Іванова Валентина Василівна

Аспірант, Уманський державний аграрний університет

Роль інвестицій в сільськогосподарських господарствах України

Сільське господарство для економіки України – це одна із найважливіших галузей, яка визначає стан продовольчої безпеки та політичної ситуації в країні, а також визначає статус країни як аграрної держави. Однак, незважаючи на важливість розвитку АПК, сьогодні ця галузь знаходиться у глибокій депресії. Сільське господарство є найбільш відсталою галуззю економіки, порівняно з промисловістю та сферою послуг. Вона потребує масштабних інвестицій, які не надходять у потрібній кількості через низькорентабельність сільського господарства з яскраво вираженим сезонним характером виробництва, що значною мірою залежить від природних умов, що лякає інвесторів.

Україну колись називали "житницею Європи". Це велика країна з колосальними сільськогосподарськими ресурсами, в тому числі сприятливим кліматом, адекватним рівнем опадів і багатими землями. З колишніх радянських республік Україна поступається тільки Росії за кількістю населення та обсягами промислового і сільськогосподарського виробництва. Та після розпаду Радянського Союзу вона пережила нелегкий перехідний період і лише в останні роки відбулись позитивні зміни [3].

Однак, виробничий потенціал сільського господарства різко скорочується. Аналіз діяльності сільгосппідприємств свідчить про те, що зниження обсягів виробництва напряму пов'язано з скороченням інвестицій на придбання техніки. Впродовж 2000 – 2005рр. вартість основних фондів зменшилась майже на 17 млрд. грн., а матеріально-технічна база галузі перебуває у критичному стані. Спрацьованість устаткування станом на кінець 2009 року, 90% сільськогосподарської техніки відслужило свій термін експлуатації, що істотно знижує ефективність праці аграрних господарств. Якщо брати за основу офіційні дані, для належного інвестиційного забезпечення щорічні вкладення в сільське господарство мають бути мінімум біля 30 млрд. щорічно [2].

За деякими розрахунками, на оновлення парку сільськогосподарської техніки щороку потрібно понад 15 млрд. грн. У зв’язку з цим переважна частка інвестицій, які надходять в галузь використовуються на просте відтворення капіталу. У зв’язку із цим особливої актуальності набуває питання розробки інвестиційної стратегії розвитку сільського господарства з метою підвищення його інвестиційної привабливості.

Можливими шляхами збільшення інвестицій на сьогодні є забезпечення адресного використання амортизаційних коштів, відповідно до їх функціонального призначення. Це передбачає включення амортизаційних відрахувань при нецільовому використанні в оподатковувану базу: введення спеціальних амортизаційних рахунків аграрних підприємств у банках, які їх обслуговують, формування за рахунок частини амортизаційних відрахувань регіональних інвестиційних фондів.

Ще одним виходом із ситуації є створення спільних підприємств та стратегічних альянсів, що являється найбільш привабливою для сільськогосподарського підприємства формою залучення інвестицій. Вона передбачає залучення коштів у вигляді внесків до статутного фонду підприємства. при цьому виступають переважно фінансово міцні промислові, агросервісні, іноземні та інші підприємства.

На сьогодні стан сільськогосподарських господарств значною мірою також залежить від рівня державної підтримки, який нажаль знаходиться на досить низькому рівні. Як показує закордонний досвід, масштабна державна підтримка сільгоспвиробників викликана об’єктивними процесами щодо підтримки національної продовольчої безпеки. У розвинутих країнах фінансова допомога сільгоспвиробникам дуже значна [3].

Ми вимушені відзначити ряд несприятливих умов, що впливають на здійснення інвестиційної діяльності у сільському господарстві, а саме: низький рівень ефективності фінансової системи, наявність невисокого рівня державних дотацій та фінансування галузі; втручання органів державної влади в господарську діяльність підприємств, нерозвиненість ринків сільськогосподарських активів, особливості соціального середовища у сільській місцевості.

Одним із факторів, що стримують надходження інвестиції в аграрний сектор України може виступати, непослідовність реформ в АПК, що призвела до руйнування великотоварного виробництва, ліквідації великого землекористування, втрати системи сівозмін. За останні 15 років частка зернових зросла майже вдвічі, погіршилося співвідношення зернових та зернобобових. Така тенденція несумісна з основною вимогою усталеного землекористування – біологізацією землеробства [4].

Таким чином, основним напрямком подолання інвестиційної кризи та покращення стану сільсогосподарських господарств є забезпечення розвитку матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва до рівня фондозабезпечення провідних країн світу за рахунок: системного обґрунтування потреб у інвестиційних вкладеннях в сільськогосподарські підприємства; удосконалення амортизаційної політики держави; розвитку сільської кооперації; збільшення державних дотацій та державної підтримки для сількогосподарських підприємств; розвиток системи довгострокового інвестиційного банківського кредитування, стимулювати перетік капіталів, у тому числі іноземних інвесторів, у сільськогосподарську галузь через підтримку позитивного для галузі диспаритету цін

Література

1. Комплексна програма підтримки розвитку Українського села на період до 2015 року/ /www.test.minagro.gov.ua

2. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання. // Економіка АПК. – 2007. - №2, 3. – С. 10

3. Фирсов Е.А. Об экономических основах аграрной политики. // Економіка АПК. – 2008. - №3. – С. 24-38.

4. Шубравская Е. Риски устойчивого развития АПС Украины в условиях глобализации // Экономика Украины. – 2007. – № 2. – С. 62-68.