Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Маковецька В.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Історія розвитку та класифікація електронних засобів навчання

Глобальний процес інформатизації суспільства є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де на перший план виходять збір, накопичення, створення, обробка, зберігання та передача інформації сучасними комп’ютерними і комунікаційними засобами. Характер трудової діяльності все більше набуває рис інтелектуалізації, де головними стають вміння та навички роботи з інформацією. За таких умов пріоритетним напрямком процесу інформатизації сучасного суспільства стає інформатизація освіти, що передбачає забезпечення сфери освіти методологією і практикою розробки та оптимізації використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Зважаючи на це, інтеграція інформаційних комп'ютерних і освітніх технологій повинна стати новим етапом їх ефективнішого впровадження в систему української освіти|утворення|. На наш погляд, одним із способів такої інтеграції може стати електронний підручник|посібник|.

У 80—90-і рр. XX ст.|ст| масове виробництво недорогих персональних комп'ютерів, технічні характеристики яких постійно поліпшувалися|покращуються|, зумовило різке збільшення темпів інформатизації.

У сфері навчання|вчення|, особливо з|із| появою операційної системи Windows|, відкрилися|відчиняли| нові можливості|спроможності|. Головними з|із| них стали доступність діалогового спілкування в інтерактивних програмах і можливість|спроможність| широкого використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування|вживання| графічних ілюстрацій в навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію студенту|виучувати| і покращувати її розуміння.

Подальший|дальший| розвиток комп'ютерних технологій в останнє десятиліття надав технічні і програмні новинки, дуже перспективні для освітніх цілей. Насамперед|передусім| — це пристрої|устрої| для роботи з|із| компакт-дисками — CD-DVD-ROM||, що дозволяють зосередити великі об'єми|обсяги| інформації на невеликому і недорогому носієві. Збільшена|зросла| продуктивність персональних комп'ютерів зробила можливим достатньо|досить| широке застосування|вживання| технологій мультимедіа.

Дійсно, сучасне навчання|вчення| вже важко представити|уявляти| без технології мультимедіа (англ|. multimedia| — багатокомпонентне середовище|середа|), яка дозволяє використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію в режимі діалогу і тим самим розширює сфери застосування комп'ютера в навчальному процесі. З'являється|появляється| можливість|спроможність| суміщати|поєднувати| теоретичний і демонстраційний матеріали. Тестові завдання|задавання| вже не обмежуються словесним формулюванням, а можуть бути цілим відеосюжетом.

Нові можливості|спроможності| для створення|створіння| електронних навчальних засобів відкрила|відчиняла| в 90-і рр. гіпертекстова технологія — це сукупність різноманітної|всілякої| інформації, яка може розташовуватися не тільки|не лише| в різних файлах, але і на різних комп'ютерах.

Основна риса гіпертексту — можливість|спроможність| переходів по так званих гіперпосиланнях, які представлені|уявляти| або у вигляді спеціально оформленого тексту, або певного графічного зображення. Одночасно на екрані комп'ютера може бути декілька гіперпосилань і кожне з них визначає свій маршрут «подорожі|мандрівки|». Разом з|поряд з| графікою і текстом можна зв'язати гіперпосиланнями і мультимедіа-інформацію, включаючи звук, відео, анімацію. В цьому випадку для таких систем використовується термін гіпермедіа.

Використання в електронних виданнях різних інформаційних технологій (мультимедіа, гіпертекст) дає вагомі|ваговиті| дидактичні переваги електронному підручнику в порівнянні з традиційною:

- у технології мультимедіа створюється навчальне середовище|середа| з|із| яскравим і наочним|наглядним| представленням інформації, що особливо привабливо для студентів;

- здійснюється інтеграція значних об'ємів|обсягів| інформації на єдиному носієві;

- гіпертекстова технологія завдяки застосуванню|вживанню| гіперпосилань спрощує навігацію і надає можливість|спроможність| вибору індивідуальної схеми вивчення матеріалу;

- на основі моделювання процесу навчання|вчення| стає можливим доповнити підручник|посібник| тестами, відстежувати і направляти|спрямовувати| траєкторію вивчення матеріалу, здійснюючи, таким чином, зворотний зв'язок [3].

Однією з актуальних задач інформатизації освіти є класифікація електронних засобів навчання. За методичним призначенням їх можна розподілити на: 1) навчальні – повідомляють знання, формують уміння, навички|навички| навчальної або практичної діяльності, забезпечуючи необхідний рівень засвоєння; 2) тренажери – призначені для відпрацювання|відробляння| різного роду умінь і навичок|навичок|, повторення або закріплення пройденого|минати| матеріалу; 3) контролюючі – призначені для контролю або самоконтролю рівня оволодіння навчальним матеріалом; 4) інформаційно-пошукові і інформаційно-довідкові – повідомляють відомості, формують уміння і навички|навички| по систематизації інформації; 5) демонстраційні – візуалізують об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження і вивчення; 6) імітаційні – представляють|уявляють| певний аспект реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик; 7) лабораторні – дозволяють проводити віддалені|віддалені| експерименти на реальному устаткуванні|обладнанні|; 8) моделюючі – дозволяють моделювати об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження; 9) розрахункові – автоматизують різні розрахунки і інші рутинні операції; 10) учбово-ігрові – призначені для створення|створіння| навчальних ситуацій, діяльність студентів|виучувати| в яких реалізується в ігровій формі.

Електронні засоби навчання можна класифікувати залежно від форми організації заняття: рекомендовані для застосування в ході проведення лекцій, лабораторних занять, практичних занять, науково-дослідної роботи, самопідготовки, курсового і дипломного проектування, заліків і іспитів.

Залежно від дидактичної націленості електронні засоби навчання можуть бути орієнтовані на формування знань, повідомлення відомостей, формування умінь, закріплення знань, контроль рівня навченості, узагальнення, вдосконалення знань, умінь і навичок.

За формою викладу матеріалу електронні засоби навчання можуть бути розділені на конвекційні, програмовані, проблемні, комбіновані (універсальні).

Конвекційні – відповідають традиціям класичної педагогіки і мають енциклопедичний або монографічний характер та реалізують інформаційну функцію навчання.

Програмовані – засновані на навчанні по системі стимул-реакція. Такі засоби мають форму розгалуженої або лінійної програми і орієнтовані, перш за все, на самостійну роботу студентів.

Проблемні – базуються на теорії проблемного навчання і направлені на розвиток логічного мислення, стимулювання творчої складової сприйняття знань.

Комбіновані (універсальні) – містять|утримує| окремі елементи перерахованих вище видів електронних засобів навчання.

З урахуванням характеру взаємодії користувача і електронного засобу навчання останні поділяють на детерміновані і недетерміновані.

Детерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені розробником і не можуть бути змінені користувачем.

Недетерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими прямо або побічно встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, мети, рівня підготовки і тому подібне [1].

Електронний підручник залежно від задуму викладача може займати будь-яку з вище перерахованих позицій у класифікації електронних засобів навчання. Підсумовуючи усі ознаки електронного підручника, спробуємо надати узагальнююче визначення цьому поняттю.

Електронний підручник|посібники||з'являються| – це основний електронний засіб навчання, який створюється на високому науковому і методичному рівні, містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань, забезпечує творче і активне оволодіння студентами знаннями, уміннями і навичками|навичками| в цій області, безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання|вчення| за допомогою використання сукупності графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео–, фото– і іншої інформації [2].

Література:

1. Беляев М.И. и др. Основы концепции создания образовательных электронных изданий // Федеральная целевая программа "Развитие единой образовательной информационной среды". Министерство образования РФ. – М., 2002. – С. 24–50.

2. Гузеев В.В. Образовательная технология ТОГИС - обучение в глобальных информационных сетях // Школьные технологи. – 2000. – № 5. – С. 243–248.

"Информационные технологии в образовании и фундаментальных науках (ИТО-Поволжье – 2007)", 18-21 июня 2007. – Казань, 2007. – С. 1–4.

3. Христочевский С.А. Электронный учебник - текущее состояние // Компьютерные инструменты в образовании. – 2001. – № 6. – С. 3-10.