Криклій В.А.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Періодизація становлення національних систем пенсійного забезпечення західних країн

Поява та розвиток інституту пенсійного забезпечення тісно пов’язана зі становленням та зміною суспільно-економічних устроїв, а тому повинна розглядатися в контексті історичного становлення західної економіки.

В сучасних умовах функціонування національних систем пенсійного забезпечення актуальною проблемою є проведення аналізу закордонного досвіду та особливостей його минулого і сучасного.

Разом з тим, незважаючи на довготривалі дискусії сьогодні серед вітчизняних і закордонних учених немає єдиної думки щодо періодизації становлення і розвитку національних систем пенсійного забезпечення західних країн.

Окремі вчені [2; 8], проводячи ділення за ознакою охоплення населення системами соціального захисту та пенсійного забезпечення в контексті історичного становлення західних економік, виділяють наступні три етапи:

1 – становлення (з 80-х років XIX століття до кінця 20-х років XX століття);

2 – розвиток (кінець 20-х - початок 60-х років XX століття);

3 – сучасний (з кінця 60-х років - до кінця XX століття).

Кожен з цих етапів дослідники відрізняють певним характером громадських стосунків, рівнем розвитку виробництва, станом економіки і рівнем розвитку теорії соціального захисту та пенсійного забезпечення.

В свою чергу, французький учений Н. Рише [7], хоча також виділяє три етапи розвитку західних національних систем соціального захисту працівників, але встановлює їх в декілька інших часових рамках, ніж інші дослідники [2; 8]:

1 етап – поява соціальних гарантій – охоплює всю епоху капіталістичних стосунків до кінця другої світової війни. Він характеризується неповним охопленням непрацюючих членів суспільства і трудящих основними формами соціальних гарантій. Характерним для цього етапу були добродійність та взаємодопомога.

2 етап - охоплює період 50-80-х років XX століття. Цей етап характеризується розповсюдженням різних форм соціального захисту усього населення провідних країн світу. Основними формами стають – соціальне страхування і забезпечення, яке здійснюється у рамках держави. Формування нової системи в основному припадає на час економічного підйому.

3 етап – перехідний (90-ті роки XX століття) – відбувається в обстановці зниження темпів економічного зростання, характеризується зближенням форм і методів соціального захисту і допомоги в різних країнах.

Разом з тим, як ці вище наведені, так і інші запропоновані вченими підходи до періодизації та визначенню етапів розвитку та становлення пенсійних систем західних країн, на наш погляд, не в повній мірі враховують деякі важливі соціально-економічні чинники, зокрема, такі як:

- поява прообразу пенсійної системи ще в епоху феодальних стосунків (наприклад, Судебник Івана IV (1589 р.), соборне укладання 1649 р. тощо);

- революція (1917 р.) в Росії;

- економічна криза 1929-1933 рр.,

- наслідки першої та другої світових війн;

- розпад СРСР (1991 р.);

- наслідки економічних криз 1998 р. та 2004 р.;

- світова фінансова криза, яка почалась у 2007-2008 рр., які в свою чергу призводили до скорочення обсягів промислового виробництва, зменшення обсягів реальних коштів державних бюджетів, призначених для соціального захисту та пенсійного забезпечення населення тощо.

Тому, враховуючи вищевикладене, з нашої точки зору, доцільно виділити наступні періоди становлення пенсійної системи західних країн:

1 етап – епоха феодальних та початку капіталістичних стосунків, - поява “прообразу” пенсійної системи та соціального забезпечення.

2 етап – кінець XIX століття –20 роки XX століття – становлення західних систем пенсійного забепечення, розробка соціального законодавства, формування перших систем соціального страхування і охорони праці.

3 етап – початок 30-х років – середина 40-х років XX століття – негативні наслідки економічної кризи та другої світової війни, неповне охоплення непрацюючих членів суспільства і трудящих основними формами соціальних гарантій.

4 етап – охоплює кінець 40-х–70-х років ХХ століття – економічний підйом розповсюдження різних форм соціального захисту усього населення провідних країн світу.

5 етап – 80-ті роки – кінець 90-х років ХХ століття – зниження темпів економічного зростання та, як наслідок, - соціального захисту та пенсійного забезпечення, а також збільшення форм і методів соціального захисту і пенсійного забезпечення в різних країнах. Розпад соціалістичного табору (1991 р.). Економічна криза 1998 р.

6 етап – початок ХХІ століття – 2008 рік – підвищення темпів економічного зростання різних країн, а також розвиток форм і методів соціального захисту і пенсійного забезпечення населення. Підвищення вимог промислового виробництва до працівників і, відповідно, - працівників до умов і охорони праці, рівня методичного і реабілітаційного обслуговування, і як наслідок, стійке зростання витрат на соціальні програми. Істотне вдосконалення пенсійного законодавства та підвищення рівня державного пенсійного забезпечення.

7 етап – з 2007 року по теперішній час – зниження темпів економічного зростання, скорочення реальних витрат на соціальну допомогу та пенсійне забезпечення населення.

Не претендуючи на остаточний варіант виділення етапів становлення системи пенсійного забезпечення в західних країнах, слід зазначити, що, з нашої точки зору, продовження досліджень досвіду, етапів та тенденцій кожного історичного періоду в контексті економічного розвитку провідних країн світу, дає можливість застосовувати цей багаторічний досвід з його проблемами та здобутками як в Україні, так і в інших країнах світу.

Література:

1. Антюшина Н., Сильвестров С. От общего рынка к социальной Европе. Человек и труд. № 1. 1998. с. 30-33.

2. Басов Василий Владимирович. Негосударственные пенсионные фонды как институт социальной защиты населения: Дис. … канд. экон. наук: 08.00.01: Н.Новгород, 2000, 179 с.

3. Зубченко Л. Пенсионная система Франции: состояние и перспективы реформирования. Вопросы экономики. 1995. № 9 - с.56-63.

4. Ламперт X. Социальная рыночная экономика. Германский путь. М. Дело. 1993.224 с.

5. Либман Г., Преснякова Л. «Шведская модель» социальной политики. Российский экономический журнал. М. 1993. № 8. с. 88-95.

6. Малютина Н.Н. Развитие системы пенсионного обеспечения в зарубежных странах. Труд за рубежом. М. 1995. - № 3.- с. - 104.

7. Рише Н. Европейское социальное пространство: проблемы реформирования. // Вопросы экономики. - 1990, № 11, с. 42.

8. Роик В.Д. Социальная защита работников и процесс рисков. Издательство Черноголовка, 1994, стр.45.

9. Чейре Э. Частная система социального обеспечения: опыт чилийских экономических реформ. М. Дело. 1992. 174 с.