В.В. Михайленко, д.ф.н. (Росія)

Буковинська Державна Фінансова Академія

Ю.Ю. Гузак, магістр

Чернівецький Національний Університет

Семантизація концепту «розмір» в художньому дискурсі

Термін «концепт» є запозиченням із латинської означає - поняття. На думку В. Лукіна, концептом є ментальний субстрат, «сформований (уявлений) як такий, що збирає, вбирає у себе [зміст багатьох форм] і виступає їхнім початком («зародком»)» [6: 63]. Внутрішня форма й розвинена багатозначність латинського терміна породжує значну кількість тлумачень його західноєвропейських і слов'янських відповідників-запозичень. До концепту повернулися у східноєвропейській лінгвістиці лише у 80-ті р. р. XX ст. у зв'язку з упровадженням до лінгвістичних досліджень доробку когнітивної науки й когнітивної лінгвістики, які довели можливість аналізу мисленнєвих структур. І. Штерн розглядає, слідом за Р. Фрумкіною, підвищення інтересу до концептів як вияв «певного зрушення орієнтацій - від трактування смислу як абстрактної сутності, формальна репрезентація якої відокремлена від автора висловлення та його адресата, до вивчення концепту передусім як ментальної сутності» [8: 192].

Концепт часто кваліфікується як інформаційна структура свідомості, різносубстратна, певним чином організована одиниця пам'яті, яка містить сукупність знань про об'єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п'яти психічних функцій свідомості й позасвідомого [7: 112]. Підґрунтям такої дефініції стало класичне тлумачення концепту О. С. Кубряковою: «Концепт - термін, що служить поясненню одиниць ментальних і психологічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, що відображає знання й досвід людини; оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, всієї картини світу, відображеної у психіці людини. [9: 76] Поняття концепту відповідає уявленню про ті змісти, якими оперує людина у процесах мислення і які відображають зміст досвіду та знання, зміст результатів усієї людської діяльності і процесів пізнання світу у вигляді деяких квантів знання» [4: 90].

Сучасні дефініції концепту ґрунтуються на різних підходах. В. Карасик указує, що всі підходи до розуміння концепту зведені до лінгвокультурного й лінгвокогнітивного [2: 115]. З огляду на це дослідник виокремлює лінгвокогнітивний і лінгвокультурний концепти. На його думку, вони розрізняються векторами відносно індивіда: лінгвокогнітивний концепт - це напрямок від індивідуальної свідомості до культури, а лінгвокультурний - це напрямок від культури до індивідуальної свідомості [2: 139]. Подібну думку розвиває У. Карпенко-Іванова: «Ці підходи взаємно не виключають один одного й різняться лише векторами відносно особистості: концепт як ментальне утворення у свідомості індивіда є виходом на концептосферу соціуму, на культуру, а концепт як одиниця культури є фіксацією колективного досвіду, який стає надбанням індивіда» [3: 16].

Наше дослідження присвячене концепту розміру, який зустрічається в різних науках (в логіці, філософії), а зокрема в лінгвістиці. Ми досліджуєм концепт «розмір» на морфологічному рівні представлений прикметниками: big, great, low, high, little, tall, narrow, broad, wide etc.) та синтаксичному (який передається словосполученнями: a number of, a couple of, a size of etc.)

Концепт «розмір» в картині світу утворює таку концептосферу:

1. Довжину

1.1. Довжина як часове поняття

1.2. Довжина як просторове поняття

2. Висоту

3. Ширину

4. Глибину

5. Кількість

Рис. №1 Концептосфера «розмір»

Наведена концептосфера знаходить своє вираження у лексичній системі англійської мови:

1. Length

1.1. Length as time notion: lightning, brief, cursory, momentary, quick , prolonged, long, dragging, sustained, lengthy, lingering, protracted, interminable, spun out, long-drawn-out.

1.2. Length as spatial notion: tiny, pint-sized, dumpy, dwarfish, small, short, little, squat, diminutive, elongated, extended, stretched, expanded, extensive, lengthy, far-reaching, spread out.

2. Height: microscopic, tiny, miniature, elfish, dwarfish, low, small, middle, normal, tall, high, large, big, huge, vast, enormous, extensive, tremendous, immense, gigantic, elephantine, mammoth.

3. width: narrow, tapered, wide, broad, lofty, big, spacious, loose, ample, billowing, roomy, voluminous, capacious, oversized, giant, titanic.

4. Depth: shallow, light, low, middle, deep, cavernous, yawning, gaping, huge, bottomless.

5. Quantity: meagre, little, small, reduced, depleted, scant, trifling, insignificant, sparse, paltry, measly, expensive, dear, steep, costly, stiff, high-priced, exorbitant.

Як правило, дані прикметники: great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow представляють собою полісемантичні слова.

Зв'язок між позначенням розміру і форми певного предмету підкреслює і Ю. Д. Апресян, зазначаючи "в наївній геометрії усвідомлення одного з вимірів предмету, такого як висота, залежить від його внутрішнього улаштування, його форми, місця кріплення до іншого предмету, сусідства інших тіл та інше" [1 : 58]. Так, наприклад, під словом «високий»- high, tall (доречі особливість англійської мови стосовно прикметників полягає в тому, що «високий» за ростом буде позначатись словом tall, а «високий» за розміром, напрямком - high) ми розуміємо таку характеристику предмета , яка позначає його не просто у вертикальному положенні, а також у його попередньо заданим положенні у просторі, наприклад, "високим" може бути предмет, що постійно віддалений від поверхні землі: можливо сказати high tree,або high branch але не можна high fruits. Прикметник «довгий» - long, навпаки, характеризує як раз об’єкти, не обов’язково фіксовані у просторі – достатньо, щоб вони мали витягнуту форму (із значним перевищенням нормальної довжини над нормальною шириною), наприклад: long rope, stick, fence, branch etc. - довга мотузка, палка, огорожа, гілка і т.д.[1]

Прикметник «широкий» (wide, broad) має три класи вживання: він може характеризувати витягнуті предмети з функціональними поверхнямиі, безмежні поверхні-площини, розміри отворів (broad road, wide smile, wide hole). [1]

Це саме стосується також і прикметника «глибокий» - deep, який характеризує назви місткостей постійної форми, що напрямленні горизонтально вниз (deep burrow, deep ocean, deep lake), проте для створення особливого стилістичного ефекту, ми можемо зустріти наступне явище, коли під словом «глибоко» ми позначаємо вертикальні, направлені вгору предмети (deep sky, deep stars, deep space).[1]

Таким чином, кожен прикметник характеризує фізичний розмір свого типу іменників. Хоча зазвичай характеризується також і спільними контекстами.

Для дослідження значення лексеми «розмір» проведемо компонентний аналіз. Компонентний аналіз — система прийомів лінгвістичного вивчення значень слів, суть якої полягає в розщепленні значення слова на складові компоненти, або семи, семантичні множини і, зрідка, маркери.

Таблиця №1 Компонентний аналіз лексеми «розмір» в англійській мові

№	Компо-нент лексеми size	Merriam-Webster Dictionary	The American Heritage Dictionary	Collins English Dictionary	Oxford Advanced Dictionary	Webster's New World College Dictionary
1.	Portion	+	-	-	-	-
2.	Proportion	+	+	+	-	-
3.	Magnitude	+	+	-	-	+
4.	Extent	+	+	+	+	+
5.	Bulk	+	-	-	-	-
6.	Dimension	+	+	+	+	+
7.	Amount	+	+	+	+	+
8.	Measure	+	-	+	+	+
9.	Number	+	+	_	+	-
10.	Volume	+	-	-	-	-

Отже, наведена таблиця вказує на те, що лексемі «розмір» властиві в основному значення протяжності (extent), виміру, розміру (dimension) та кількості (amount).

Наступним кроком у нашому дослідженні стало визначення лексико-семантичного поля концепту «розмір».

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які надалі були об’єднані під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і складались поступово. Вони беруть свій початок в кінці ХІХ- на початку ХХ століть. Формулювання цих ідей та принципів ми знаходимо в працях А.А.Потебні, М.М.Покровського, Р.М.Мейера, Й.Тріра, Г.Штерберга, Г.Ібсена, В.Порціга, А.Йолеса та інших.

У сучасному мовознавстві семантичне поле визначається як сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, які об’єднані спільністю змісту (деколи також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ.[3:136] Розглядаючи семантичне поле, варто зупинитись на його структурі.

У структурі семантичного поля можна виділити такі складові:

1) ядро поля, що представлене родовою семою – компонентом, навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів, або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представником усієї парадигми;

2) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Зазвичай периферійні елементи перебувають у заявку з іншими семантичними полями, утворюючи при цьому лексико-семантичну цільність мовної системи;

Результаті дослідження ми реконструювали концепт «розмір» у картині світу, який вирізняє 8 субконцептів. До ядра ЛСП розміру ми можемо віднести наступні лексичні одиниці, які пов’язані між собою тісними парадигматичними зв’язками: extent, dimension, amount. До периферії №1 віднесемо measure. До периферії №2 – number, proportion, magnitude. До периферії №3 – volume, bulk, portion.

Annotation.: the article is focused on the conceptual analysis to reconstruct the conceptual system of “size” and a lexical-semantic field of “size” is defined by authors.

Key words: concept, conceptual system, componential analysis, lexical-semantic field, centre, periphery.

Рисунок№2 Схема ЛСП «size»

Література:

1. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. /Ю.Д. Апресян.— Москва, 1966- 445с.

2. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс.-Москва, 2004.-С. 12-139

3. Карпенко-Иванова У. Фрейм «вооруженное противостояние» в русской, английской, итальянской, культурно-языковой традиции/У Карпенка-Иванова//Когнитивная лингвистика. Киев,2006.-С. 16-29

4. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов.-М., Россия 1996,- 135с.

5. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В./ В.В.Левицький та ін.// Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. – Чернівці: Рута. 2000. – 136с.

6. Лукин В.А. Концепт истины и слово истина в русском языке (Опыт концептуального анализа рационального и иррационального в языке)// Вопросы языкознания.- 1993.-№4.-С.63-68с.

7. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология.-Киев,2000,-С.112-134

8. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник.-К.,Наука,-1998,-192с.

9. Мychaylenko V.V., Dzemalyadinov A.E., On Money Concept Verbalizing/ V.V. Mychaylenko.- Praha: Education and Science 2009.- Pp. 76-78

Інтернет-лексикографічні джерела

1. http://www.merriam-webster.com/dictionary/size

2. http//www.webster's-newworld.com/ dictionary/size1/definition

3. http//www. american_heritage.com/dictionary/size

4. http//www. collins-english.com/dictionary/size

5. http//www.oxford_advanced-on-line.com/size