Короваєва І.В.

Донецький національний університет

Реформування податкової системи України як спосіб рішення податкових колізій

Податкове законодавство України – одне із самих складних у правовій системі України. При цьому спостерігається тенденція щодо його нестабільності. Проте, як показує практика його правозастосування, зміни, що вносяться в закони України з питань оподатковування, досить часто створюють нові проблеми.

Податки – дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища і процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансовий ґрунт існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантія економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.

На сьогодні податки – це найбільш ефективний інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населення.

Податкова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості, оскільки практично неможливо, щоб одночасно в одному податку цілком реалізувалися обидві функції [1].

Потрібно помітити, що при реформуванні податкової системи України варто говорити не тільки про зниження рівня оподатковування. Нинішній рівень оподатковування в Україні має свої об'єктивні границі, обумовлені системою витрат бюджету [2].

Проблема побудови ефективної податкової системи – одна з найбільш актуальних у процесі розвитку в Україні ринкових відносин і інтегрування української економіки у світовий ринок. Її рішення повинне здійснюватися шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду в сфері оподатковування.

Створення податкової системи, адекватної потребам соціально орієнтованої економіки, повинне передбачати: по-перше, комплексність, по-друге, цілеспрямоване “портфельне” формування системи податків, по-третє, наукове визначення податкового потенціалу, по-четверте, формування адекватної правової основи.

Ефективність податкової системи визначається тим, наскільки цілеспрямовано вона вирішує комплекс задач, зв'язаних з керованістю економіки як системи, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.

Існуюча податкова система України характеризується наступними негативними рисами:

· велика кількість нормативно-правових актів і колізійність законів і підзаконних актів, що регулюють податкові відносини – станом на кінець 2009 року нараховується близько 500 нормативних документів, зв'язаних з оподатковуванням;

· нестабільність податкового законодавства, а саме: численні зміни в існуючі закони. Тільки щодо податку на додаткову вартість за останні два роки було прийнято 40 законів про внесення змін і видані більш 100 роз'яснень;

· наявність законів, що належать до інших областей права, але регулюють податкові відносини.

Усі ці проблеми вказують на недосконалість і неефективність діючої податкової системи, на те, що вона не сприяє економічному росту країни. Виникає необхідність проведення податкової реформи і створення єдиного систематизованого законодавчого акта прямої дії, що буде охоплювати усі без винятку питання податкового права і буде відповідати адекватним основам податкової політики держави.

Створення нової законодавчої бази в сфері оподатковування повинне відображати традиції існуючої податкової системи і відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. В Україні необхідно формувати податкову політику, спрямовану на побудову стабільної і зрозумілої системи оподатковування, зменшення податкового тягаря і забезпечення збалансованості інтересів держави й інтересів суб'єктів господарювання [3, С.96].

Зрозумілість норм і положень податкового законодавства України – це необхідна передумова його життєздатності і прийняття до застосування всіма суб'єктами відносин, що виникають у процесі оподатковування. Положення законодавчих актів, що регулюють питання оподатковування, повинні підноситися з використанням загальноприйнятої і широко використовуваної лексики.

Також до недоліків існуючої податкової системи, насамперед, варто віднести неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих і ефективних механізмів захисту прав платників податків і складність і недосконалість процедурної “підсистеми” адміністрування багатьох податків і неподаткових платежів, про що свідчить практика стягнення і відшкодування податку на додану вартість.

Варто також скасувати оподатковування по нульовій ставці. При цьому, здається доцільним диференціювати ставки податку на додану вартість між окремими групами товарів у залежності від їхньої соціальної значимості, як це робиться в інших країнах.

З метою вирівнювання умов господарювання і посилення контролю з боку держави за господарською діяльністю підприємницьких структур замість нульової ставки доцільно застосовувати мінімальну ставку в розмірі 5%.

На нашу думку, необхідно скасувати оподатковування доходів фізичних осіб від операцій з майном. Разом з тим, варто ввести податок на майно, що буде передбачати оподатковування нерухомості.

Об'єктом оподатковування майна варто визначити вартість землі, житлових будинків чи їхньої частини (квартир), садових будинків, дач, гаражів і т.п., а платниками податків – власників майна чи уповноважених ними осіб.

Для підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування необхідно ввести єдиний соціальний податок, як консолідований страховий податок, що відправляється на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням; від нещасного випадку на виробництві і професійних захворюваннях, що послужили причиною втрати працездатності, і платиться в обов'язковому порядку і на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб на одержання страхових виплат (послуг) по соціальному страхуванню [4].

Неоднозначне трактування різними державними установами тих самих нормативно-правових актів приводить до конфліктів суб'єктів підприємницької діяльності з фіскальними органами.

Найважливішою проблемою законодавства України, що регулює оподатковування, є колізії, що існують між законами і підзаконними нормативно-правовими актами, що іноді видаються всупереч змісту законів чи ускладнюють їхнє виконання і встановлюють додаткові розпорядження, інструкції, роз'яснення, узгодження і т.п. [5].

Наприклад, відповідно пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податків не включаються доходи, зокрема, сума державної матеріальної і соціальної допомоги у виді адресних виплат коштів і надання соціальних послуг відповідно до закону, сума внесків на обов'язкове страхування платника податків, аліменти, що виплачуються платникові податків відповідно до рішення суду. А згідно з Наказом Державної податкової адміністрації від 29 вересня 2003 року № 451, яким затверджений Порядок заповнення і представлення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, зазначено, що ознаками доходу є, зокрема, сума державної матеріальної і соціальної допомоги у виді адресних виплат коштів і надання соціальних послуг відповідно закону, сума збору на державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, аліменти, що виплачуються платникові податків.

Проблема колізій у сфері оподатковування може зважуватися не тільки шляхом приведення у відповідність законодавства з Конституцією України й усунення існуючих розбіжностей між законами і підзаконними нормативно-правовими актами, а і застосування норм, що спрямовані на рішення колізій у праві.

Підсумовуючи викладене, необхідно вказати, що в результаті здійснення податкової реформи в Україні, і як наслідок рішення складних податкових колізій, може бути створена податкова система з базовими положеннями, за якої Податковий кодекс України буде єдиним нормативним документом, що регулює відносини сплати податків. Він буде містити чіткі визначення всіх елементів податків і зборів, установлювати права й обов'язки платників податків і податкових органів. Простота і зрозумілість норм дозволить уникнути подвійного тлумачення норм, протиріч і непорозумінь у застосуванні Податкового кодексу України на практиці. Це з одного боку, полегшить положення платників податків, а з іншого боку – приведе до можливості чіткого виконання податковими органами своїх контролюючих функцій.

Список використаної літератури

1. Федосова В.М. Податкова система України. – К.: Либідь, – 2008. – С.42 – 43.

2. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, –2009 – С. 144.

3. Майстренко О.В. Деякі питання вирішення колізій у податковому законодавстві України // Право України. – 2008. – № 9. – С. 95 – 99

4. Матузов Н.И. Коллизия в праве: причины, виды и способы разрешения // Правоведение. – 2006. – № 5 – С. 225–244.

5. Майстренко О.В. Реформування податкової системи України – як спосіб вирішення податкових колізій. / Головний спеціаліст Департаменту фінансового законодавства Міністерства юстиції України. Сайт Министерства юстиции Украины.//www.minjust.gov.ua