УДК 330.43
Бутов А.М.
Львівська комерційна академія
ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ
ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ В РЕГІОНІ
У сучасних умовах одним з найбільш ефективних напрямків дослідження
складних і динамічних економічних явищ, їх станів та поведінки, є застосування
апарату економіко-математичних методів і моделей. Тому для розробки основних
засад інноваційної політики регіону, зокрема агломерації
"Дрогобиччина" важливою проблемою є емпіричне визначення впливу
інноваційних процесів на продуктивність праці та, у свою чергу, на розмір
заробітної плати.
Проблемам економіки агломерацій присвячені
праці Ллойда і Ділена (Lloyd and Dicken, 1977р.); Гольдштейна і Гронберга (Goldstain and Gronberg, 1984 р.); Рівера – Батіза (Rivera – Batiz, 1988 р.); Ціццоне
(1996 р.); Фудзіта і Тіссе (Fujita and Thisse, 1996 р.) та ін.
Проблеми економіко-математичного моделювання, зокрема економетричного,
розкриті у наукових працях О. Ланге, В. Леонтьєва, В. Немчинова, В. Новожилова,
Ст. Бора, В. Глушкова, І. Сергієнка, М. Михалевича, В.М. Гейця, В.В.
Вітлінського, Г.М. Доброва, Дж. Фовлеса, Г.В. Данфорда, А.П. Ротштейна, М.І.
Гончара та ін.
При моделюванні та оцінці ступня впливу інновацій на продуктивність праці
та розміри заробітної плати регіональної агломерації «Дрогобиччина» використовуватимемо економетричні методи, які дозволяють
структурно дослідити об‘єкт та визначити частки впливу основних факторів на
його поведінку. Дослідимо вплив інновацій на продуктивність праці в
промисловості агломерації та перевіримо емпірично вплив на заробітну плату. Вихідні
дані моделювання наведено у Табл.1.
Таблиця
1
Вихідні дані для створення моделі
|
|
Обсяг
реалізованої інноваційної тис.грн (Innov_prod) |
Кількість
інноваційно-активних промислових підприємств в Агломерації (innov_entepren) |
Загальний
обсяг витрат на
інновації в агломерації, тис.грн (expen_innov) |
Чисельність
винахідників (inventors) |
Середній
по Агломерації індекс продуктивності праці у промисловості ,
% до попер. Року (productivity_index) |
Середньомісячна
заробітна плата по агломерації, тис.грн. (salary) |
|
2001 |
31716 |
14 |
759,4 |
90 |
176,375 |
0,249283 |
|
2002 |
88041,9 |
10 |
– |
– |
113,4 |
0,3022 |
|
2003 |
54015,2 |
10 |
1627 |
104 |
121,775 |
0,385658 |
|
2004 |
57847 |
11 |
23365,5 |
105 |
107,825 |
0,470088 |
|
2005 |
70554 |
6 |
22611,2 |
142 |
103,825 |
0,635328 |
|
2006 |
64966,4 |
7 |
2718,8 |
101 |
102,525 |
0,792805 |
|
2007 |
259781,9 |
17 |
89421,8 |
39 |
108,55 |
1,008715 |
Джерело:
Статистичний щорічник Львівської області за 2007 р. Частина 1 і 2, Львів,
2008.- 312с
Перевірка на нормальність вихідних даних (критерій
Колмогорова-Смирнова/Ліліфорса, критерій Шапіро-Уілка, Д'Агостіно Ексцес) дала
позитивний результат. Дослідження мультиколінеарності дало такі результати:
найбільш щільний зв‘язок є між парами змінних expen_innov
і Innov_prod та salary і expen_innov.
Кінецеве моделювання впливу
інноваційної складової на індекс продуктивності дав такі результати:
(1)
Результати перевірки показали, що лінійний зв‘язок між індексом
продуктивності та обраними факторами (витрати на інновації, кількістю
винахідників та рівнем оплати праці) є незначним (0,4). Нормований коефіцієнт
кореляції є ще меншим, що свідчить про наявність нелінійного зв‘язку між
досліджуваними категоріями. Можна
спостерігати значимість рівняння регресії, оскільки критерій Фішера (F)
становить 0,689975 при рівні значимості
0,6161293.
Згідно моделі темпи зміни індексу продуктивності є вищі, ніж відносні темпи
зміни усіх інших врахованих факторів. Вплив витрат на інновації та
продуктивність праці є незначним, як і вплив кількості винахідників та авторів
раціоналізаторських пропозицій. Таким чином, потрібно констатувати, що
досліджені інновації мало впливають на зростання продуктивності праці. Відтак
постає потреба підвищення ефективності інноваційного процесу в агломерації.