Сакун Л.М., Максименко К.С.

Кременчуцький державний університет імені М. Остроградського

Практика мінімізації кредитного ризику банків

У міжнародній практиці дослідження ризиків в банківській діяльності та способів їх зменшення займає одне з найважливіших місць в управлінні банком. В умовах розбудови ринкової економіки в Україні, актуальними стали пошуки ефективних методів контролю, оцінювання та моніторингу ризиків на ринку банківських послуг.

Особливість банківської діяльності полягає в тому, що банк одночасно здійснює пасивні та активні операції, і тому існує можливість ризику незбалансованої ліквідності, тобто неможливості банком виконувати зобов'язання внаслідок надмірної кількості високоліквідних активів. Оскільки банки залучають і працюють з чужими коштами, то проблема зменшення ризиків є досить актуальною в банківському бізнесі, адже це довіра клієнта, репутація установи та як результат діяльності прибуток і ресурсна база.

Надзвичайно гострою для вітчизняних банків залишається проблема неповернення та несвоєчасного повернення кредитних вкладень, в тому числі довгострокових. Кожна установа банку розробляє власну схему оцінки кредитоспроможності як потенційного, так і реального позичальника кредиту при прийнятті рішення про доцільність кредитування та при здійсненні іпотечного моніторингу.

Розглянемо практику мінімізації кредитного ризику в Олександрійському відділенні КБ «Приватбанк». Основними напрямками цієї діяльності є:

Оцінка кредитоспроможності позичальника. Враховуючи те, що Національний банк України запропонував ряд показників для оцінки фінансового стану позичальника без певних нормативних значень, застосування їх для об’єктивної оцінки кредитного ризику майбутнього кредиту не є корисним. Деякі з банків опрацювали запропоновану НБУ методику, змінивши її і наблизивши до реального життя.

Працівники кредитного відділу КБ «Приватбанк» велику увагу приділяють оцінці звіту про фінансові результати підприємства. Майже повністю обмежується видача кредитів підприємствам, що в звітному році отримали збитки.

Нормування. Такий метод застосовується у разі невірного розрахунку позичальником суми необхідного йому кредиту. Кредитний інспектор перевіряє документи, що стосуються кредитованого заходу, проводить аналіз техніко-економічного обґрунтування. Надлишковість кредитних коштів визначається методом підрахування витрат.

Лімітування. Основна і найпоширеніша форма лімітування - це встановлення банком ліміту по кредитній лінії, коли кредитний ризик мінімізується через кількісне обмеження. Олександрійське відділення КБ „Приватбанк” теж практикує таку форму кредитування як відкриття кредитних ліній. Але роль ліміту, встановленого філіалом, в мінімізації кредитного ризику майже зводиться до нуля. Кредитні лінії відкриваються на короткі строки і передбачають погашення основної суми боргу за один раз в кінці строку дії кредитного договору. Тобто характер надання такої форми кредиту мало чим відрізняється від простого кредитування (не вимагається періодичне погашення суми боргу по частинам).

Диверсифікація кредитного портфеля. Диверсифікація покликана мінімізувати кредитний ризик в масштабі всього кредитного портфеля. Але аналіз структури кредитного портфеля Олександрійського відділення КБ „Приватбанк” довів, що значну питому вагу займають кредити в сферу торгівлі. Майже відсутнє кредитування виробництва. Тому, коли торгові підприємства мають ускладнення в своїй роботі, це автоматично погіршує стан портфелю банку. Що стосується диверсифікації кредитного портфеля за строками, то відділення надає тільки короткострокові позички.

Забезпечення. Забезпечення кредиту ще називають останньою лінією оборони для банку. В науковій літературі про банківську діяльність акцент робиться на тому, що рішення про надання кредиту повинно завжди базуватися на привабливості проекту, що фінансується, а не на привабливості забезпечення. Щоб видача кредиту не перетворилася на обмін кредитних коштів на забезпечення, питання про останнє повинно вирішуватися вже після того, як кредитна угода була визначена як прийнятна для банку. Для мінімізації кредитного ризику в процесі кредитування КБ «Приватбанк» використовує забезпечення наданих позичок двох видів: застава; порука. Так у 75 % випадків прийняття забезпечення у вигляді застави позичальника та майнової поруки кредит надавався на суму, що складала не більше 60 % забезпечення.

Страхування. Олександрійське відділення КБ «Приватбанк» опосередковано використовує послуги страхових компаній лише з приводу страхування заставленого майна. Як правило, страховий поліс вимагається при передачі позичальником у заставу предмету іпотеки. Майно має бути застраховане за рахунок заставодавця у повному обсязі на користь банку на весь термін дії договору застави. При настанні страхового випадку (загибелі заставленого майна) банківська установа матиме переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

Створення страхових резервів на покриття можливих збитків за кредитними операціями. Резерв формується відповідно до загальної суми позик, класифікованих за ступенем ризику та зважених на коефіцієнти ризику. У Олександрійському відділенні КБ «Приватбанк» щоквартально уточнюється загальний обсяг резерву відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику, яка склалася станом на останній робочий день звітного кварталу. Для розрахунку обсягів резервів, що підлягають створенню в наступному кварталі, кредитною комісією Олександрійського відділення КБ «Приватбанк» здійснюється оцінка кредитного портфелю.

Оцінка кредитних ризиків здійснюється з урахуванням таких двох критеріїв:

· оцінка фінансового стану позичальника;

· погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника банк враховує показники його діяльності. Оцінка показників проводиться за бальною системою. Сума набраних балів визначає належність позичальника до певного класу (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл позичальників по класах відповідно до суми набраних балів

(методика Олександрійського відділення КБ „Приватбанк”)

Клас	А	Б	В	Г	Д
Для юридичних осіб	Не менш як 6 балів	Не менш як 5 балів	Не менш як 4 бали	Не менш як 2 бали	Менш як 2 бали
Для фізичних осіб	Не менш як 6 балів	Не менш як 4 бали	Не менш як 2 бали	Не менш як 1 бал	Менш як 1 бал
Для банківських установ	Не менш як 10 балів	Не менш як 8 балів	Не менш як 6 балів	Не менш як 4 бали	Менш як 4 бали

Ранжування класів від А до Д відповідає характеристикам фінансового стану позичальників від найкращої до найгіршої.

При оцінці кредитів юридичних осіб бали надаються за параметрами:

·- Забезпечення ( застава - 4, порука - 3, бланковий - 0);

·- Наявність прибутку чи збитку за звітній період (прибуток - 1,збиток - -1);

·- Клієнт банку чи ні (так - 2, ні - -2);

·- Виконання зобов'язань позичальником в минулому (за кожне належне виконання - 1, за кожне неналежне виконання - -1);

·- Ефективність управління позичальника (добра - 1, погана - -1);

·- Дотримання фінансових показників: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт автономності, коефіцієнт маневреності власних коштів із нормативними значеннями, запропонованими НБУ (дотримання всіх показників - 2, трьох - 1.5, двох - 1, одного - 0.5, недотримання жодного - 0);

·- Ринкова позиція позичальника (добра -2 , погана - 0).

При оцінці кредитів фізичних осіб бали надаються за параметрами :

·- Забезпечення (застава - 4, порука - 2, без забезпечення - 0);

·- Прибуток чи матеріальний стан позичальника відносно суми кредиту (високий - 4, середній - 2, низький - 0);

·- Контакт з банком (постійний-3, тісний-2, по необхідності-1, відсутній-0);

·- Соціальна стабільність клієнта (висока - 2, середня - 1, низька - 0).

Після підрахунку суми балів по кожній позичці та визначення характеру погашення кредиту позичальником згідно Положення НБУ кожний кредит відноситься до певної групи ризику. Подальший розрахунок здійснюється за допомогою встановлених НБУ норм відрахування.

Як видно, методика оцінки кредитного портфеля установами КБ «Приватбанк» є досить простою. Недоліком її можна назвати абстрактність окремих показників та критеріїв їх визначення. Наприклад, яке співвідношення матеріального стану позичальника та суми кредиту слід вважати низьким або середнім, як визначити ринкову позицію позичальника. Досить малу вагу при розрахунках отримує критерій "прибутковість-збитковість". Дана методика є характерним прикладом адаптації банком оціночних критеріїв до практичного застосування.

Запроваджені Олександрійським відділенням КБ «Приватбанк» заходи цілком відповідають принципам економічної доцільності та своєчасності для зменшення ймовірності виникнення проблемних кредитів і позитивного впливу на якість кредитного портфеля в розрізі іпотечних відносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дмитренко М.Г., Потлатюк B.C. Кредитування і контроль: Навчально-методичний посібник (у схемах і коментарях). - Кондор, 2005. - 296 с.

2. Кредитування і контроль: Навч. посібник / Смовженко Т.С., Коцовська P.P., Крупський В.М., Хім'як B.C. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 135 с.