Економічні науки/Маркетинг і менеджмент.

Аракелова І.О.

Донецький державний університет управління, асистент

Корегування тенденцій регулювання сфери послуг в умовах світової фінансової кризи.

Умови тимчасового спаду економічних показників і напруженої політичної обстановки в країні фактично усунули державу від управління економікою, процеси приватизації і реприватизації, відсунули його дію на економічну діяльність практично у всіх галузях і сферах національного господарства. Ситуація, що склалася в економіці країни, досить повно виявляється в стані управління сферою послуг регіонів. Як комплекс галузей, безпосередньо пов'язаних з рівнем життя, благополуччям населення, соціальним розвитком території, сфера послуг особливо гостро відчуває необхідність участі суспільства в особі держави в створенні сприятливих умов виробництва послуг і функціонування ринку послуг, незалежно від їх вигляду і характеру споживання. З іншого боку, стає усе більш важливим усунення на основі державного регулювання найбільш явних недоліків необмеженого ринку. Вирішення подібного роду завдань вимагає відповідного теоретичного і методичного забезпечення державного регулювання сфери послуг з врахуванням її специфіки і особливостей конкретного регіону.

В зв'язку з цим вибір форм і методів, розробка організаційного механізму державного регулювання розвитку сфери послуг, цілісного по своїй суті і принципам побудови, набуває особливої актуальності і значущості.

Теоретично виділяється два напрями регулювання сфери послуг: державне і міждержавне.

Найбільш важливі заходи регулювання направлені на підтримку і дотування обслуговування в національних сферах, таких, як медицина, освіта і інші важливі галузі послуг, на захист внутрішнього ринку послуг від іноземних конкурентів і стимулювання експорту послуг.

У основі заходів регулювання внутрішнього ринку послуг лежать в першу чергу політичні, економічні і соціальні інтереси країни: зайнятість місцевої робочої сили, підтримка місцевих підприємців в ключових сферах послуг, облік інтересів національної оборони, стимулювання зростання внутрішніх капіталовкладень, збереження національних культурних цінностей і інше.

Держава може розробляти спеціальні заходи регулювання окремих галузей послуг: по-перше, законодавче регулювання національних сфер послуг, по-друге, пряме обмеження або заборона на імпорт певних послуг, по-третє, встановлення певних рамок для діяльності іноземних компаній на внутрішньому ринку послуг.

У міждержавному регулюванні ринку послуг виділяють два напрями:

-розробка угод в рамках міжнародних організацій широкого профілю;

-розробка угод в рамках спеціалізованих міжурядових організацій.

Зміни, що відбуваються, в галузях сфери послуг відбиваються на інших галузях суспільного виробництва, на економіці країни в цілому, а також на умовах життя населення, різних його соціально-економічних групах. Складні умови нестабільності в ринковій економіці роблять істотний вплив на розвиток споживчого ринку послуг і розвитку сфери послуг в цілому. Зміни, що відбуваються в цій сфері, зв'язані, перш за все, з подальшою лібералізацією сфери послуг.

Необхідно є зниження ціни і тарифи на життєво-важливі види послуг (побутового характеру, медичного, послуги в області освіти, комунальні послуги, пасажирсько-транспортні). Проведення маркетингових досліджень в області вивчення ринку послуг дозволяє удосконалити дану сферу, як на вітчизняному так і на зарубіжних ринках послуг.

Поважно підвищити якість нового вигляду послуг, удосконалити технологію їх надання, ідеалізація організації статистичного спостереження за послугами, має бути направлена на здобуття конкретної інформації про сферу послуг в цілому і про окремі показники, які відображають міру задоволеності потреб суспільства в соціально-економічних умовах, що склалися, а так само долю сфери послуг в створенні валового внутрішнього продукту.

Визначальним чинником забезпечення раціональності, тобто доцільності, обгрунтованості, результативності і ефективності державного управління виступає соціальність – насиченість, державного управління суспільними запитами і чеканнями.

Високі вимоги висуває суспільство перед державним управлінням з точки зору рівня його демократичності. Причому, в самому розумінні демократичності вимальовувалися два аспекти. Перший визначає демократичність масовістю і дієвістю участі населення у виробленні, прийнятті і реалізації державно-управлінських рішень. Другою пов'язує управління з державною владою, що забезпечує і гарантує практичну реалізацію державно-управлінських рішень. Управління без опори на владу, без її введення в управлінські процеси є уявним, примарним, створює незрідка видимість діяльності.

Але все це може тоді створити сприятливий і раціональний спосіб життя, коли буде зведено в цілісну, динамічну, гармонійну систему. Не дивлячись на те, що є природні взаємозв'язки між всіма явищами і процесами, належну системність, розвиток, продуктивність і економічність суспільного життя додає управління. Тому що, лише і виключно воно володіє єдністю таких здібностей, як цілеспрямованість, організація і регуляція.

Аналіз сучасного стану ринку послуг показав різко збільшену роль галузі в житті суспільства. Рівень розвитку сфери сервісу надає значний вплив на соціальну і економічну ситуацію в нашій країні. Соціальна значущість, його потенційні можливості і ненасичений ринок, гнучкість і виживаність в складних умовах, прибутковість - далеко не повний перелік позитивних властивостей, на підставі яких органи влади повинні звернути особливу увагу на розвиток цього ринку послуг. Локальність ринку, необхідність крупних інвестицій, прямий вплив на якість життя населення підвідомчої території визначає особливий інтерес до нього з боку органів місцевого самоврядування.