Економічні науки/3.Фінансові відносини

Нікітюк А. В.

Науковий керівник: Голишевська Л. В.

Вінницький державний аграрний університет, Україна

МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ ЗМЕНШЕННЯ ЕКСПОРТНОГО МИТА

На сьогодні є практично повну лібералізація експортної діяльності. Введені гуманні правила для залучення іноземних інвестицій в економіку. В останній час цей процес значно інтенсифікувався завдяки розповсюдженню вільних економічних зон в нашій державі. Діє гнучка система захисту внутрішнього ринку, сформована по загальносвітових стандартах. Закладено правову основу двостороннього і багатостороннього економічного співробітництва (з цією метою підписано більше 70 міжнародних договорів різного характеру).

У системі платежів до доходної частини бюджету входить досить стійка група надходжень за здійснення державними органами юридично значущих дій. Вони посідають специфічне місце в системі фіскальних платежів. Державне регулювання відкритості економіки та її економічної безпеки спирається на такі засоби, як мито і митні податки. Мито — це податки, що встановлюються на імпортні, а в окремих випадках і на експортні товари.

Останніми роками дію експортного мита і вплив зацікавлених груп на формування міжнародних торгових угод досліджували К. Бегвелл і Р.В. Стайгер, В. Ейзер, Р. Фінстра, В. Данченко, В. Вишневський та ін.

Адаптація положень митного законодавства України до європейських норм, а також приведення його у відповідність із міжнародними угодами, підписаними Україною, викликали необхідність запровадити більше варіантів митного оформлення. Національне зовнішньоекономічне законодавство перебуває у перехідному етапі, коли теоретичних можливостей у декларанта багато, але через неврегульованість деякі з них мають суперечливий або суто декларативний характер. Приклад – всім добре відомий режим «тимчасове ввезення (вивезення)» [2, с. 20].

Умови застосування режиму ТВВ загалом не складні – зазначення підстав для тимчасового ввезення товарів і зобов’язання суб’єкта перед митницею про повернення товарів у тому ж стані. Товари, які можна заявляти у режим ТВВ, діляться, згідно з МКУ, на дві групи:

1) ті, які внаслідок перебування у цьому режимі залишаються у тому ж стані, крім природного зношення;

2) товари, які ввозяться на територію України з метою ремонту.

Україна на 13% збільшила митні ставки на імпорт. Верховна Рада внесла зміни до відповідних  законів, аби поліпшити платіжний баланс країни  у зв’язку з фінансовою кризою. Це грубо порушує правила Світової організації торгівлі, тому до України можуть бути застосовані санкції СОТ [3,с.1].

Одним із методів обмеження експорту є використання вивізного (експортного) мита на національні товари. Експортне мито нараховується на товари, які реалізуються іноземним суб'єктам господарської діяльності і вивозяться за межі митної території країни застосування. При цьому експортне мито може виконувати декілька функцій: протекціоністську, фіскальну, регулятивну, політичну.

Оскільки експортне мито — вартісна категорія, то при аналізі його застосування можна використати методику, запропоновану при дослідженні мита загалом, тобто критерієм домінування певної функції є співвідношення між національними та світовими цінами на конкретний товар. Товари експортуються, коли співвідношення між цінами сприятливі на користь ціни національного виробника. Якщо ставка експортного мита більша за різницю між цінами, то мито виконує протекціоністську функцію. Якщо рівень експортного мита базується на різниці між національними цінами та світовими, то домінантою є фіскальний ефект. У разі ж, коли ставка вивізного мита є незначною порівняно з наявною різницею між цінами, то використовується даний захід як регулятор експортних операцій.

Актуальність проблеми удосконалення оподаткування експортних товарів очікуваним вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ). Ставши повноправним учасником СОТ, вона дістане змогу створювати зони пільгової торгівлі з іншими країнами-учасницями і поступово скорочувати тарифні обмеження та нетарифні бар’єри, що перешкоджають взаємовигідній торгівлі товарами. Однак, як свідчить світовий досвід, членство країни у СОТ може мати й негативні наслідки. Насамперед це послаблення державного контролю над певними секторами економіки, втрата ринку окремими національними виробниками тощо [1, с.28].

Уряд може бути зацікавлений у зменшенні експортного мита, та лише у тому разі, якщо це призведе до відносного здешевлення експорту порівняно з імпортом, якщо при цьому пропозиція і попит на експортовані товари є достатньо еластичними, щоб забезпечити зростання виручки від реалізації продукції за кордоном, а також , якщо виготовлення експортованої продукції призведе до зростання доходів у країні.

На підставі статистичних даних, із використанням множинної регресії, нами було розраховано, для прикладу, залежність брухту від таких чинників, як ставка експортного мита, ціна , обсяг заготівлі на внутрішньому ринку й обсяг поставки експорту за різних ставок мита (від 30 до 40 €/т), а також річні доходи експортерів і вітчизняних споживачів сировини в Україні (таблиця).

Таблиця

Доходи експортерів та внутрішніх споживачів брухту чорних металів залежно від ставок вивізного мита

Ставка t, €/т	Обсяг експорту, млн. т.	Обсяг поставок, млн. т.	Доходи експортерів Rх, млн. дол.	Доходи внутрішніх споживачів, Rп, млн. дол.	Сумарний дохід, z, млн. дол.
30,0	3,01	4,69	851,69	1939,10	2790,79
32,5	2,89	4,80	839,60	1991,69	2831,29
35,0	2,78	4,90	827,51	1989,77	2817,29
37,5	2,66	5,01	815,42	1934,80	2750,22
40,0	2,54	5,12	803,33	1832,78	2636,11

Отримані результати розрахунків свідчать, що загальна сума доходів підприємств – експортерів брухту й металургійних підприємств – внутрішніх споживачів цього виду сировини досягає максимального значення при t=32,5 €/т.

Таким чином, для держав, які експортують переважно сировину й напівфабрикати, доцільність однобічного скорочення ставок експортного мита є дискусійним. Це пов’язано з тим, що в умовах обмеженості ресурсів уряд має враховувати, крім інтересів підприємств – експортерів сировини, ще й інтереси вітчизняних товаровиробників, що діють на внутрішньому ринку. Однак при скороченні мита на вивезення сировини уряд може зіткнутися зі зменшенням доходів національних виробників сировини, що може призвести до зменшення доходу виробників.

На нашу думку, експортне мито повинно мати тільки тимчасовий характер, тобто використовуватись як захід оперативного регулювання конкретних ситуаційних проблем. Але варто зауважити, що податок на експорт обмежує надходження валютних коштів, оскільки знижується зацікавленість підприємств у розвитку зовнішньоекономічної діяльності, тому ставка мита має бути незначною.

Література

1. Можливі наслідки зменшення експортного мита в рамках приєднання України до СОТ/В.Л.Вишневський, О.В.Лук’яненко//Фінанси України. – 2007. - №1 – с. 28-35

2. Оподаткування товарів у митному режимі «тимчасове везення» за умовами членства України в СОТ/В.Данченко//Податкове планування. – 2008. - №3 – с.20-29

3. Збільшення мита на імпорт загрожує санкціями СОТ: думка експерта/ Лілія Гришко//dw-world.de