Економічні науки/10. Економіка підприємства
 

Аспирант Вертіль С.П.

Європейський університет, Україна

Джерела фінансування енергозбереження промислових підприємств

На сучасному етапі розвитку національна економіка України переживає досить важкі часи і функціонує в умовах обмежених обігових коштів підприємств і банківських кредитів. Енергетична сфера(сфера енергозбереження) не є виключенням і потребує негайних фінансових вливань. Розробка нових програм і заходів щодо механізмів енергозбереження з кожним роком стають все більш невідкладними. Більшість промислових підприємств мають обмеженість власних фінансових ресурсів, тому проблема джерел фінансування енергозбереження в промисловості набуває пріоритетного значення.

Спочатку розглянемо які ж основні фінансові джерела можуть бути застосовані при фінансуванні енергозберігаючих заходів на промислових підприємствах.

Перш за все існує Державний фонд енергозбереження, формується за рахунок коштів, отриманих у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, частини зборів за використання природних ресурсів, кошти від видачі дозволів з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів тощо. [1]

Другим джерелом фінансування енергозбереження є власні кошти підприємств, отримані з прибутку. Але це джерело фінансування є наймеш можливим, тому що в даний момент існує брак цих коштів і фінансування за власний рахунок може собі дозволити досить мало підприємств.

Поряд з власними коштами потрібно розглядати і позикові кошти. Перш за все це банківські кредити. Це джерело фінансування є одним з найрозповсюдженіших, адже банківська сфера є досить розвинутою. Але поряд з тим, економічна криза сильно «вдарила» по кредитним установам і банкам і можливість взяти банківські кредити стала досить жорсткою.

Четвертим джерелом фінансування енергозбереження є внутрішні та зовнішні інвестиційні ресурси, залучення яких має бути одним з найпріорітетніших напрямів механізму енергозбереження в державі.

Розглянувши основні джерела фінансування енергозбереження в Україні, потрібно звернутися до іноземного досвіду у цій сфері.

Проаналізувавши закордонний досвід застосування механізмів фінансування заходів з енергозбереження та енергоефективності можна зробити такі висновки:

1) для заохочення енергозбереження або для боротьби з неефективним чи надмірним споживанням енергії використовуються різні схеми оподаткування, які підвищують відносну вартість спожитих енергоресурсів або зменшують відносну вартість застосування нових технологій.

2) фінансові стимули використовуються для заохочення реалізації політики енергозбереження шляхом підвищення економічної привабливості відповідних інвестицій та закупівель, або зниження експлуатаційних витрат. Джерелами пільгових кредитів або субсидій є кошти, які надійшли від запроваджених податків і зборів.

3) фінансові стимули використовуються в комплексних програмах, які поєднують інтереси державних установ, населення та підприємницьких кіл, і виконують функцію розподілу доходів з урахуванням рівня ефективності використання енергоресурсів. [2]

Також до вищеназваного можна запропонувати ряд інших можливих механізмів фінансування. Як одне із джерел фінансування можуть розглядатись витрати на паливо та енергію у структурі загальних матеріальних витрат на виробництво промислової продукції, складова яких протягом останніх років зросла втричі. Для цього необхідно передбачити створення фондів енергозбереження на підприємствах, наповнення яких здійснювати на основі пільгового оподаткування приросту прибутку підприємств, отриманого внаслідок ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Такий підхід є цілком ринковим, оскільки не зменшує базовий рівень надходжень до державного бюджету, а навпаки – стимулює їх зростання. [3]

Необхідно запровадити економічний механізм енергозбереження, який на відміну від простої зацікавленості виробника у зниженні енергозатратності виробництва через зменшення собівартості продукції, мав би чітко визначений стимулюючий характер, з використанням для фінансування заходів з енергозбереження коштів, заощаджених внаслідок підвищення енергоефективності виробництва. Це дозволить підвищити енергоефективність у виробничій сфері прискореними темпами. [3]

У бюджетній сфері необхідно на практиці реалізувати механізм фінансування заходів з енергозбереження, який передбачає використання з цією метою коштів, заощаджених унаслідок запровадження заходів з енергозбереження. [3]

Необхідно активізувати інвестиційний попит на ринку енергоефективності шляхом залучення додаткових інвестиційних чи власних коштів суб'єктів підприємницької діяльності до лізингової діяльності. У цьому випадку об'єктом лізингових операцій стає будь-яке нерухоме і рухоме енергоефективне обладнання та устаткування, що може бути віднесене до основних фондів. [3]

У рамках адаптації законодавства України до європейського доцільно також передбачити стимулювання інвестицій у сферу енергозбереження та впровадження механізмів фінансування заходів з енергозбереження (введення податкових пільг, перфоманс-контрактних операцій, договорів енергоефективного підряду), створення цільових фондів для фінансування енергозберігаючих заходів тощо. [3]

Слід посилити роль постачальників паливно-енергетичних ресурсів щодо реалізації енергозберігаючих заходів, передбачивши також виконання ними перфоманс-контракту щодо запровадження енергозберігаючих проектів у споживачів як частину їхніх основних завдань. Це компенсує постачальникам втрати частини ринку через запровадження заходів енергозбереження. [3]

З огляду на досить швидку окупність енергозберігаючих заходів, необхідно також запровадити фінансування інвестиційних проектів з енергозбереження на основі кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткових ставок за рахунок коштів державного бюджету.

Запропоновані механізми дозволять, в основному, забезпечити джерелами фінансування енергозберігаючі заходи на перших етапах їх реалізації. З поліпшенням інвестиційного клімату в державі в цих обсягах фінансування поступово зростатиме питома вага банківського кредитування.

Література:

1. Закон України «Про енергозбереження» із змінами, внесеними згідно із Законом N 1026-V( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34

2. Офіційний сайт Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club» http://qclub.org.ua

3. Проект енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу / А.К.Шидловський та ін. // Электронный журнал "ЭСКО". – 2005. – № 11. – С. 242.