Економічні науки/2. Фінанси і банківська справа

Вдовиченко А.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Основні напрямки регулювання кредитних ризиків в Україні.

Особливе місце в банківському бізнесі посідає кредитний ризик. Ідеться про невпевненість банку в тому, що позичальник буде спроможним і збереже намір виконати свої зобов'язання згідно з умовами угоди, інакше кажучи — про імовірність збитків у результаті кредитної діяльності.

Сучасна ситуація управління кредитним ризиком комерційними банками України характеризується застосуванням окремих методів його мінімізації, але велика питома вага проблемних кредитів у загальному обсязі доводить недооцінку деяких факторів на практиці, що і призвело до формування численних фінансових проблем, які і досі мають значний вплив на банківську систему України. [1]

Управління кредитним ризиком — важлива складова стратегії і тактики розвитку будь-якої фінансово-кредитної установи. Для українських банків ця діяльність набуває особливого значення, оскільки їхні кредитні портфелі почасти характеризуються високим рівнем простроченої, пролонгованої і безнадійної заборгованості, надмірною концентрацією кредитного ризику.

Щоб управління кредитним ризиком здійснювалось ефективно потрібно зацікавити як і самі банки, так і державу в особі спеціальних органів (передусім — центрального банку), уповноважених регулювати діяльність банків і наглядати за ними.

Більшість комерційних банків України до недавнього часу при оцінці кредитного ризику враховували лише одне з можливих його джерел – фінансові можливості позичальника. Практика показала, що дуже багато позичальників не повертають кредити не тому, що не мають можливості, а тому що не бажають цього робити. В цьому випадку банк вимушений подавати до суду і може зіткнутися з проблемою недосконалості укладення кредитної угоди. Це стосується всіх угод укладених під час кредитування. Це показує, що при оцінці кредитного ризику конче необхідно враховувати юридичний ризик.

Особливу увагу слід приділяти впливу на кредитний ризик в ситуацій виникнення форс-мажорних обставин. Також при кредитуванні слід враховувати, що в чистому вигляді ризики не зустрічаються, вони накопичуються та корелюють між собою, утворюючи системний ризик.

При формуванні і вдосконаленні банківської системи України обов’язковою умовою повинно бути використання світового досвіду. Звичайно, банки розвинутих країн працюють в інших економічних умовах, але їх методи роботи можуть бути адаптовані до застосування і в нашій країні.

Вітчизняний банківський сектор реформується в умовах трансформації

економіки. Однією з найважливіших складових цього процесу є створення ефективної системи банківського регулювання та нагляду. Для України вона має особливе значення з огляду на такі фактори:

■ нестабільний характер економіки перехідного періоду і кризовий стан державних фінансів;

■ незавершеність процесу ринкової трансформації банківського сектора та недостатній досвід комерційної діяльності банків;

■ ризиковану практику банківської діяльності і недостатній рівень банківського капіталу та резервів для покриття ризиків.

Україна має шанс створити досконалу систему банківського регулювання і нагляду, скориставшись досвідом країн, які йшли до цього десятирічними системами, а вже потім — системами банківського регулювання і нагляду. У нас ці процеси відбуваються паралельно, що, безумовно, ускладнює справу. Та водночас Україна має деякі переваги. Вона може (і повинна) скористатися накопиченим світовим досвідом у сфері банківського регулювання і нагляду. Крім того, згідно із Законом "Про банки і банківську діяльність" функцію банківського регулювання та нагляду в нашій країні покладено на НБУ.

Ще один метод мінімізації кредитного ризику, який використовується банками та вимагає достовірної інформації про позичальника – це страхування кредитних ризиків, яким в основному займаються спеціалізовані страхові компанії. Прийняття кредитного ризику головним чином пов’язане з формуванням бази даних про фінансовий стан потенційних клієнтів. Постачальниками такої інформації є банки. [5]

Висновки: Фінансова-кредитна система Україна є все ще слабкою, отже зростає об’єктивна потреба її зміцнення і активізації.

Задачею українських банків є використання світового досвіду, що вже набутий розвинутими країнами. По-перше, він вже і є перевірений на практиці; по-друге, дозволить зекономити кошти і час для банківської системи; по-третє, він може виступити базисом для сучасних розробок вітчизняних фахівців.

Література

1.Павлюк С.М. Кредитні ризики та управління ними//Фінанси України. – 2008. - №11. – С.105-111.

2.Чехова І.В. Управління ризиками в банківській діяльності//Держава та регіони. Серія “Економіка та підприємництво”. – 2007. - №6. – С.312-314.

3.Пернарівський О. Аналіз, оцінка та способи зниження банківських ризиків//Вісник НБУ. – 2006. - №4. – С.44-45.

4.Гайдай Т.Є. Державний вплив а мінімізацію кредитних ризиків банківських установ//Менеджер. - 2008 . - №2. – С.92-96.

5.Кудрявцев П.М. Управління кредитними ризиками комерційного банку//Держава та регіони. Серія “Економіка та підприємництво”. – 2009. - №2. – С.321-325.