Дрожа К.А., Лихолат Ю.В.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ПЕРСПЕКТИВНІ ҐРУНТОПОКРИВНІ рослини для СТВОРЕННя ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ м. дніпропетровська

У зв’язку з впливом промислових викидів на довкілля відбуваються значні зміни в рослинному покриві міських територій. Забруднення атмосфери, яке пов’язане з розширенням промислової діяльності людства, зростає швидкими темпами. Великою загрозою для рослин становлять сірчаний газ, оксиди азоту, чадний газ, з’єднання фтору, фенолу, сажа, зола, пил, токсичні речовини, які містяться в викидах промислових підприємств. Газ та пара легко проникають в тканини через продихи, можуть безпосередньо впливати на обмін речовин клітини, вступаючи в хімічні взаємодії вже на рівні клітинних стінок та мембран. Техногенний пил, осаджуючись на поверхні рослини, перекриває продихи, що погіршує газообмін листя, поглинання світла, порушує водний режим [3, 4, 5].

Для відновлення рослинності на міських територіях необхідно вирощувати стійкі до забруднення види, серед яких чинне місце займають грунтопокривні рослини. За об’єкт дослідження було вибрано п’ятнадцять грунтопокривних рослин: щебручка альпійська (Acinos alpinus L.), гвоздика периста (Dianthus plumarius L.), роговик Біберштейна (Cerastium biebersteinii), перстач гусячий (Potentila anserina L.), барвінок малий (Vinca minor L.), флокс розхідний (Phlox divaricata L.), флокс Друмонда (Phlox Drumondii), герань криваво-червона (Geranium sanguineum L.), дюшенея індійська (Duchesnea indica L.), самосил звичайний (Teucrium hamaedris L.), копитняк європейський (Asarum europaeum L.), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Adans.), пахісандра верхівкова (Pachysandra terminalis Sieb. et Zucc.), розхідник плющевидний (Gleohoma hederaceae L.) [7, 8].

Використання для створення штучних екосистем в умовах промислового міста асортименту ґрунтопокривних рослин, стійких до комплексу екологічних чинників, забезпечує їм не тільки декоративний вигляд, але й сприяє оздоровленню довкілля. Виконані нами дослідження в умовах м. Дніпропетровська дають можливість стверджувати, що це високодекоративні рослини, яким необхідно приділяти значну увагу при оформленні промислових, побутових, присадибних та інших територій [2].

В результаті досліджень, які були проведені у ботанічному саду Дніпропетровського національного університету та на техногенній території м. Дніпропетровська протягом 2006-2008 років, проаналізовані 15 видів рослин культурної флори. Критерієм стійкості рослин слугували біометричні показники, що визначалися за загальноприйнятою методикою [1, 6].

Встановлено, що квітково-декоративні рослини мають неоднакову стійкість щодо забруднення довкілля: найвищий коефіцієнт варіації та критерій Ст’юдента відмічений у Galeobdolon luteum, Vinca minor (табл. 1 - 4).

При проведенні оцінки міри стійкості рослин за комплексного забруднення нами встановлено, що більшість досліджених ґрунтопокривних рослин виявилися стійкими (Galeobdolon luteum, Vinca minor), частина – середньостійкими (Cerastium biebersteinii, Teucrium hamaedris, Duchesnea indica та ін. ).

Таблиця 1

Кількість листя у ґрунтопокривних рослин, шт.

Назва рослини	Кількість листя, шт.	V.%	t
Asarum europaeum	3±0,5	25,0	1,23
Betonica officinalis	8±0,5	28,8	1,23
Galeobdolon luteum	16±1	38	7,8
Glehoma hederaceae	12±0,1	30	8,3
Vinca minor	16±0,2	36,8	5,73

Примітка (тут і далі): V,%- коефіцієнт варіації; t- крітерій Ст’юдента.

Таблиця 2

Висота рослин ґрунтопокривних рослин, см

Назва рослини	Висота рослин, см	V.%	t
Cerastium biebersteinii	13,6±0,2	4,8	13,5
Duchesnea indica.	5,2±0,3	2,9	1,79
Geranium sanguineum	30,2±0,3	2,8	16,3
Vinca minor	25±0,2	3,9	11,1

Таблиця 3

Ширина листової пластинки, мм

Назва рослини	Ширина листків, мм	V,%	t
Betonica officinalis.	5±0,36	25,2	2
Duchesnea indica	2+0,2	30	5,6
Galeobdolon luteum	4,2±0,4	33	1,5
Pachysandra terminalis	2±0,2	27	4,6

Таблиця 4

Довжина листової пластинки, см

Назва рослини	Довжина листків, см	V,%	t
Cerastium biebersteinii	3±0,3	27,18	2,47
Galeobdolon luteum	4, 7±0,1	23	10
Teucrium hamaedris.	2,5±0,2	28,13	18,5
Vinca minor	4±0,1	29,97	5

Малостійких та нестійких видів серед них не було виявлено. Зазначені вище види доцільно використовувати при озелененні територій промислових підприємств степового Придніпров’я.

Таким чином, ґрунтопокривні рослини, що застосовуються при озелененні техногенних територій є один з найважливіших елементів оптимізації навколишнього середовища, яке потерпає від дії викидів промислових підприємств. До числа видів найбільш стійких в умовах степового Придніпров’я згідно з нашими дослідженнями можна віднести Galeobdolon luteum та Vinca minor, середньостійких – Cerastium biebersteinii, Teucrium hamaedris, Duchesnea indica та ін.

Література:

1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологи растений и растительных сообществ. – Новосибирск: Наука, 1974. – 194 с.

2. Білявський Г.О. та ін. Основи екології / Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.

3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. 2-ге вид., стер. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 203 с.

4. Злобін ЮА., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.

5. Кучерявый В.П. Озеленення населених місць.-2005. – 320 с.

6. Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа. – 1990. – 352 с.

7. Лимаренко А. Атлас многолетних садовых растений.- М., 2004. – 36 с.

8. Яворская О. Энциклопедия декоративных растений //Нескучный сад.-2007. - №10. – С. 32-35.