Економіка /3. Фінансові відносини

Миколюк С.В

Науковий керівник: Голишевська Л.В

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СПЛАТИ ПДВ

Податки посідають найважливіше місце у системі державного регулювання економікою. Податок на додану вартість по суті є непрямим податком, частиною новоствореної вартості, що створюються на кожному етапі виробництва чи обігу, його сума входить до ціни продажу товарів (робіт, послуг) і сплачується кінцевим споживачем.

Податок на додану вартість є найвагомішим за обсягом з усіх податків, що нараховуються та справляються до Державного бюджету України, та, власне, одним із основних джерел доходів держави [3].

Особа, що сплачує податки називається платником податків, вона зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів.

Якщо платник податків не сплатив у зазначені строки податкові зобов’язання з ПДВ, це спричиняє виникненню податкового боргу, який на 01.11.2009 р. становив 54,9% від загальної суми податкового боргу до Державного бюджету України [1].

Для податкової політики важливим залишається сформований механізм збирання ПДВ, адже, від добросовісної сплати податків залежить фінансова безпека і формування валового внутрішнього продукту в державі. Таким чином, головним завданням в діяльності органів ДПС є застосування комплексу заходів з погашення податкового боргу.

Підставою такого стягнення є подання органів державної митної служби про здійснення заходів із погашення податкового боргу з ПДВ, а також розрахунок його суми, а для припинення такого стягнення – інформація контролюючого органу про скасування або зміну суми податкового боргу. Взагалі, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту.

Для забезпечення податкового боргу з ПДВ органи здійснюють наступні заходи:

1. Направляють боржнику податкові вимоги, в яких попереджають його про обов’язок самостійно сплатити відповідні суми податкового боргу та інформують про заходи, що будуть застосовані до нього у разі непогашення податкового боргу.

2. Проводять опис активів платника податків, який має податковий борг, та реєструють податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

3. Надають згоду на здійснення окремої операції із заставленими активами платника податків або видають припис про заборону здійснення такої операції.

4. Приймають рішення щодо надання відстрочення податкових платежів.

5. Здійснюють повідомну реєстрацію нотаріально засвідченого договору податкової поруки.

6. Приймають рішення щодо застосування податкового компромісу.

7. Видають письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів платника податків з податкової застави, тощо.

Якщо попереджувальних заходів виявляється недостатньо для погашення податкового боргу з ПДВ, чинним законодавством передбачено такі заходи:

1. Вилучення готівки з каси боржника та інших місць її зберігання.

2. Стягнення безготівкових коштів шляхом надіслання банку, який обслуговує платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу.

3. Проведення опису активів, що підлягають продажу.

4. Здійснення адміністративного арешту активів, що полягає у забороні вчинення боржником будь-яких дій щодо своїх активів.

5. Продаж активів, що перебувають у податковій заставі.

6. Звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство або приєднання до відкритої справи своїх кредиторських вимог.

Згідно частини четвертої та п’ятої ст. Кодексу адміністративного судочинства суд приймає ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі несплати податкового зобов’язання з ПДВ лише після того, як проведено усі дії, необхідні для повного і всебічного з’ясування обставин, перевірено усі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано усі можливості щодо збирання та оцінки доказів.

Існує принцип, який покладено в основу процедури погашення податкового боргу, є те що податковий борг погашається попередньо погашенню податкового зобов’язання, які не є податковим боргом, а також погашення відбувається в порядку календарної черговості виникнення боргу з таких платежів, а в разі одночасного його виникнення за різними податками – у різних пропорціях [1].

Таким чином, потрібно зазначити, що несплата податку або його ігнорування призведе до розладу в країні усіх галузей економіки та зменшення бюджету держави. Тому, чинним податковим законодавством, з метою своєчасного та повного погашення податкового боргу з ПДВ, передбачено не лише порядок безпосередньої сплати такого боргу, а й альтернативні можливості, які передбачають зарахування податкових зобов’язань з цього податку, сум підтвердженого бюджетного відшкодування з ПДВ, реструктуризованого згідно із законодавством податкового боргу, а також непогашених податкових векселів в рахунок його погашення.

Література:

1. Мороз Я. погашення податкового боргу на додану вартість // Вісник податкової служби України. – 2010. - №1-2.

2. Солоненко Л. Реєстр та декларація з ПДВ: порівняємо дані // Податки та податковий облік. – 2010. - №8. – С21-57.

3. Титаренко М. Спірні питання щодо особливостей сплати ПДВ // Вісник податкової служби України. - №4. – С.54-57.