Экономические науки / 7 „Учет и аудит”

Мельничук М.Г.

Київський національний економічний  університет,

 кафедра бухгалтерського обліку, здобувач.

Визнання та оцінка в обліку доходів

з виконання міжнародних вантажних авіаперевезень

Міжнародні вантажні авіаперевезення відносяться до діяльності з надання транспортних послуг, а тому виручка (продажна ціна) цих послуг є поняттям доходу.

Згідно п.3 ПСБО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, [1] п.4 ПСБО 3 „Звіт про фінансові результати” [2] та п.5 ПСБО 15 „Дохід” [3], надається наступне визначення доходу: „дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена”.

Визнання доходу слід проводити з урахуванням п. 6. ПСБО 15 [3],   в якому зазначені ті надходження від осіб, що не визнаються доходами, наприклад: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів,  робіт, послуг).

Згідно п. 7 ПСБО 15 [3], визнані доходи класифікуються в обліку за такими групами та відповідно до „Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій” (надалі Інструкція) [4], обліковується за рахунками : дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) – 70; інші операційні доходи –71; фінансові доходи – 72 (доходи від участі в капіталі) та 73 (інші фінансові доходи) ; інші доходи – 74; надзвичайні  доходи – 75. 

Склад доходів, що відносяться до  відповідної  групи, встановлено п.13,21,26,27,28,35 ПСБО 3 [2]  і збігається з Інструкцією [4].

Дохід від надання послуг з міжнародних вантажних авіаперевезень визначається за п.10 ПСБО 15 [3], виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Таким чином підтверджується основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності згідно ст. 4 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [5]  та п. 18 ПСБО 1 [1], а саме: обачності, нарахування та відповідності  доходів і витрат.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг з міжнародних вантажних авіаперевезень проводиться за п.11 ПСБО 15 [3], шляхом: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із  наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат, де сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Крім того за п.6 ПСБО 9 „Запаси” [6],  незавершене виробництво на підприємствах, що надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.

А  тому більш досконалим методом оцінки ступеня завершеності наданих послуг з метою визнання доходу на звітну дату у разі виконання міжнародних вантажних авіаперевезень автором вважається метод визначення питомої ваги витрат, включаючи лице витрати, що відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Також враховуючи вимоги п.2 ПСБО 29 „ Фінансова звітність за сегментами” [7], для організації належного обліку доходів від виконання послуг з  міжнародних вантажних авіаперевезень доцільно їх виокремлювати в окремі сегменти (структурні підрозділи між якими виникають внутрішньогосподарські  розрахунки). Визнання сегментів відбувається за п. 4,5,7,9 ПСБО 29 [7], що діляться на господарські або географічні, в залежності від виду наданих послуг, способу отримання доходу, категорією покупців та їх територіальним розташуванням, характерними для географічного регіону виробничими та валютними ризиками тощо. 
У випадку здійснення вантажних міжнародних авіаперевезень частіше за всього виділяють географічні збутові сегменти за діяльністю, що ведеться в окремій області (областях) України, в окремій  зарубіжній країні, в кількох зарубіжних країнах, у сталих регіональних  угрупованнях країн і подальший облік доходів таких сегментів здійснюють у відповідності до п. 11-15,18-20 ПСБО 29 [7]. 
 
Література
1.     Мінфін України, наказ від 31.03.1999 р., № 87, ПСБО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” .
2.     Мінфін України, наказ від 31.03.1999 р., № 87, ПСБО 3 „Звіт про фінансові результати”.
3.     Мінфін України, наказ від 29.11.1999 р.,  № 290, ПСБО 15 „Дохід”.
4.     Мінфін України, наказ від 30.11.1999 р., № 291, Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій. 

5.     Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р., № 996-XIV.

6.     Мінфін України, наказ від 20.10.1999 р., № 246, ПСБО 9 „Запаси”
7.     Мінфін України, наказ від 19.05.2005 р., № 412, ПСБО 29 „Фінансова звітність за сегментами”.