Економіка/3 фінансові відносини

Голишевська Л. В., Гудзь Н. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: АКТУАЛЬНІСТЬ НАШОГО ЧАСУ

Актуальність даної теми полягає в тому, що законодавство про податок з доходів фізичних осіб змінюється, вдосконалюється та являється чи не основним джерелом податкових надходжень бюджету та засобом державного регулювання економіки країни.

Дослідження даної теми проводили багато економістів, науковців, які намагались роз'яснити дане питання серед яких Войтенко В., Лекарь С., ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. та інші.

Для початку в своїй роботі хочу розглянути основні терміни, якими буду оперувати при дослідженні даної теми. Відповфідно до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»: дохідом вважається сума коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 22.05.03 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб». Особливістю оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачено нормами IV розділу Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Порядок утримання податку на доходи з джерела виплати суб`єкта підприємницької діяльності за реалізовані товари (надані послуги) визначений (Законом, Декретом, Указом та наказом Державної податкової адміністрації України від 29.13.03 р. №633 «Про затвердження податкового роз`яснення щодо застосування положення пункту 1.8 статті 1 та пункту 9.12 статті 9 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»)...[3, с.12].

Платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» не визначає єдині ставки податків, а визначається відповідно до об'єкта оподаткування.

Оподатковується сукупний чистий дохід суб`єкта господарювання, що зареєстровані відповідно до законодавства України в органах податкової служби як платники фіксованого або єдиного податку. Якщо ж виплати до бюджету не проводяться вчасно держава встановила штрафи, які платник податку виплачує одночасно з виплатою податкових ставок.

До таких ставок відносять: страхові внески, соціальні внески при виплаті заробітної плати, доходи від виграшів або призів (30%), інвестиційний дохід (5%), роялті (15%), дивіденди (15%), доходи від надання майна в оренду (15%), доходи від продажу нерухомого майна (1-15%), інші доходи (15-30%)[1].

Окремі види доходів оподатковуються податковими агентами та стягується відповідна сума до бюджету. Податковий агент, який нараховує і сплачує дані суми оподатковується на користь платника податку, він розраховується відповідно до податкових ставок визначених законом.

Суми податку вираховуються самим платником у відповідні терміни і подаються до податкових органів за місцем реєстрації платника податку та за місцем розташування підрозділів підприємства.

Реєстрація фізичних осіб можлива за певних умов:

· особа, що хоче займатися підприємницькою діяльністю повинна досягти 18-літнього віку;

· особа, що хоче займатися підприємницькою діяльністя повинна бути зареєстрована в податковій службі і їй повинні присвоїти індифікаційной номер;

· в податкову службу за місцем проживання особи, що хоче займатися підприємницькою діяльністю для реєстрації фізичної особи повинні бути подані пакет документів (заповнена реєстраційна картка для проведення державної реєстрації, документи, що посвідчують особу, ідентифікаційний номер та ін.);

· процедура реєстації повиння бути проведена до кінця, про що свідчить отримання Свідоцтва про державну реєстрацію.

Законодавство України не суперечить бажанням громадян займатися підприємницькою діяльністю, а навпаки допомогає Законами та підзаконними актами в спрощенні процедури реєстрації та проведення такого роду діяльності.

Обов'язок подання податкової звітності платником податків є обов'язковим елементом його податкового обов'язку. Формою податкової звітності є річна декларація про майновий стан і доходи — податкова декларація, що дає право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Пункт 5.2.1 статті 5 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889 до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат[4].

Отже, державна реєстрація фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності актуальна в наш час тому, що багато осіб, які хотять займатися підприємницькою діяльністю на свій страх та ризик з кожним роком все більше і більше і держава дає можливість їм реалізувати свої права в цьому питанні.

Ефективність податкової системи є передумовою вирішення соціальних і економічних завдань, а також інших функцій, які виконує держава на даному етапі історичного розвитку.

Управління податковою сферою є складним процесом, який вимагає висококваліфікованих спеціалістів, добре обізнаних як з теоретичними аспектами оподаткування, так і з практичними питаннями щодо нарахування і стягенння податків.

Література

1. «Ставки податку з доходів фізичних осіб», Податки та бухгалтерський облік, 2007 рік № 6, ст.6-47.

2. Войтенко В., «У полі зору – податок з доходів фізичних осіб», Фермерське господарство: всеукраїнський тижневик сільськогосподарських підприємств, 2009 рік №31, ст.19.

3. Лекарь С., «Щодо адміністрування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності», Баланс, 2009 рік №70, ст.12-16.

4. Про податок з доходів фізичних осіб Закон України від 22.05.03 р. №889-IV.

5. Шелешей І., «Державна реєстрація фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності», Вісник податкової служби України, 2007 рік №39, ст.48-53.