Экономические науки / 7 „Учет и аудит”

Войцехівський В.О.

Київський національний економічний університет,

кафедра бухгалтерського обліку, здобувач.

Регламентація оперативної та бухгалтерської інформації з реалізації інвестиційних проектів

Складним і разом з тим важливим моментом в процесі реалізації інвестиційного проекту є готовність керівництва підприємства отримувати оперативну, але не завжди точну інформацію, що буде відрізнятися на етапі звітного періоду від бухгалтерських даних. Така необхідність в одержанні оперативної інформації з реалізації інвестиційного проекту ґрунтується на здійсненні ефективного управління щодня і на протязі дня [1,2].

Для того, щоб добитися порівнянності та відповідності (зіставності) бухгалтерських і оперативних даних, ми пропонуємо наступне.

По-перше, з’ясувати дійсне положення справ про управлінську інформацію: джерела інформації (оперативний чи бухгалтерський облік), підрозділ формування даних, час надходження, дублювання інформації.

По-друге, визначити джерело фактичної інформації для кожного управлінського звіту: з бухгалтерського обліку; з оперативного обліку; з оперативного обліку з подальшим коректуванням показника за бухгалтерськими даними.

По-третє, визначити точки зіткнення і порядок звірки бухгалтерських і оперативних даних.

На перший погляд, здається, що якнайкращий результат принесе суцільна звірка записів оперативного і бухгалтерського обліку за звітний період. Але це не так, адже трудовитрати на її проведення, як правило, достатньо високі, а бухгалтери і менеджери інших відділів відволікаються від основної роботи [1,2]. Тому для аналізу розбіжностей ми пропонуємо використовувати аналіз чинника з подальшим порівнянням його результатів за раніше встановленим рівнем істотності.

Розрахунок рівня істотності оперативної інформації за процесом впровадження інвестиційного проекту ми пропонуємо проводити шляхом відношення накопичених за звітний період оперативних даних про понесені витрати до фактичних даних на капітальні і поточні витрати за проектом за даними бухгалтерського обліку. Якщо розбіжності незначні, то ніякої додаткової роботи проводити не треба. У протилежному випадку – доведеться провести звірку даних по позиціях (за елементами витрат та статтями калькуляції проекту).

Зміст звітів, джерела інформації і порядок їх звірок доцільно відобразити у внутрішньому, регламентуючому документі підприємства.

Крім того важливим моментом є порядок звірки бухгалтерських і оперативних даних, які формують різні виробничі підрозділи підприємства.

Тому для розмежування надходження однакової інформації слід визначити форми оперативних звітів і визначити характер надаваної інформації кожним структурним підрозділом.

З цією метою відділ головного бухгалтера повинен розробити оперативні інформаційні відомості на відпуск товарно-матеріальних цінностей у кількісно-вартісному виразі для здійснення інвестиційного проекту, у разі його виконання господарським способом. У разі виконання проекту підрядним або змішаним способом (частину робіт виконує підприємство, а частину - підрядник), оперативну інформацію про освоєні обсяги у вартісному виразі із зазначенням залишку (перевитрати) наданих йому коштів надає підрядник.

Таким чином документована оперативна інформація про фактично здійснені обсяги робіт за проектом будуть надходити керівництву підприємства і цілком відповідати бухгалтерському звіту за місяць за витрачені ресурси від матеріально-відповідальних осіб та актів виконаних підрядних робіт, що надходять в бухгалтерію і служить підставою для здійснення бухгалтерських записів.

Розглянутий метод, хоч і враховує ряд чинників - розбіжність обсягів реалізації проекту (рівень істотності), собівартості витрачених ресурсів але не відображає всієї складності цивільно-правових відносин, що виникають між головними виконавцям та підрядниками інвестиційного проекту.

Також застосування запропонованого нами підходу на всіх підприємствах обмежене наступними моментами:

- об'єктивною складністю бізнес-процесу і його документальним оформленням в бухгалтерському обліку, при ускладненні якого у декілька разів зростають трудовитрати на облік і відповідно вірогідність помилок;

- економічною ефективністю проведення звірок (хоча ринковий критерій ефективності витрат ручної праці на щомісячну звірку даних (оперативного і бухгалтерського обліку) дозволяє об'єктивно оцінювати витрати на впровадження автоматизованих комп’ютерних систем для повноцінності і точності всієї облікової інформації [3]).

Проте за допомогою запропонованого нами методу керівництво підприємства отримає прийнятну, в сенсі своєчасності і точності, управлінську інформацію.

Література

1. Каракоз И.И., Савичев П.И. Вопросы теории и практики оперативного учета.- М.: Финансы, 1972. - 208 с.

2. Индукаев О.П. Организация оперативного учета и контроля издержек
производства. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 142 с.

3. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.. прф. Ф.Ф. Бутинця; 2-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 544 с.