Економічні науки/5.Управління трудовими ресурсами

Викладач, Сьомченко В.В.

Запорізький національний університет, Україна

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СТИМУЛЮВАННЯ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Необхідність поглибленого дослідження ефективності використання трудових ресурсів за окремими видами економічної діяльності актуалізується у зв’язку із структурною трансформацією і технічною модернізацією економіки; забезпеченням повної продуктивної зайнятості економічно активного населення гідною працею; вдосконаленням соціально-трудових відносин.

Важливою галуззю економіки, сферою прикладання праці в Україні є харчова промисловість. Проте існуючий механізм управління нею та діючі інформаційні системи на підприємствах харчової промисловості є недостатньо ефективними, оскільки не відповідають цілям інноваційного розвитку і прогресивним моделям стимулювання високопродуктивної праці. Актуальність вирішення, гострота і складність цих проблем обумовлюють необхідність вдосконалення механізму стимулювання на підприємствах харчової промисловості.

Теоретичні проблеми зайнятості та ефективності використання трудових ресурсів як важливої складової ефективності економіки знайшли відображення у працях відомих українських вчених: О.І.Амоші, О.Ю.Амосова, С.І.Бандура, О.А.Богуцького, П.П.Борщевського, В.М.Гейця, В.І.Герасимчука, О.А.Грішно-вої, І.Ф.Гнибіденка, Б.М.Данилишина, Л.В.Дейнеко, М.І.Долішнього, Т.А.Зая-ць, Є.П.Качана, А.М.Колота, І.С.Кравченко, Ю.М.Краснова, Г.І.Купалової, В.І.Куценко, Е.М.Лібанової, В.М.Новікова, О.Ф.Новікової, В.В.Онікієнка, І.Л.Петрової, С.І.Пирожкова, Л.Г.Чернюк, А.А.Чухна, Л.С.Шевченко, а також російських вчених Г.С.Струміліна, Р.П.Колосової, О.І.Рофе, Р.А.Яковлева та інших.

Глибокі основоположні дослідження проблем використання робочої сили, розвитку людського капіталу, організації та оплати праці пов’язані з іменами таких зарубіжних вчених, як Г.Беккер, Д.Кларк, Л.Керг, Дж.Р.Кемпбелл, К.Маркс, А.Маслоу, А.Маршалл, П.Мюллер, П.Нойман, У.Петті, Д.Рікардо, Ф.Тейлор, Л.Туроу, Г.Форд, Р.Шторм, Т.Шульц та інші.

Відмічаючи основоположний внесок цих вчених у вирішення теоретико-методологічних проблем зайнятості, слід зазначити, що численні питання методології і методики визначення ефективності використання трудових ресурсів на мікро-, мезо- і макрорівнях досліджені недостатньо і не дістали належного висвітлення в науковій літературі. Так, методологічного обґрунтування потребують підходи щодо сутності, критеріїв та показників ефективності використання робочої сили на різних рівнях організації виробництва. Недостатньо відображені такі важливі аспекти зайнятості, як гідна праця, продуктивна праця, ефективна праця, рентабельна праця. Виникла нагальна потреба в прогнозуванні основних складових ефективності праці й розробки стратегічних напрямів підвищення ефективності використання трудових ресурсів в харчовій промисловості України на основі інновацій та створення умов для реалізації трудового потенціалу.

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів є однією з провідних серед промислової діяльності України. Її частка за обсягами виробленої продукції становить майже 20%, а за чисельністю зайнятих найманих працівників –13%, що свідчить про більш високий рівень продуктивності праці, ніж у промисловості загалом.

Трудові ресурси – капіталомісткий товар, а тому вирішувати проблему розвитку, оновлення, удосконалення виробництва слід шляхом збільшення інвестицій в людський капітал. Відповідно до статистичних спостережень, за останній період зростають витрати підприємств харчової промисловості на робочу силу, а саме: на оплату праці, на не грошові форми винагороди, на професійне навчання. Проте інші види інвестицій не зазнають суттєвих змін.

Одним з найважливіших чинників підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості є вдосконалення механізму стимулю-вання. Хоча загальний фонд оплати праці у харчовій промисловості України має стійку тенденцію до збільшення (у 2008 році на 22,1% до попереднього року), середня заробітна плата одного штатного працівника порівняно з середньою по промисловості становила 83,9%. Головними причинами низької оплати праці виявлено: 1 – використання дешевої робочої сили; 2 – штучне заниження заробітної плати з метою ухилення від оподаткування; 3 – сезонність використання робочої сили; 4 – слабка інтегрованість із сільгоспвиробником. Причиною низького рівня заробітної плати, що стримує підвищення ефективності використання робочої сили, є вимушена неповна зайнятість. В 2008 році знаходились в адміністративних відпустках та працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) 29,4% середньооблікової кількості штатних працівників, що, значно менше, ніж у 2007 році (43,6%).

Одним із стримуючих факторів підвищення ефективності праці є падіння інноваційної активності зайнятих. Стимулювання процесу оновлення праці та якісного розвитку трудових ресурсів в харчовій промисловості потребує нестандартних підходів, які ґрунтуються на механізмах зовнішньої та внутрішньої мотивації, а саме: 1) використання значної кількості матеріальних і нематеріальних стимулів та створення взаємодоповнюючої системи стимулювання праці в інноваційному процесі; 2) широке застосування організаційних і психологічних стимулів, орієнтованих на потреби вищого порядку (у самовираженні, реалізації індивідуальності і т.д.); 3) надання стимулюванню праці в інноваційному процесі постійного характеру.