Голишевська Л. В. Кравчук В. П.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ФІКСОВАНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОДАТКУ: ЙОГО ПЕРЕВАГИ ТА
НЕДОЛІКИ
З метою створення умов для розвитку сільськогосподарського
виробництва та забезпечення економічного зростання сільського господарства
вцілому в 1998 році Законом України “Про фіксований сільськогосподарський
податок” було запроваджено фіксований сільськогосподарський фіксований податок,
як специфічну альтернативну систему оподаткування.
Значення ФСП для виробників сільськогосподарської продукції
досить велике, тому що з одного боку в умовах сезонного виробництва
спеціалізований сільськогосподарський податок дозволяє його платникам
продуктивно працювати, а з іншого — є одним із напрямків їх податкової
підтримки.
Згідно із
законодавством ФСП — це податок, який не змінюється протягом визначеного
Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Тобто, сама назва “фіксований” має підтверджувати
стабільність основних параметрів і умов оподаткування сільськогосподарських
товаровиробників протягом дії цієї ситеми оподаткування.
Особи можуть
зареєструватися платниками ФСП, якщо вони відповідають наступним вимогам: мають
статус сільськогосподарського виробника; сума, одержана від реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробництва та її переробки за
попередній звітній (податковий) рік, у загальній сумі валового доходу
підприємства має перевищувати 75%; платниками ФСП можуть бути лише ті
господарства, що мають сільськогосподарські угіддя.
Головною
особливістю ФСП є те, що він сплачується замість цілої низки податків, що
супроводжується зменшенням податкового тиску на підприємців, звільняє їх від
потреби вести великий податковий облік та економити час. До того ж, розрахунки
свідчать ,що ФСП значно нищий , ніж сума податків, у рахунках яких він
сплачується.
За економічною
суттю ФСП є різновидом земельного податку. Податкові зобовязання визначаються
площею сільськогосподарських угідь та не звязані з кінцевими показниками
виробничо — господарської діяльності підприємств. Звідси випливає, що податок
повинен сплачуватись навіть при отриманні збитків від господарської діяльності,
хоча порядок сплати ФСП враховує сезонність сільськогосподарського виробництва.
Разом з тим, змінити дану систему оподаткування на звичайну можливо лише з
нового податкового року.
Новоствореним
підприємствам платниками ФСП не стати. Таким підприємствам слід пропрацювати до
кінця року, у якому їх створено, і тільки по завершенню їм удається оцінити
частку сільськогосподарського доходу в загальних доходах. Якщо ж за
результатами доходи від реалізації сільськогосподарської продукції становить
рівно або менше 75%, такому підприємству сплачувати ФСП недозволено.
ФСП, на відміну
від інших альтернативних систем оподаткування, не обмежує платників у
здійсненні будь — яких дозволених законодавством видів підприємницької
діяльності. Також даний податок не обмежує самі обсяги діяльності, що зумовлює
розширення розвитку всіх сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від
їх розміру.
Ще одною
особливістю є те, що якщо підприємство має угіддя не за місцем свого
розташування, то податковий розрахунок ФСП доведеться подавати до податкової
інспекції як за місцем знаходження підприємства, так і за місцем розташування кожної земельної ділянки окремо, що
спонукає до певних незручностей.
Сам податок
визначають просто: площу відповідних земель множать на грошову оцінку (за
довідкою управління земельних ресурсів) та на ставку податку. Нинішня форма
податкового розрахунку ФСП дає змогу розпрощатись з довгими складними
формулами.
З одного боку,
ФСП став значним стимулюючим фактором у
розвитку сільського господарства: він стимулює технологічний процес, оскільки
підприємствам вигідніше за рахунок нових технологій підвищувати продуктивність
землі, не збільшуючи при цьому розмір податку; значно полегшує становище
виробників, надаючи їм можливість заощадити значні кошти для придбання техніки, запровадження прогресивних
технологій.
Проте існує
думка, що введення єдиного податку призведе до знищення податкового механізму
аграрного сектора і залишеться лише фіскальна частина, оскільки єдиний податок
не відповідає системному підходу до конструювання податкового механізму.
На основі вище
сказаного можна зробити висновок про такі переваги ФСП, як альтернативної
системи оподаткування: фіксований сільськогосподарський податок сплачується в
рахунок окремих податків і зборів, що значно спрощує механізм нарахування та
сплати податків; проста формула розрахунку; не обмежує платників у здійсненні
будь — яких дозволених законодавством видів підприємницької діяльності; не
обмежує самі обсяги діяльності, що зумовлює розширення розвитку всіх
сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від їх розміру.
Визначимо певні
недоліки ФСП, що стосуються: відсутності звязку між оцінкою землі, що
використовується для нарахування податку, і відповідною ринковою вартістю
землі; сплати податку в натуральній формі ускладнює поповнення Пенсійного та
інших фондів; відсутності звязку між розміром податку та фінансовим станом
підприємств та дублювання податкових звітів в разі знаходження земельної
ділянки окремо від місця розташування підприємства.
Отже, згідно
із законодавством ФСП — це податок, який не змінюється протягом визначеного
Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Тобто, сама назва “фіксований” має
підтверджувати стабільність основних параметрів і умов оподаткування
сільськогосподарських товаровиробників протягом дії цієї ситеми оподаткування.
Застосування
фіксованого сільськогосподарського податку є досить привабливим, і насамперед,
для рентабельних господарств, які ефективно використовують наявні
сільськогосподарські угіддя. Однак, перш ніж перейти на дану систему
оподаткування, треба спочатку зважити всі “за” та “проти”.
Література:
1.
Гривнюк К. Що потрібно знати при переході на сплату ФСП// Вісник податкової
служби України. - 2009, № 5. - ст. 6 — 8;
2.
Деркач А. Фіксований сільськогосподарський податок// Бухгалтерія в
сільському господарстві. - 2007, № 4. - ст.2 — 7;
3.
Крисько В. Механізм функціонування земельного податку// Землеустрій і
кадастр. - 2006, № 2. - ст. 33 — 34;
4. Про фіксований
сільськогосподарський податок закон
України від 17.12.98р №320 — ХІV;
5.
Хмелевський І. Земельний податок
2009: усе про нього// Податки та бухгалтерський облік. - 2009, № 8. -
ст. 24 — 26.