Экология/

2. Экологические и метеорологические

проблемы больших городов

и промышленных зон

 

Романів  Людмила  Вікторівна

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 Екологічні катастрофи, викликані людиною

 

Як уже згадувалось демографічний вибух привів до прискореного викорис­тання (виснаження) природних ресурсів, деградації ґрунтів і екосистем, забруд­нення довкілля і глобальних кліматичних змін, спровокував голод і хвороби. По­ряд з цим основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії (ГЕС, ТЕС, ГРЕС), промислові об'єкти, автотранспорт, хімізація сільського господарства, гірниче виробництво та військова промисло­вість. Але ж головним слід визнати безвідповідальне відношення суспільства до середовища свого існування. Яскравим прикладом існуючої проблеми є бензпірен (канцерогенна речовина, яка в мільйон разів токсичніша за окис ву­глецю). У цивілізованих країнах його викид заборонений у зовнішнє середови­ще. За кількістю промислового бруду на душу на­селення Україна посідає перше місце в Європі. Через це у нас найнижча трива­лість життя (66 років), а з 1992р. смертність в Україні перевищує народжуваність.

Вчені вважають ситуацію тривожною, але поки що не критичною. У людства є 30-40 років до того моменту, коли зміни стануть незворотними. А засоби порятунку є. Зокрема, всім державам необхідно якнайшвидше примусити пра­цювати "Кіотський протокол". До речі, підписання міжнародної угоди, що обмежує викид в атмосферу газів, які ведуть до виникнення парникового ефекту, гальмують багато країн, у тому числі і США. Причина очевидна: розвиненим державам дове­деться платити за надлишки вуглекислого газу, які викидаються розташованими на їх території підприємствами.

 

Підвищений вміст СО2 в атмосфері працює як парни­кове скло: пропускає сонячне проміння і затримує тепло розігрітої Сонцем Землі. Зупинити це явище сьогодні неможливо. Крім СО2 парниковий ефект обумовлю­ють й інші гази, в першу чергу фреони. Небезпека ефекту полягає в підвищенні середньорічної температури Землі на 2,5°С, яке спровокує негативні наслідки (зміна повітряних течій, полярних крижаних шапок, збільшення засушливих зе­мель в середніх широтах (до напівпустель відійдуть Україна, Росія, Кубань), зато­плення окремих світових регіонів (Бангладеш, Венеція).

За прогнозами вчених знищення озону приведе до збільшення шкідливих мутацій, раку шкіри, зменшенню врожаю, гибелі тварин та рослин. Встановлено що деякі хімічні речовини вступають в реакцію з озоном і розкладають його на кисень. Мова йде за хлорфторметани (фреон, галон), які широко використовують­ся як холодоагенти в холодильній промисловості.

Відходи виробництва у вигляді окислів сірки та азоту, спо­лучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні краплі сірчаної та азотної кислот. Останні переносяться у вигляді кислотного туману і випадають на землю кислотними дощами. При цьому врожайність сільськогосподарських культур падає на 3-8% (за рахунок пошкодження листя), виникає деградація фауни і флори, ги­нуть ліси (особливо бук, тис), формуються гірські зсуви і селі, отруюється вода озер і гинуть риба та комахи; їх зникнення приводить до щезання птахів та тва­рин, у людей збільшується легенева патологія, руйнуються архітектурні пам'ят­ники та забудова населених пунктів.

Нерозумне і надмірне використання пестицидів, інсектицидів і інших отрутохімікатів привело до їх накопичення в воді, ґрунті, флорі і фауні. Ефект їх кумуляції відчувається і сьогодні. Наприклад, ДДТ навіть сьогодні зна­ходять в організмі пінгвінів, хоча в основному він використався на полях. Вияви­лося, що його накопичення обумовлює у новонароджених тератогенний (вади на­родження) і канцерогенний (пухлинний) ефекти. Як зменшити шкоду від пести­цидів? Більшість населення зрозуміла загрозу, яку несе інтенсивне використання пестицидів і вживає активних заходів по зменшенню їх негативного впливу. Од­ним з перспективних напрямків є впровадження альтернативного земле­робства (вживання фруктів і овочів, вирощених за його допомогою). Не варто ко­ристуватися синтетичними пестицидами на садовій ділянці, потрібно використо­вувати безпечні засоби боротьби з шкідниками. При крайній необхідності їх ви­користовують в мінімальній кількості. Тримати пестициди необхідно в безпечно­му закритому місці, при температурі і умовах, указаних на упаковці. Імпортні про­дукти, як правило, більше забруднені пестицидами ніж місцеві, тому рекоменду­ється купляти місцеву сезонну продукцію. Фрукти закуплені не в сезон, для три­валого зберігання обробляються фунгіцидами, консервантами та іншими шкідли­вими для здоров'я хімічними сполуками. Куплені овочі і фрукти перед вживанням слід вимити мильною вдою і протерти щіткою, після чого добре сполоснути.

Частка всього людства нині становить близько 0,0002% загальної маси жи­вої речовини на планеті, але його бурхлива, непродумана і в багатьох випадках нераціональна діяльність сьогодні несвідомо спрямована на знищення природного середовища. Так, наприклад, створена техніка викидає в довкілля лише вуглекис­лого газу в 100 разів більше, ніж виділяє вся біота Землі. Тому сьогодні ми пови­нні зрозуміти наступне: якщо найближчим часом не припиниться зростання антропогенного забруднення біосфери та знищення її ресурсів, глобальна екологічна криза приведе до загибелі всієї планети!

"Або ми врятуємося всі разом, або ніхто не врятується " (Станіслав Лем).

Література:

1.  Білявський Г.О., Падун М.М., Фардуй Р.С. Основи загальної екології. – Київ, 1995. –  365 с.

2. Гоженко А., Макац В, Матійко А., Нагайчук В.  Основи загальної екології і екологічної безпеки. – Навчальний посібник. – Вінниця, 2005. – 208 с.

       3. Примак А.В. Экологическая ситуация на Украине и её мониторинг: анализ и перспекти­вы. – К., 1990. –  4 с.

       4. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О., Романів Л.В., Бабюк А.В.  Безпека життєдіяльності. – Підручник. – Чернівці, 2007. – 400 с.