Федорець О. И.

Науковий керівник: Расулова У.С.

Актуальні проблеми синдикування позик за участі міжнародних фінансових організацій.

В умовах світової фінансової кризи національні ринки капіталу значно знизили пропозицію кредитних ресурсів, що негативно впливає на розвиток економіки. У зв′язку з цим зрозтає попит на синдиковані позики мінародних фінансових організацій (МФО). Україна також заручається підтримкою цих фінансових інститутів – передусім Європейского банку реконструкції і розвитку, а також Міжнародної фінансової корпорації.[1]

Перехідні економіки нині особливо потерпають від світової фінансової кризи. Принциповим показником слід вважати саме стан національних кредитних ринків, який, з одного боку, характеризується зниженням обсягів позик і кількості проектів, а з другого – збільшенням ризиків. Водночас потреби у капітальних ресурсах в умовах кризи не лише не зменшуються, а навпаки – зростають. Значна частина проектів МФО спрямована саме на розвиток промисловості, інфраструктури, транспортних мереж тощо. Україні для подолання економічної кризи також необхідно заручитися підтримкою міжнародних фінансових інститутів. Завдання, поставлені перед науковцями та практиками в умовах кризи, потребують детального розгляду кожної фінансової послуги, яка може виявитися ефективною для подолання кризових явищ не тільки в банківській сфері, а й у реальному секторі економіки. Одним з перспективних і найгнучкіших фінансових інструментів МФО є синдиковане кредитування. Досвід синдикування позик мають Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Азійський банк розвитку і Банк міжнародних розрахунків. Всі вони використовують схожі механізми та цільові напрями даного інструменту. Синдикована позика важлива для МФО з низки причин. По-перше, синдикований кредит дає змогу акумулювати великі за обсягом фінансові ресурси, які часом не в змозі надати один банк. По-друге, синдикування позик в промислово розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, цей фінансовий інструмент уже довів свою ефективність в умовах різних економічних систем і на різних етапах їх розвитку. Синдикування, як правило, проводиться за кредитною програмою типу А⁄В, суть якої зводиться до того, що Європейский банк реконструкції і розвитку і Міжнародна фінансова корпорація організовують синдикат і залучають до участі в кредитуванні інші банки (міжнародні або ж місцеві). У 2007 році ЄБРР надав 117 позик у національних валютах зазначених країн (у тому числі й у гривні). Використанню вітчизняної валюти при синдикуванні позик в Україні сприяло запровадження Kiev Prime rate – плаваючої ставки за кредитами у гривні. Загалом, розглядаючи нашу країну в аспекті данної проблематики та зважаючи на динаміку розширення масштабів співробітництва України з ЄБРР і МФК у сфері синдикованого кредитування, слід зазначити, що така співпраця дає позитивні результати.[2]

У перспективі можна очікувати збільшення обсягів залучення трансформаційними економіками синдикованих позик міжнародних фінансових інститутів. Насамперед – енергетичному секторі, зважаючи на гостру потребу в модернізації основних фондів та стратегічну роль цієї галузі у процесі розвитку національних економік; у фінансовому секторі, зокрема, з огляду на необхідність підтримки й розширення споживчого та іпотечного кредитування. Тенденції функціонування ринку синдикованого кредитування у найближчі роки зумовлюватимуться потребами трансформаційних економік у значних обсягах синдикованих позик у національних валютах. Співробітництво нашої країни з цими інститутами не повинно обмежуватися синдикованим кредитаванням лише фінансового сектору.

Література

1.Козлова О. Банк и МФО:грани сотрудничества.-М.2004.-№10-с.58-60.

2.Тулин Д. ЕБРР:параметры сотрудничества.-М.-2006.-№8-с.22-32.