Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Кравчук І. В.

Національний авіаційний університет, Україна

Спеціальні прийоми перекладу стилістично-забарвлених лексичних одиниць з англійської на українську мову

Стилістичні системи мов мають свій національний характер. Стилістичні прийоми різних мов в основі співпадають, але функціонують в дискурсі по різному. Одні й ті ж прийоми мають різну частоту вживання, стилістичну значущість, виконують різні функції в системі мови, чим і обумовлюється необхідність трансформацій. Стилістичні заміни не менш важливі, як лексичні й граматичні. При здійсненні лексичних трансформацій перекладач керується принципом передачі лексичного значення слова або форми. При передачі стилістичного значення перекладач слідує тому ж принципу – відтворити в перекладі аналогічний ефект, тобто викликати у читача таку ж саму реакцію, хоча дуже часто для цього потрібно задіяти абсолютно інші мовні засоби. Таким чином перекладач повинен прагнути не зберегти стилістичний прийом, а обов’язково відтворити його функцію в поданому контексті. Не варто також забувати про багатофункціональність стилістичних прийомів. Так само як в багатозначному слові англійської та української мови можуть не співпадати окремі лексико-семантичні варіанти, так можуть відрізнятися і окремі функції одного й того ж стилістичного прийому. Таким чином, і при порівнянні стилістичних прийомів виявляються повні еквіваленти, неповні еквіваленти і функції, що не мають еквівалентів у мові перекладу. В якості ілюстрації можна порівняти функції алітерації в українській і англійській мовах. Евфонічна функція алітерації співпадає в обох мовах, адже саме алітерація є одним із основних прийомів поетичної мови. Але використання алітерації для милозвучності в прозі більш характерне для англійської мови, аніж для української. Друга функція алітерації – логічна. Алітерація певною мірою підкреслює тісний зв'язок між компонентами висловлювання. Особливо яскраво алітерація показує єдність епітета з означувальним словом: unseen stranger [6, p. 142] В. Горбатько передає словосполучення зі збереженням алітерації, хоча й з опущенням самої метафори нечемний і недобрий чужинець [5, c. 281]. В англійській мові алітерація в логічній функції вживається також в усіх видах експресивної прози: “Leaves. On the ivy vine [6, p. 144].” – Листків. На лозі плюща [5, c. 283].

“Is dere people in de world mit der foolishness to die because leafs dey drop off from a confounded vine [6, p. 146].” – Чи є у світі такі дурні люди, які ладні вмерти тільки через те, що з тієї бісової лози падає листя [5, c. 285]?

“A gentleman insulted me today [6, p. 55].” – Один джентльмен сьогодні образив мене [5, c. 278]. Використання алітерації є переконливим підтвердженням того, що різні функції стилістичного прийому в різних мовах не завжди співпадають як у використанні, так і в поширеності. Інколи перекладач додає специфічного забарвлення та емоційності, використовуючи алітерацію, хоча вона й відсутня в оригінальному тексті, особливо у перекладі заголовків, як це зробив Ю. Іванов: The brief Debut of Tildy – Короткий Тріумф Тільді. Предметом лінгвістичної стилістики є вивчення функціональних стилів як підсистем літературної мови і засобів виразності мови й стилістичних прийомів згідно їхнього функціонування в мові. Вивчення функціональних стилів і стилістичних прийомів має величезне значення для перекладу. Перекладачу слід чітко розуміти не тільки лексичні, граматичні та стилістичні особливості, характерні для кожного зі стилів англійської мови, а й специфічні особливості відповідних стилів української мови. Це допоможе запобігти перенесенню стилістично “чужих” елементів у переклад, що особливо важливо для художньої літератури. Для відображення реальної дійсності письменнику часто доводиться звертатися до інтерполяції – включення окремих фрагментів різних функціональних стилів в текст художнього твору, і перекладач зобов’язаний зберігати стилістичну своєрідність таких інтерполяцій.

Вище вже було сказано про можливості функціональної передачі стилістичного прийому. Але при цьому надзвичайно важливо розрізняти в тексті оригінальне і трафаретне, для того, щоб уникнути, з одного боку, нівелювання, а з іншого – зайвого акцентування і зберегти стилістичну рівноцінність – такий необхідний компонент адекватного перекладу. Завжди є ризик згладити і обезбарвити оригінал або, навпаки, зробити переклад занадто яскравим і стилістично забарвленим. Але інколи перекладач змушений навмисно звертатися до нейтралізації, що особливо стосується перекладу газетних статей. Повтор, як відомо, є більш розповсюдженим стилістичним прийомом в англійській мові, ніж в українській. Навіть в художній прозі повтори доводиться часто компенсувати:

Tildy was dumpy, plain-faced, and too anxious to please to please [6, p. 51]. – Тільді була кремезна, некрасива і прагнула всім догодити [5, c. 274]. З даного прикладу добре видно, що повтор не завжди можна передати мовою перекладу, в такому випадку втрачається емоційне забарвлення, яке перекладачу бажано компенсувати за допомогою іншого стилістичного прийому.

Please listen this time – Tildy – Tildy – Tildy [6, p. 51]. – Вслухайтесь іще раз: Тільді, Тільді, Тільді [5, c. 274].

I want to loose my hold on everything, and go sailing down, down, just like one of those poor, tired leaves [6, p. 145]. – Я не хочу більше ні за що триматися, я хочу зірватися і полетіти далеко-далеко, як отой бідолашний зморений листок [5, c. 284].

“Dear, dear!” said Sue [6, p. 147]… – Моя люба! – мовила Сью [5, c. 286]…

She was looking out the window and counting – counting backward [6, p. 143]. – Вона дивилася у вікно і рахувала – рахувала назад [5, c. 282].

Метафора вживається в усіх емоційно забарвлених стилях мови. Однак в художній літературі вона завжди носить оригінальний характер. Збереження оригінальної метафори в художньому творі носить обов’язковий характер. Якщо це неможливо з якихось мовних причин (різна сполучуваність, різна семантична структура і т. п.), перекладачу необхідно звернутися до компенсації або заміни.

The needs of Bogle’s customers were supplied by two waitresses and a Voice [6, p. 51]. – Їжу відвідувачам Богля подавали дві офіціантки та Голос [5, c. 274]. Авторська метафора (антономазія) перекладена за допомогою аналогічного прийому українською мовою.

Behind a mountain of toothpicks he makes your change, files your check, and ejects at you, like a toad, a word about the weather [6, p. 51]. – Виглядаючи з-за гори зубочисток, Богль дає вам здачу, наколює ваш чек і уривчасто, наче жаба, кидає вам кілька слів про погоду [5, c. 274]. Окрім метафори в даному прикладі присутнє порівняння like a toad ( наче жаба).

Метонімія як суто мовна, так і та, що використовується в якості стилістичного прийому, все більше і більше вживається в різноманітних стилях мови, а особливо у художній літературі. Передача метонімії також становить перекладацьку проблему, адже при використанні метонімії спостерігаються значні розходження в англійській та українській мовах. В зв’язку з цим при перекладі нерідко потрібно повертатися до основного значення слова, тобто до того, яке породило метонімічне перенесення значення. Тут також велику роль відіграє узус.

The voice at Bogle’s was invisible [6, p. 51]. – Голос у ресторані Богля був невидимкою [5, c. 274].

Then he give me that eye [6, p. 53]. – Тоді він мені й підбив око [5, c. 276].

Twenty miles west of Tucson the “Sunset Express” stopped at a tank to take on water [6, p. 77]. – За двадцять миль на захід від Таксона “Вечірній Експрес” зупинився біля бака, щоб набрати води [5, c. 309].

Переклад стилістичних прийомів, що несуть образний заряд твору, часто викликає труднощі у перекладачів через національні особливості стилістичних систем різних мов. Всі лінгвісти підкреслюють необхідність збереження образа оригіналу в перекладі, справедливо вважаючи, що передусім перекладач повинен намагатися відтворити функцію прийому, а не сам прийом. При передачі стилістичних фігур мови – порівнянь, метафор, метонімій – перекладачу щоразу потрібно вирішити: доцільно зберегти образ, що лежить в їх основі, або ж замінити його іншим при перекладі. Причиною заміни можуть бути особливості українського слововживання, сполучуваність слів та ін.. Стилістичний аспект необхідний перекладачу, адже без нього не може вийти гарного, звучного перекладу. Саме стилістичний аспект демонструє не лише переклад з мови оригіналу на мову перекладу, а й майстерність перекладача. Експресія при перекладі надає більшої виразності вихідному тексту. Для того, щоб мова відповідала основним стилістичним вимогам, була виразна, точна, стилістично вмотивована, а використані засоби були максимально доцільними для вираження даного змісту в конкретному контексті, перекладачу потрібно обов’язково добре володіти стилістичними ресурсами обох мов і знати їх стилістичні норми.

Список використаних джерел:

1. Бархударов Л. С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 238 с.

2. Виноградов В. В. О языке художественной литературы. – М.: Государственное издательство художественной литературы, 1959. – 652с.

3. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка. – М.: издательство литературы на английском языке, 1958. – 459 с.

4. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. – М.: Изд-во "ЭТС", 2001. – 278 с.

5. Генрі О. Королі і капуста: Пер. з англ. – Харків: Фоліо, 2008. – 315 с.

***

6. Henry O. Selected stories. New York: The Odyssey Press, 1922. – 282 p.