Газізова Ю.П.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЇ НА КОН’ЮНКТУРУ ЕКОНОМІКИ

Кон’юнктура економіки знаходиться під впливом багатьох факторів. Серед них чільне місце посідає надмірна інфляція, яка прямо або опосередковано визначає величину сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Щоб оцінити ширину і глибину цього впливу на нашу вітчизняну економіку, було досліджено параметри кон’юнктури економіки до і після початку надмірного «інфляційного шоку». Початком його можна умовно вважати листопад 2007 року, коли темпи річного зростання цін перевищили показник 114,9%[1].

Статистичні дані за перші 5 місяців 2008 року свідчать про те, що реальний оборот роздрібної торгівлі поки що не зазнав суттєвого впливу інфляції. За цей період він збільшився порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 21,1%[3].

Реальні капітальні інвестиції на відміну від роздрібного товарообігу мали дещо іншу динаміку. У першому кварталі 2008 року вони зросли лише на 8% (у 2007 році – на 27%). Не виключено, що надмірна інфляція прямо або опосередковано пригальмувала темпи їх зростання[1].

За ступенем впливу інфляції на динаміку розвитку усі галузі промисловості умовно можна поділити на три групи. До першої відносяться: машинобудування, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, деревини та виробів із неї, легка промисловість (витримали інфляційний тиск). У складі другої групи: виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, металургія та обробка металу, видобувна, хімічна та нафтохімічна. Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа (призупинили темпи зростання). До третьої групи ввійшла лише одна галузь – виробництво коксу і продуктів нафтопереробки, в якій зменшили обсяги випуску продукції. Слід наголосити і на призупиненні темпів зростання у харчовій промисловості, якого не спостерігалось із 2002 року.

Зміна кон’юнктури у металургії та у галузі обробки металу сталася приблизно у червні 2007 року. Темпи зростання почали знижуватися відносно середнього тренду і цей процес дещо посилився після листопада 2007 року, тобто під інфляційним тиском. До січня 2008 року було зафіксовано абсолютне скорочення темпів виробництва. Враховуючи те, що попит на продукцію галузі залишався високим, визначальними факторами призупинення темпів зростання були внутрішні проблеми галузей[2].

Зниження темпів зростання в хімічній і нафтохімічній промисловості у 2007 році та першому півріччі 2008 році було наслідком підвищення цін на імпортний природний газ.

Практично припинився спад виробництва в легкій промисловості, який тривав з 2005 року. Саме в умовах надмірної інфляції було зафіксовано збільшення випуску продукції протягом чотирьох місяців (з листопада 2007 року по березень 2008 року)[3].

Найбільш негативно надмірна інфляція позначилась на виробництві коксу і продуктів нафтопереробки (криза з березня 2004 року). З листопада 2006 року по листопад 2007 року спад дещо припинився. Але в умовах надмірного інфляційного тиску він поновився. Нині обсяги виробництва впали майже до рівня 2000 року.

Вплив надмірної інфляції на тваринництво статистично майже не простежується. Виробництво м’яса худоби і птиці зростало протягом 2006-2007 років. У 2008 році темпи росту дещо уповільнились. Виробництво молока з урахуванням сезонних коливань щомісячно скорочується, починаючи з грудня 2005 року. За перші 5 місяців того року було вироблено його 5 млн. тонн, за аналогічний період 2008 року – 4,4 млн. тонн.

Обсяги будівництва протягом перших п’яти місяців 2008 року зростали приблизно тими ж темпами, що і в 2007 році[3].

У фінансовому секторі можна було очікувати зменшення кредитування, оскільки в умовах інфляції надавати позики, як правило, не вигідно. Однак цього практично не відбулось. Активне реальне кредитування юридичних і фізичних осіб, яке мало місце у 2006-2007 роках, продовжувалось із тією ж інтенсивністю і у січні-травні 2008 року. Можна відзначити хіба що деяке призупинення темпів зростання вимог банків за кредитами. Якщо в 2004-2007 роках кредитування населення зростало за експоненціальним трендом, то у 2008 році – вже за лінійним. Надмірна інфляція ніяк не вплинула на пропорцію між довго- і короткостроковими позиками у кредитних портфелях банків. У листопаді 2007 року частка довгострокових кредитів становила 67,3%, а у травні 2008 року – 68,8%.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що надмірна інфляція була викликана в основному двома причинами: економічним зростанням у 2006-2997 роках і зовнішніми шоками, пов’язаними з різким підвищенням світових цін на паливо і продовольство. При цьому негативний вплив її на сукупний попит і сукупну пропозицію був мінімальним. Однак високий рівень інфляції є загрозою для стабільного соціально-економічного розвитку. Існує реальна небезпека переростання надмірної інфляції у гіперінфляцію. Тому необхідно задіяти ефективні заходи для зменшення в обігу грошової маси і стабілізації кредитування економіки.

Література:

1. http://www.tnpu.edu.ua/kurs/301/192.htm

2. http://www.refine.org.ua/pageid-1023-2.html

3. http://www.epravda.com.ua/publications/4ab2014821dbd/