Мовчан Т. В.

Дніпропетровський національний університет

Рідкісні лікарські рослини степового Придніпров’я

 

В умовах загального погіршення навколишнього середовища та здоров'я населення підвищується попит на сировину з лікарських рослин, біологічно активні речовини з яких більш м'яко діють на організм людини, ніж препарати синтетичної природи.

У зв’язку з цим продовжує залишатися актуальною проблема особливостей вирощування лікарських рослин у штучних фітоценозах, в умовах промислового міста, підбір стійких рослин до комплексу екологічних чинників [1, 5, 3].

Метою дослідження було визначення біологічних особливостей лікарських рослин, виявлення серед них найбільш стійких видів.

Дослідження проводились на території ботанічного саду Дніпропетровського національного університету на ділянці лікарських рослин на протязі 2006-2008 років, а також на антропогенній території, було досліджено 15 видів лікарських рослин. Критерієм стійкості рослин слугували морфологічні показники, а також показник накопичення важких металів в листках цих рослин [2, 4, 6].

 Лікарські рослини відрізняються сильно вираженою екологічною варіабельністю. В умовах екологічної не рівноваги зміна інтенсивності фізіолого-біохімічних показників супроводжується  зміною морфологічної структури рослин, виявляються специфічні ознаки адаптації рослинного організму до нових умов. Для оцінки перспективності використання в штучних фітоценозах лікарських рослин велике значення мають біометричні дослідження, які дають змогу отримати найбільш повне уявлення про габітус, форму, розмір суцвіть, квіток та листя тієї чи іншої рослини. Тому нами проводилося вивчення ростових показників лікарських рослин та фенологічні спостереження  за загальноприйнятими методиками.

Статистична обробка результатів проводилася за методиками Б.А. Доспехова, М.Ф. Лакина, М.Н. Зайцева з довірчою імовірністю 95% [7, 8].

Результати досліджень, свідчать про те, що найменш варіативною ознакою є висота рослин (коефіцієнти варіації менше 25 %) (табл. 1, рис. 1.). Найменша варіативна ознака за цією ознакою у адоніса весняного. За діаметром та масою суцвіття, кількістю листків на рослині та їх масою коефіцієнти варіації різні: від середнього (V < 25 %) до значного варіювання (V > 25 %). Найбільш варіативна ознака – площа листків (рис. 2.). Значний коефіцієнт варіації за цією ознакою у кульбаби лікарської, споришу звичайного, собачої кропиви серцевої та головатеня звичайного.

Таблиця 1

Висота рослини, см

Назва рослин

x ± mx

S2

S

Ms

V

Mv

F

Адоніс весняний

33,4 ± 0,46

2,14

0,46

0,103

4,42

0,99

 

Алтея лікарська

71,2 ± 1,22

14,85

1,22

0,272

5,48

1,23

0,144

Астрагал шерстистоквітковий

31,2 ± 1,29

16,53

1,29

0,287

13,1

2,95

0,898

Вовчуг польовий

64,0 ± 0,85

7,28

0,85

0,191

10,7

2,40

2,271

Головатень звичайний

67,7 ± 2,72

74,11

2,72

0,609

7,59

1,70

0,098

Звіробій звичайний

40,0 ± 1,74

30,23

1,74

0,389

13,5

3,03

2,452

Конвалія травнева

25,2 ± 1,00

9,97

1,00

0,223

7,99

1,79

3,032

Копитняк європейський

9,3 ± 0,23

0,51

0,23

0,050

7,73

1,73

19,549

Кульбаба лікарська

30,9 ± 0,69

4,73

0,69

0,154

8,74

1,95

0,108

Материнка звичайна

41,1 ± 3,67

134,4

3,67

0,820

17,3

3,88

0,035

Оман високий

114,9 ± 0,96

9,31

0,96

0,216

10,0

2,24

14,438

Пижмо звичайне

71,1 ± 2,34

54,83

2,34

0,524

10,5

2,36

0,170

Собача кропива серцева

90,3 ± 5,02

252,4

5,02

1,124

17,8

3,98

0,217

Спориш звичайний

25,4 ± 3,24

104,7

3,24

0,724

16,2

3,62

2,409

Чистотіл великий

44,2 ± 0,84

7,05

0,84

0,18

6,08

1,36

14,862

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Висота рослини, см

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Площа листка, см2

 

Проведені біометричні дослідження дозволяють при створенні штучних фітоценозів правильно дібрати асортимент рослин враховуючи його призначення та архітектурне рішення.

Отримані в результаті спостережень дані про стан 15 видів лікарських рослин дають змогу виділити найбільш перспективні види для застосування в штучних фітоценозах степового Придніпров’я.

Для того щоб встановити зв’язки між морфологічними показниками розрахували коефіцієнт кореляції. Якщо коефіцієнт кореляції

≥ 0,7 – сильний зв'язок;

0,5 – 0,69 – середній;

0,3 – 0,49 – помірний;

0,21 – 0,29 – слабкий;

< 0,2 – дуже слабкий зв'язок, можна не враховувати.

Найбільший коефіцієнт кореляції ( ≥ 0,7 ) спостерігається у кульбаби лікарської між діаметром суцвіття та масою суцвіття, між масою суцвіття та масою листка, між діаметром суцвіття та площею листка (табл. 2). Це означає, що між цими показника є великий зв'язок.

 Таблиця  2

Коефіцієнт кореляції для Кульбаби лікарської

Показники

Кількість листків

Діаметр суцвіття

Маса суцвіття

Маса листка

Площа листка

Висота рослини

0,03

0,09

0,90

0,17

0,12

Кількість листків

 

0,12

0,88

0,88

0,89

Діаметр суцвіття

 

 

0,94

0,96

0,96

Маса суцвіття

 

 

 

0,96

0,95

Маса листка

 

 

 

 

0,68

В ботанічному саду ДНУ проводилася акліматизація лікарських рослин. Отримані в результаті спостережень дані про стан 15 видів лікарських рослин дають змогу виділити найбільш стійкі та перспективні види для застосування в штучних фітоценозах.

На підставі фенологічного дослідження виявлена широка можливість колекції лікарських рослин Ботанічного саду ДНУ для створення композиції безперервного цвітіння в перебігу вегетаційного періоду (з травня до середини листопада, зокрема в умовах промислової загазованості середовища).

Результати комплексної оцінки показали, що найбільш доцільно використовувати для введення в культуру 6 досліджуваних видів (адоніс весняний, алтея лікарська, головатеня звичайний, звіробій звичайний, конвалія травнева та чистотіл великий), які є найбільш стійкими в умовах степового Придніпров’я.

Список використаної літератури:

1.           Біленко В. Г. Вирощування лікарських рослин та використання їх у медичній і ветеринарній практиці (довідник). – Київ: Арістей, 2004. – 304с.

2.           Гаммерман А. Ф., Шасс Е. Ю. Карты распространения важнейших лекарственных растений. – СССР: изд-во Академии наук СССР. 1954. – 138с.

3.           Ковалева Н.Г. Лечение растениями очерки по фитотерапии. Москва: «МЕДИЦИНА», 1971. - 350с.

4.           Товстуха Є. С. Фітотерапія. – Київ: «Здоровя», 1990. - 200с.

5.           Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. – М.: ГУГК, 1983. – 340с.

6.           Грисюк Н. М. Елин Ю. Я. Дикорастущие пищевые, технические и медоносные растения Украины: справочник. – 2-е изд. , перераб. – Киев: Урожай, 1993. – 206с.

7.           Зайцев Т. Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. - М.: Наука, 1984. - 424 с.

8.           Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с.