Цодікова Н.О.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Інтеграція інформаційних технологій у професійну підготовку майбутнього вчителя фізики

Модернізація освіти у вищій школі з метою підвищення якості підготовки фахівців для різних сфер діяльності суспільства є однією з актуальних в теорії і методиці професійної освіти. Нові напрямки розвитку професійної підготовки молоді розвиваються в умовах переходу від індустріального суспільства до інформаційного, в якому процеси створення і розповсюдження знання стають ключовими і в значній мірі спираються на використання і розвиток освітніх систем. Сучасні технології професійної підготовки передбачають забезпечення соціальної мобільності молоді через освоєння молодими людьми можливостей швидкої зміни соціальних і економічних ролей, підтримку входження нових поколінь в глобалізований світ, у відкрите інформаційне суспільство.

Дослідженням проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців у контексті сучасної філософії освіти займаються В.Г.Кремень, І.А.Зязюн. Психолого-педагогічні аспекти навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформаційних технологій у навчальному процесі розглядають В.П.Безпалько, Ю.І.Машбиць. Проблеми впровадження інформаційних технологій у навчальний процес вищих навчальних закладів розглядають у своїх працях І.Г.Захарова, М.І.Жалдак, Ю.О.Жук, І.В.Роберт та ін. У процесі професійної підготовки реалізуються, перш за все, інтереси особи, що передбачають і самореалізацію особових потреб, і затребуваність на ринку праці. Професійна підготовка майбутнього вчителя складається з фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки. Сучасна ситуація в системі освіти, яка характеризується орієнтацією на особу тих, хто навчається, повинна здійснити перехід від окремих випадків використання інформаційних технологій у навчальному процесі до масового їх технологічного застосування.

Проблема інтенсифікації професійної підготовки фахівців розглядається з погляду системного, особово-орієнтованого, діяльнісного, контекстного підходів, тобто з психолого-фізіологічних, педагогічних, технологічних і кібернетичних позицій.

Визначимо основні напрями використання інформаційних технологій у навчанні: прискорення пошуку інформації; прискорення обчислень; впровадження динамічної наочності; алгоритмізація вирішення завдань; мультиплікація процесів; збільшення числа вправ; індивідуалізація і диференціація навчання; самонавчання і самоконтроль; професійне сітьове спілкування, виконання проектних завдань. Окрім цього, тим, хто навчається стають доступними гігантські об'єми інформації в базах даних, базах знань, в експертних системах і т.д. Саме це, на нашу думку, сприяє формуванню у студентів умінь синтезувати знання; усвідомлювати завдання саморозвитку — вдосконалення мислення, волі, критичності думок, швидкості реакції в критичній виробничій ситуації та інших якостей особи. Засвоєння студентами знань на основі ІТ в єдності з оволодінням прийомами розумової діяльності (пошуку і збору інформації, аналізу, синтезу, абстрагування та ін.) здійснює стимулюючий вплив на стан всіх компонентів професійної підготовки студентів, при цьому визначальний чинник – здатність самої особи працювати над собою, тобто здібність до самовдосконалення, самоосвіти, самовиховання, і розвитку метапрофесійних якостей особи.

Виділимо наступні режими використання ІТ у професійні підготовці майбутнього вчителя фізики, зокрема персонального комп'ютера, в рамках інформаційно-освітнього середовища університету: інформаційний, організаційний, інтерактивний, навчальний, комунікативний, контролюючий, оцінювальний

Інформаційний, коли комп'ютер виступає в ролі довідника, забезпечуючи студента потрібною йому інформацією. Пошук, аналіз, обробка й компоновка, відтворення інформації дозволяють вирішувати, наприклад, завдання визначення ступеня підготовленості студента до заняття, оцінювати рівень самостійності при виконанні даного йому завдання.

Організаційний. Комп’ютер виступає в ролі організатора заняття, виконуючи наступні функції: видає інструкції щодо виконання теоретичних або практичних завдань; отримує і обробляє відповіді студента, надаючи йому в окремих випадках допомогу (підказку або роз'яснення).

Інтерактивний. Процес навчання цілком відбувається в режимі діалогу "студент – комп'ютер", але цей діалог є складовою частиною педагогічного програмного засобу або відбувається за допомогою телекомунікаційних чи веб-технологій.

Комунікативний. Можливість передавання інформації, спілкування, пошуку контактів, обміну досвідом, знаннями засобами електронної пошти, форумів, чатів, телеконференцій, блогів тощо.

Навчальний. Комп’ютер виступає в ролі джерела знань (електронні підручники, навчально-методичні комплекси, віртуальні лабораторії тощо), які необхідно засвоїти студенту.

Контролюючий. Тестова програма, складена відповідно до вимог до предмету, дидактичним принципам, психологічним особливостям і професійній орієнтації контролює знання, уміння і навички, а також ураховує час на виконання.

Оцінювальний. В інтерактивному режимі здійснюється повідомлення оцінки.

Викладач виступає в ролі наставника, помічника, фасілітатора, коректуючи і направляючи діяльність студента.

Таким чином, використання інформаційних технологій з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів є передусім потреба у висококваліфікованих фахівцях, здатних до реалізації завдань сучасної освіти.

Література

1. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / И.В. Роберт. - М. : Школа-Пресс, 1994.