Тенденції
інвестиційної та інноваційної
діяльності
в економіці України
Інноваційна діяльність, яка здійснюється у будь-якому суспільстві, і веде до створення інноваційного продукту, що являє собою новітні досягнення в області техніки, технології, організації і управління, не може відбуватись в економіці без здійснення інвестицій у виробничий потенціал суспільства в цілому і окремого підприємства зокрема. Проте, інвестиційна діяльність може відбуватись і без провадження інновацій. А тому дуже важливо простежити які особливості інвестиційної діяльності існують у перехідній економіці України, як в інвестиційній діяльності використовуються новітні досягнення в області техніки, технології, організації і управління, а відповідно, які підвалини закладаються під можливості подальшого економічного зростання.
Досвід України свідчить, що поки
загальний обсяг інвестицій в основний капітал зменшувався, то для України було
характерним скорочення обсягу виробництва. Останній рік падіння виробництва в
Україні – це 1999 рік. Тоді ж був зафіксований і мінімальний обсяг ВВП, який
становив лише 40,5 % від величини ВВП у 1990 р. Відповідно до 1999 р.
скорочувалась і величина інвестицій в основний капітал. Свого мінімуму вона
сягнула у 1998 році. Тоді загальна величина інвестицій в основний капітал
відповідала рівню 21,9 % від величини інвестицій у 1990 р. Тобто можна
стверджувати, що саме різке зменшення величини сукупних суспільних інвестицій
(майже у 5 разів), стало важливим чинником різкого зменшення величини ВВП
України (майже у 2,5 рази). Інші елементи суспільних витрат зменшилися значно
меншою мірою, що і обумовило не таке значне зменшення величини ВВП, яким було
зменшення величини інвестицій.
Статистичні дані свідчать, що після
1998 р. загальна величина інвестицій поступово почала зростати, що і дало
поштовх до позитивних змін. У 2000 р. при зростанні величини інвестицій в
основний капітал на 14,4% відбулось зростання ВВП на 5,9 %, що означало початок
періоду економічного зростання в Україні. Починаючи з цього періоду інвестиції
в Україні зростали безперервно, що і давало можливість постійно збільшувати
обсяги ВВП. Протягом 2000-2004 рр. обсяги інвестицій в українську економіку
зросли в 2,5 рази. У результаті цього ВВП України у 2004 р. був майже у 1,5
рази більше ніж протягом останнього року падіння виробництва.
Проте тут потрібно розуміти, що ця,
ніби-то обнадійлива тенденція, приховує за собою надзвичайно серйозну проблему
для економічного розвитку нашої країни. Сутність цієї проблеми – це зменшення
інноваційної активності підприємств в Україні.
Статистичні дані про стан інноваційної активності підприємств в Україні дають підстави для серйозного занепокоєння. Якщо у 1998 році 15,1% промислових підприємств впроваджували інновації, то у 2000 році частка таких підприємств зменшилася до 14,2 %, а після початку економічного зростання частка подібних підприємств стала просто мізерною. У 2004 році промислові підприємства, що впроваджували інновації, становили всього 1,8% від загальної кількості промислових підприємств.
При цьому побібний ефект відбувся не тільки за рахунок зростання загальної кількості промислових підприємств, хоча вона і збільшилась з 10502 у 2000 р. до 53497 у 2004 р. Більш важливим є той факт, що зменшилась абсолютна кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, з 1655 у 1997 році вона скоротилась до 1491 у 2000 році. А з початком економічного зростання абсолютна кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась ще на 533 підприємства і становила у 2004 році лише 958 одиниць. А загалом за період з 1997 по 2004 р. загальна кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації зменшилась на 697 одиниці, чи майже у 2 рази.
При цьому основним видом інновацій, які здійснювались на українських підприємствах, було освоєння виробництва нових видів продукції. Його здійснювадо від 90,2% підприємств, що впроваджували інновації, у 1998 р., до 92 % – у 2000 і 77,5 % – у 2004 р. Хоча і тут можна помітити, що як частка, так і абсолютна величина таких підприємств постійно скорочується. Якщо у 1997 р. підприємств, які здійснювали освоєння виробництва нових видів продукції, було 1472, то у 2000 – 1372, а у 2004 – їх залишилось лише 742.
Хоча можливо кількість підприємств, які здійснювали інновації, не є показовою, оскільки зростає обсяг інноваційної продукції? Виявляється, що ні. Обсяг реалізованої інноваційної продукції (як частка від ВВП) також має стійку тенденцію до зменшення. Якщо у 2000 р. така продукція становила 7,1% від ВВП, то у 2002 – 5,6%, а у 2004 р. – лише 5,4%. При цьому серед усієї реалізованої інноваційної продукції частка принципово нової продукції залишається на рівні 2,1-2,8% від ВВП з певними коливаннями у той чи інший бік від року до року. Про якісний рівень інноваційної продукції, що створена в Україні, свідчить той факт, що із загального обсягу інноваційної продукції на експорт постачалось від 1,8 % від ВВП у 2000, до 2,3 % у 2004 р.
По суті, всі ці дані свідчать про те, що 1) українські підприємства на сьогоднішній день не зацікавлені у використанні інновацій; 2) інвестиційна активність в економіці України практично не пов’язана з інноваційною діяльністю; 3) економічне зростання, яке спостерігається нині в Україні, носить екстенсивний характер. А це, враховуючи демографічну, соціальну, фінансову та екологічну ситуацію, що склалась нині в Україні, ставить можливості подальшого економічного зростання під великий сумнів.