитів банківськими установами підприємствам, що займаються розробкою принципово нових технологій: з 18% у 2004 р. до 7,1% у 2005 р. Натомість, у 2005 році в порівнянні з 2004 р. збільшились показники загального обсягу фінансування інноваційної діяльності з інших джерел, а саме: надходження коштів від вітчизняних інвесторів - з 0,2% до 1,4%; інвестування іноземними інвесторами - з 2,5% до 2,7%. Більшість грошей, що виділялись на інноваційну діяльність, надходили за рахунок власних коштів підприємств. Так у 2004 р. на інноваційні розробки вони витратили 3501451,2 тис. грн. або 77,2% від загального обсягу фінансування, а у 2005 р. – 5045390,9 тис. грн. або 87,7%.

Позитивні тенденції спостерігаються у фінансуванні інноваційної діяльності підприємств переробної галузі АПК. З кожним роком частка коштів, у загальному обсязі фінансування, що вкладаються у розвиток інновацій в цій сфері, зростає. Якщо у 2004 р. в інноваційну діяльність підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів було вкладено 692332,2 тис. грн. або 15,3% від загального обсягу фінансування інноваційної діяльності в Україні, то у 2005 р. цей показник зупинився на позначці 1026455,5 тис. грн. або 17,8%. Джерела надходження коштів залишаються незмінними, за винятком розробки деяких інноваційних програм на підприємствах переробної галузі АПК, які почали фінансуватися за рахунок державного бюджету (дивись таблицю 1.1.) [1].

Таблиця 1.1. Розподіл обсягів фінансування інноваційної діяльності на переробних підприємствах АПК за джерелами надходження коштів, %.

	Власні	Держ-бюджет	Місцеві бюджети	Позабюд-жетні фонди	Вітчизня-ні інвестори	Зарубіжні інвестори	Кредити	Ін-ші
2004	68,1	-	-	-	0,6	3,6	25,3	2,4
2005	69,5	0,2	-	-	0,8	9,5	20	-

Така динаміка дозволяє зробити висновок про те, що майже п’ята частина від усіх надходжень в інноваційну сферу діяльності України потрапляє до підприємств переробної галузі АПК. Більшість коштів надходить за рахунок власних капіталовкладень переробних підприємств та від зарубіжних інвесторів; з 2005 р. розпочалось фінансування за рахунок державних коштів. Збільшення інтересу з боку зарубіжних і вітчизняних інвесторів, розробка державних програм, що мають на меті поширити інноваційну складову у сучасній національній переробній промисловості, свідчить про перспективність та стабільне майбутнє працюючих виробництв, які займаються переробкою сільськогосподарських продуктів, про ріст їх чисельності в подальшому.

Отже, збільшення обсягів фінансування інноваційної діяльності в найближчий час, створення стабільної бази для проведення науково – технічних розробок є необхідними умовами сталого розвитку національної економіки України. Проведення державою раціональної інноваційно - інвестиційної політики дозволить: здійснити повне технічне переозброєння переробних підприємств АПК; оновити їх морально застарілі та фізично зношені основні фонди; значно збільшить обсяги виробництва; зробить вітчизняні підприємства конкурентноспроможними на міжнародному ринку; що, в підсумку, призведе до подолання кризових явищ в економіці країни та забезпечить її продовольчу безпеку.

1. www.ukrstat.gov.ua.