Економіка/3 Фінансові відносини

Голишевська Л.В., Шаповалов О.О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

МИТО – ТАРИФНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Мито - це непрямий податок на споживання, який стягується з товарів, що переміщуються через митний кордон України. Платниками мита є юридичні та фізичні особи. В Україні існує два основні види мита: ввізне та вивізне. Особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне. За способом нарахування розрізняють такі види мита: адвалерне, спецефічне та комбіноване.

Митна вартість = фактурна вартість + брокерські послуги + комісійні послуги. Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу [5, с. 95].

Митна політика держави супроводжується Митним кодексо України та Законом «Про Митний тариф України».

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту пра та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи [5, с. 1].

Він налічує 21 розділ, 68 глав і 432 статті. Був прийнятий від 11 липня 2002 року.

Декларація митної вартості - заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим [5, с. 2].

Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

8) гласності та прозорості [5, с. 8].

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України [5, с. 11].

Митні органи зобов'язані інформувати заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро; предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами на митну територію України під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення; предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну; товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку; предмети, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами митної території України на користь резидента, у разі підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні; предмети, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на змаганнях, конкурсах, фестивалях за межами митної території України, за умови документального підтвердження факту нагородження; товари, що були попередньо вивезені (переслані) громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації; товари, що у порядку, передбаченому законодавством України, ввозяться (пересилаються) на митну територію України працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних установ України, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні й повертаються в Україну після завершення цього відрядження – не підлягають оподаткуванню.

Не сплачується також податок за 2 літри вина та 1 літр міцних алкогольних напоїв; 200 цигарок або 50 сигар, або 250 грамів тютюну, або набір таких виробів загальною вагою не більше 250 грамів [5, с. 97 - 98].

Таблиця 1

Митний тариф України: Група 11 «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості; солод; крохмаль-інулін; пшенична клейковина»*

Код	Назва	Ставки мита
		преференційна	пільгова	повна
1107	Солод, обсмажений або необсмажений
1107 10	не обсмажений
	з пшениці
1107 10 11 00	у вигляді борошна		30%, але не менше 0,1 євро за 1 кг	30%, але не менше 0,1 євро за 1 кг
1107 10 19 00	інший		30%, але не менше 0,1 євро за 1 кг	30%, але не менше 0,1 євро за 1 кг
	інший солод
1107 10 91 00	у вигляді борошна		30%, але не менше 0,1 євро за 1 кг	30%, але не менше 0,1 євро за 1 кг
1107 10 99 00	інший		30%	30%
1107 20 00 00	обсмажений		30%	30%
1108	Крохмаль; інулін
	Крохмаль; інулін
1108 11 00 00	пшеничний		0,1 євро за 1 кг	0,1 євро за 1 кг
1108 12 00 00	кукурудзяний		15%	15%
1108 13 00 00	картопляний		0,1 євро за кг	0,1 євро за кг
1108 14 00 00	маніоковий		0,1 євро за кг	0,1 євро за кг

* Коваль А.Н. Податки та податкова система. – Київ: 2007 с. 325

Тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів. Пільги надаються дипломатичним кур`єрам, представникам іноземних держав [5, с.131].

Додаткове мито (13%) на товари некритичного імпорту було запропоновано на початку березня на півроку Законом від 04.02. 2009 р. № 923-VI «Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв`язку із світовою фінансовою кризою». Однак через два тижні Кабмін скасував надбавку на всі товари, крім автомобілів і холодильного обладнання. До цього мито на холодильники становило 5-10%, а з урахуванням нової ставки зросло до 18-23%. Згодом рішення КСУ від 23.06.2009 р. №15-рп/2009 були були визнанні не конституційними [1, с.57].

Отже, мито має дві цілі поповнення бюджету та захист власного виробника. По-перше, для того щоб захистити власного виробника потрібно піднімати ввізне мито. По-друге, захищати споживача від неякісного продукту.

Література

1. В. Мосечук Конституційний Суд відновив 13% мито на весь некритичний імпорт! – Податкове планування №9 (107) вересень 2009. – с. 57-58

2. В. Данченко Методи обчислення митної вартості. – Податкове планування №8 (94) серпень 2008. – с. 52-61

3. В. Данченко Оподаткування товарівс у митному режимі «тимчасове ввезення» за умови членства України в СОТ. – Податкове планування №3 (89) березень 2008. – с. 20-29

4. П. Верещагін Митна справа для підприємців-початківців. – Податкове планування №7 (93) липень 2008. – с. 52-56

5.Митний кодекс Укрнаїни від 11 липня 2002 року N 92-IV

6. Про Митний тариф України закон України від 05.04.2001р. №2371-ІІІ