Економічні науки/7.Облік і аудит.

Причепa Г.В., Китайчук Т.Г.

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

МЕТОДИ ПРИСКОРЕНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ У НИНІШНІХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

В процесі розширеного відтворення велике значення для формування позитивних фінансових результатів підприємств має вибір методів бухгалтерського обліку, особливо, що стосується методики нарахування амортизації основних засобів. Згідно з П(С)БО 7 під амортизацією основних засобів мається на увазі систематичний розподіл вартості необоротних активів, що підлягає амортизації напротязі строку їх корисного використання.

Цим же стандартом передбачено методи нарахування амортизації: прямолінійний, виробничий, кумулятивний, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, податковий. Вивченням і порівняльним аналізом наведених методів займалися такі вчені як Андрійчук В.Г., Боткіна О.І., Гайдуцький А.П., Добриніна О.І., Костюченко В.М., Хачатурова Т.С.

Як показала практика передових країн світу, найбільш ефективними і дієвими являються прискорені методи амортизації, а саме кумулятивний, метод зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості. Особливістю цих методів є те, що за їх допомогою стало можливим врахувати вплив не лише показників фізичного зносу основних засобів але великою мірою і морального.

Провідні країни світу використовують прискорену амортизацію як засіб стимулювання науково-технічного прогресу, що є найбільш ризикованим і рентабельним видом діяльності. Японія зокрема запровадила цей вид амортизаційних відрахувань для компаній, які використовують енергозберігаючі та нешкідливі для довкілля технології. Тоді як в США обладнання, яке використовується в НДДКР, при строках експлуатації 4 – 10 років має термін нарахування амортизації 5 років [2].

Примітно, що пільги від прискореної амортизації підприємство одержує тільки після здійснення реальних інвестицій. Тому використання прискореної амортизації, на думку авторів, краще стимулює інвестиції у відновлення виробництва порівняно зі зниженням ставки податку на прибуток, хоча те й інше, за інших рівних умов, приводить до збільшення обсягів валового самофінансування, що включає в себе чистий прибуток і амортизаційні відрахування, а отже, і інвестиційні можливості [1].

Кожне підприємство згідно законодавства має змогу самостійно обирати методи нарахування амортизації для кожного об’єкта обліку окремо, або ж за групами однорідних об’єктів. В останньому випадку яскравим прикладом є метод нарахування амортизації передбачений податковим законодавством.

Проведемо порівняльний аналіз трьох методів прискореної амортизації. Для цього припустимо, що вартість придбаного підприємством обладнання складе 101000 гривень, а ліквідаційна вартість – 1000. Строк корисного використання складатиме 4 років.

Формула нарахування амортизації за кумулятивним методом матиме слідуючий вигляд (1):

(1),

де - річна сума амортизації,

- кількість років, що залишились до кінця експлуатації об’єкта,

- кумулятивне число або сума чисел років корисного використання об’єкта

Відповідно до методу зменшення залишкової вартості річна сума амортизації обчислюється за формулою (2):

(2).

де - залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду,

- кількість періодів корисної експлуатації об’єкта,

- ліквідаційна вартість об’єкта,

- первісна вартість об’єкта.

Формула при обчисленні суми амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості матиме наступний вигляд (3):

(3),

де - річна норма амортизації, обчислена прямолінійним методом [3].

Результати обрахунків оформимо у вигляді таблиці 1:

Таблиця 1

Порівняльний аналіз методів прискореної амортизації

Поряд-ковий номер року	Сума амортизації, грн., обчислена методом			Балансова вартість основного засобу при використанні методу
	кумуля-тивним	зменшен- ня залиш- кової вар-тості	прискореного зменшення залиш-кової вартості	куму- лятив- ного	зменшен- ня залиш- кової вар-тості	прискореного зменшення залишкової вартості
1	40000	69144,6	50500	61000	31855,4	50500
2	30000	21808,2	25250	31000	10047,2	25250
3	20000	6878,3	12625	11000	3168,9	12625
4	10000	2169,4	11625	1000	1000	1000

Як ми бачимо з таблиці 1, у перший звітний рік після зарахування основних засобів на баланс підприємства найбільша сума амортизації була нарахована за методом зменшення залишкової вартості, найменша – кумулятивним методом. В останній рік найбільша сума нарахована методом прискореного зменшення залишкової вартості, найменша – методом зменшення залишкової вартості. Тому при відносно середніх строках експлуатації основного засобу метод зменшення залишкової вартості дає найбільш стрімку прогресію.

Найрівномірніше нарахування амортизації простежується за кумулятивним методом. Метод прискореної амортизації передбачає списання вартості основного засобу, скільки б ця сума не складала на кінець терміну експлуатації.

Важливим є той факт, що підприємство має можливість змінювати не лише строки корисного використання об’єкта основних засобів в залежності від зміни попиту на продукцію, у виготовленні якої його використовують або ж якщо мала місце реконструкція, модернізація, добудова, але й змінювати метод нарахування амортизації.

Амортизація основних засобів задіяних у основному виробництві як частина собівартості є оберненою величиною по відношенню до суми податку на прибуток, рентабельності виробництва, вартості активів підприємства.

Отже, регулюючи величину амортизаційних відрахувань за допомогою зміни методів прискореної амортизації суб’єкт господарювання не порушуватиме податкового законодавства, оскільки у будь-якому випадку належна сума податку на прибуток буде виплачена державі, а лише отримає шанс у певний момент часу отримати довгоочікуваний кредит або ж допомогу з боку інвесторів. Крім того, застосування прискореної амортизації збільшує інвестиційну привабливість підприємства.

При наявності коштів у даний момент часу і середніх строках експлуатації об’єкта доцільно використовувати метод прискореного зменшення залишкової вартості, а у разі стабільних надходжень – кумулятивний, метод прискореного зменшення залишкової вартості дає середній результат у порівнянні з двома першими.

Литература:

1) Орлов П.А. Оцінка економічного ефекту прискореної амортизації на промислових підприємствах в умовах реформування державної амортизаційної політики// Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2007. – № 606. – с. 369 – 374.

2) www.ukrdzi.com

3)Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 111 с.